Дропи, міскодинг, розірваний платіж. Причини введення лімітів на карткові перекази

Нацбанк планує обмежити рівень платежів між фізособами. Причиною цього регулятор називає значне зростання підозрілих операцій через картки громадян. Зокрема, за даними НБУ, за 2023 рік обсяги переказів із використанням карток "P2P" стабільно збільшувались – з 210 млрд грн у січні до 247 млрд у грудні. Вони перевищили обсяги купівель і отримання готівки за допомогою платіжних карток.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

В НБУ переконані, що це свідчить про певну "аномальну поведінку цього сегменту платіжних операцій". Простіше кажучи, це свідчення зростання тіньових платежів за певними схемами – для ухилення від сплати податків, чи навіть відмивання злочинних коштів.

Найвживанішою зараз називають "дропінг". Серед схожих схем, під час яких теж можливе використання карткових рахунків  – "міскодинг" і "розірваний платіж".

Як вони діють і які загрози можуть нести для тих, хто добровільно зголосився взяти в них участь?

Як це діє: у чому особливість кожної схеми?

Дропи від англійського to drop – кидати. Інша назва – "грошові мули", або й просто "мули". Це люди, які надають шахраям доступ до реквізитів своїх банківських карткових рахунків за винагороду. Зокрема вони надають можливість проводити за ними операції стороннім особам, надаючи їм PIN-коди і доступ до інтернет-банкінгу. Так формуються цілі групи дропів або мережі, через які транзитом "ганяють" мільярди гривень.