Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики у понеділок не підтримав урядовий проєкт закону №14327 щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), до якого підв'язана фінансова допомога Україні. До нього, згідно з ухваленим рішенням, планують повернутися після доопрацювання.

Приєднання до SEPA дозволить здійснювати транскордонні платежі в євро значно швидше (від кількох хвилин до одного дня) та дешевше. За оцінками, які називались на засіданні комітету, український бізнес та громадяни зможуть економити від 70 до 100 млн євро на рік на комісіях за перекази.

Ухвалення закону є умовою для отримання Україною фінансової допомоги від Світового банку та Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility.

"Кошти Policy Loan [від Світового банку] підв'язані під нього, і їх не буде. Ми кілька разів намагалися уникнути включення цього законопроєкту – не виходить", – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

"Хоч тушкою, хоч кусками, але нам треба, щоб Верховна Рада цей законопроєкт прийняла. Скажіть, що нам потрібно зробити – відтанцювати, побігати, пострибати? Я готовий що завгодно зробити, але цей законопроєкт важливий для країни. Ми можемо тисячу разів звинуватити одне одного – хто кращий чи гірший, хто більший євроінтегратор чи менший, але цей законопроєкт важливий. І рано чи пізно ми до нього повернемося", – сказав він.

Попри потенційні вигоди та позицію міністерства, законопроєкт викликав гостру критику з боку частини народних депутатів через потенційно "драконівські" норми.

"Це кардинальні, достатньо жорсткі зміни – справді, як в Євросоюзі, причому не в кожній країні вони настільки радикально зроблені. Там є багато побажань Мінфіну з посилення фінмону", – сказав перший заступник голови комітету Ярослав Железняк (Голос).

Опоненти законопроєкту стверджують, що він значно розширює повноваження органів контролю та запроваджує надмірні вимоги до громадян. Зокрема, йдеться про необхідність підтвердження місця проживання, надання інвойсів та актів для звичайних трансакцій.

Документ передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб під управлінням Мінфіну, також передбачено суттєве збільшення штрафів за порушення правил фінмоніторингу.

Железняк запропонував альтернативний законопроєкт. Його головна відмінність – спочатку провести перезавантаження Держфінмоніторингу через прозорі конкурси, а всі жорсткі обмеження та штрафи вводити поступово, аж до моменту фактичного вступу України до ЄС.

• SEPA (єдина зона платежів у євро) об'єднує 41 європейську країну, зокрема всі держави ЄС, а також Велику Британію, країни Європейського економічного простору, Швейцарію, Андорру, Монако, Сан-Марино та Ватикан. Система дає змогу здійснювати перекази у європейській валюті між платіжними системами країн-учасниць на однакових умовах.
• Національний банк почав переговори про приєднання України до SEPA ще у липні 2022 року. Тоді Олексій Шабан в інтерв'ю LIGA.net розказав, що НБУ планує удосконалити українську платіжну систему СЕП та перевести її на новий міжнародний стандарт.
• У липні 2025-го Європейська бізнес-асоціація закликала внести зміни до законопроєкту про приєднання України до SEPA "з огляду на суспільне занепокоєння щодо відкриття банківської інформації". Після призначення нового Кабінету міністрів законопроєкт №13233 було відкликано з Верховної Ради, але в грудні його перереєстрували під №14327.