RU

Інтерв`ю | Гроші на війні: Олексій Шабан про платежі в окупації, виявлення підробок і нову монету НБУ

Гроші на війні: Олексій Шабан про платежі в окупації, виявлення підробок і нову монету НБУ - Фото
Олексій Шабан. Фото: пресслужба НБУ
07.06.2022, 13:17

Заступник голови НБУ розповів, як окупанти руйнують платіжну інфраструктуру, де найлегше отримати фальшивки та як Нацбанк відповість на марку Укрпошти

Виготовлення готівки та її зберігання, грошовий обіг і платіжні системи, інноваційний розвиток та ІТ. Під управлінням заступника голови Національного банку України Олексія Шабана знаходяться сфери, що постраждали чи суттєво змінилися через війну.

Нацбанк зміг приборкати готівкову паніку, перемістити центри платіжних систем на безпечні резервні локації. Водночас, регулятор фіксує активність фальшивомонетників, захоплення платіжної інфраструктури на окупованих територіях та новий бізнес "банкоматних туристів".

Олексій Шабан розповів, як працюють грошовий обіг та платіжні системи під час війни, для чого окупанти "віджимають" українські POS-термінали та банкомати і якою буде перша пам’ятна монета НБУ після початку війни.

 

- Яка ситуація з готівкою в економіці?

- Усі потреби в готівці забезпечені. Звісно, на початку активної воєнної фази вони зросли, як і попит на готівку.

Загальна сума готівки в обігу за п’ять місяців цього року зросла на 8,6%. На 1 червня в обігу перебувало 681,7 млрд грн — на 54,1 млрд грн більше, ніж на початку 2022-го. Враховується також готівка гривні, що потрапила за кордон з українськими біженцями.

Динаміку на початку війни підігрівала невизначеність: чи будуть працювати банки, що буде з безготівковими розрахунками, платіжними сервісами.

- Які проблеми виникали та виникають?

- Для вгамування високого попиту на готівку, який тривав до середини березня, ми здійснили низку кроків. По-перше, обмежили суму, яку можна було знімати з гривневих рахунків. Це 100 000 гривень на день.

Завдяки цьому вкладники, які мають великі суми на рахунках, через паніку не позбавили інших клієнтів банків можливості також зняти у банкоматі чи касі свої кошти. 

До речі, масового відпливу вкладень не відбулося. Навпаки: станом на 1 червня залишки на гривневих рахунках фізичних осіб зросли на 20% у порівнянні з 24 лютого.

По-друге, НБУ та банки підкріплювали банкомати і каси готівкою. Ми робили все, щоб клієнти побачили: проблем з готівкою немає, а банківські платіжні сервіси – працюють. Навіть у близьких до бойових дій регіонах та на тимчасово окупованих територіях.

По-третє, ми зробили все, щоб безготівкові розрахунки і надалі відбувалися у звичайному режимі. Національний банк не вводив обмежень на розрахунки платіжними картками на території України. Ми також просили торговельні мережі, магазини, аптеки, АЗС приймати безготівкову оплату.

Читайте також: Бізнес під час війни. Чому безготівкові розрахунки вигідні для підприємців та економіки

Спільні дії вгамували паніку. Вже у другій половині березня НБУ почав вилучати готівку з обігу та продовжував це робити у квітні. За березень готівка в обігу зросла лише на  2,8% (18,7 млрд грн), у квітні відбулося повернення готівки з обігу – в сумі 3,8 млрд грн. У травні зростання готівки в обігу становило лише близько 0,5 млрд грн.

- Чи друкував НБУ гривні під час війни?

- Ні. Ще у минулих роках ми створили так званий стратегічний запас, яким задовольнили попит лютого-березня. 

Водночас за цей час змінилася структура попиту на готівку. Якщо раніше найбільший попит був на дрібніші номінали, то зараз — на 500 та 1000 грн. Але це питання оперативно вирішується.

- Як наразі відбувається готівкове забезпечення на непідконтрольних територіях?

- Пріоритет — безпека працівників банків та клієнтів. Інкасаторська машина, що їде на непідконтрольну територію, є мішенню для окупантів. Тому переважно на цих територіях відбувається обіг тієї готівки, що на них залишалася.

Якщо у банку під окупацією був зв’язок та якщо керівник відділення вирішував, — вони [банківські відділення] відкривалися. До таких відділень клієнти здавали готівку. Адже великі суми готівки у воєнний час — це додаткова небезпека.

Розраховуватися картою було можливо всюди, де є термінал і зв’язок. На тимчасово окупованих територіях термінали та банкомати працювали, поки окупанти не вдавалися до "адміністративних заходів".

Доки до українського підприємця не приходив окупант та не примушував "перереєструватися" за їхніми правилами чи вимкнути термінал, аби виторг не йшов на рахунок українського банку, термінали працювали. Частина розрахунків на цих територіях перейшла у peer-to-peer — з картки на картку. 

- Скільки готівки зараз там?

- Напевно на це питання ніхто не зможе відповісти.

- Як воєнні дії вплинули на діяльність фальшивомонетників?

- Українська гривня добре захищена. За підсумками минулого року, на 1 млн справжніх банкнот гривні припадало сім підроблених. Це дуже низький показник. Наприклад, в єврозоні цей показник становить 12 підробок на мільйон справжніх купюр. Нині, за нашими оцінками, в Україні картина суттєво не змінилася. 

Зросла чи впала кількість виявлених підробок?

- Виявлення підроблених банкнот відбувається переважно на етапі перерахування інкасованої готівки в касах банків на обладнанні зі спеціальними детекторами.

Найчастіше зараз, як і раніше, підроблюють банкноти старого зразка – 200 грн зразка 2007 року та 500 грн зразка 2006 року. На них припадає 84% від загальної кількості вилучених. Ці ж банкноти найчастіше підробляли і у 2020 – 2021 роках. 

Наразі банкноти старого зразка вилучаються з обігу. Нове покоління має посилену систему захисту з оптично-змінними елементами. Їх легко перевірити, змінюючи кут нахилу банкноти. А відтворити їх фальшивомонетникам дуже складно.

Додам, що переважна більшість вилучених підробок доволі низької якості. Деякі робляться просто копіювальною технікою. "Промислових" масштабів, чи, якщо так можна сказати, "якісних" підробок, не спостерігається.

Яка динаміка з фальшивою валютою?

- Кількість фальшивої іноземної валюти, що потрапляє до банківських відділень не збільшилася. Можу розповісти, які банкноти під найбільшим ризиком.

92% вилучених підроблених банкнот — це долари США. Номінали 50 та 100 доларів мають частки в 28% та 69% від загальної кількості підробок. Якщо говорити про фальшиві євро — це банкноти 100 та 200 євро.

Важливо розуміти, що ризик натрапити на підроблену іноземну валюту набагато вищий на чорному ринку. Цей ризик спрацьовує в обидва боки — і коли купується, і коли продається валюта у міняли на ринку. 

- Чи є на непідконтрольних територіях обладнання для друку гривні?

- Ні, у регіонах є лише відділи грошового обігу НБУ, які займаються зберіганням готівки, а також  підкріпленням та прийняттям готівкової гривні від банків. Ці відділи не займаються виготовленням банкнот та монет української гривні. Це виключно роль Банкнотно-монетного двору, який розміщено у Києві.

- Як змінилася робота Системи електронних платежів (СЕП) Нацбанку?

- Ще 2014 року ми створили план забезпечення безперервної діяльності банківської системи. Один з його аспектів — розгортання резервних потужностей в додаткових захищених місцях.

Коли 24 лютого розпочалося вторгнення, ми вже були готові. Відбувся запуск наших систем на резервних локаціях. Це стосується не лише СЕП, через яку здійснюються  платежі банків, громадян та бізнесу, а й інших систем — зокрема НПС "ПРОСТІР", Системи BankID НБУ.

СЕП та НПС "ПРОСТІР", як  і до війни, працюють стабільно та цілодобово. В СЕП час проходження платежів, попри перехід на резервні локації, не змінився. Нині цей процес може займати до 20 хвилин. Близько 60% платежів за сумою взагалі обробляються швидше ніж за хвилину.

- Чи призупинилася розробка нових концепцій: наприклад, системи миттєвих платежів НБУ?  

Через об’єктивні причини інтенсивність роботи у цьому напрямі зменшилася, якщо порівнювати із січнем. Кодити та розробляти щось нове досить складно в колишніх темпах. Хтось був змушений залишити рідну домівку і має проблеми зі зв’язком, хтось із програмістів, розробників, інших працівників банків став захисником України. 

Разом з банками ми вирішили зосередитися на роботі з удосконалення платіжних систем, зокрема СЕП, та її переході на новий міжнародний стандарт ISO 20022. До війни ми планували перейти на новий стандарт 20 серпня 2022 року.

Через зниження темпів доопрацювань банками, у серпні цього не відбудеться. Але ми готуємося до переходу на новий стандарт наприкінці року. 

Для нас зараз це пріоритет, беручи до уваги подання Україною заявки на вступ до Європейського союзу. Оскільки, майбутній перехід на ISO20022, дасть нам можливість приєднати Україну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Приєднання до SEPA – це поглиблення економічної інтеграції з ЄС та нові можливості для української економіки.

- Як взагалі змінилося співвідношення безготівкових розрахунків проти готівкових?

- На початку війни кількість і обсяги готівкових розрахунків збільшилися. Зараз же ми слідкуємо, яка динаміка відновлення безготівкових розрахунків. 

У квітні 2022 року з використанням платіжних карток в Україні було здійснено понад 505 млн операцій на суму близько 375 млрд грн. У порівнянні з січнем кількість та сума операцій зменшилася на 20% та 10% відповідно. Це дуже невелике скорочення, враховуючи війну.

Важливо, що за підсумками квітня 2022 року у порівнянні з початком року частка безготівкових операцій з використанням платіжних карток за сумою зросла до 71%. У січні цей показник становив 62%. Частка за кількістю у квітні залишилася майже незмінною – 90% (у січні – 91%).

Тобто, можна констатувати, що українці віддавали перевагу безготівковим операціям, як більш безпечним в умовах воєнного стану. 

- Наскільки постраждала платіжна інфраструктура в Україні?

Загалом не постраждала, але її частина не функціонує. Мова про банкомати, термінали самообслуговування та POS-термінали на тимчасово окупованих територіях.

Серед причин — або відсутність готівки в банкоматах, або втрачений зв’язок. Або вже згадані раніше "адміністративні" дії окупантів, коли вони приходять до українського підприємця і кажуть "вимикай, бо все, що ти приймаєш за товари і послуги, має залишатися тут, а не йти на рахунки українських банків". І це – фінансовий тероризм, один з елементів війни та, найімовірніше, один з кроків до запровадження на тимчасово окупованих територіях обігу рубля.

Створення паралельного грошового обігу рубля — це порушення міжнародного законодавства, Гаазької  та Женевської конвенцій. НБУ вже звернувся до Офісу Генерального прокурора з проханням врахувати протиправні дії центробанку рф під час підготовки позовів до міжнародних судів. Також про це ми говоримо з нашими міжнародними партнерами, адже це має стати підставою для додаткових санкцій проти центробанку рф та його керівництва.

- Чи може ця інфраструктура використовуватися ворогом?

Вони вкрали, "віджали" це залізо. Тепер, дійсно, вони можуть його перепрограмувати, можливо, підключати до своїх систем. Аналогічні дії, наприклад, окупанти вчиняють з вежами мобільного зв’язку, які належать українським операторам.

- Чи відбувалося виведення коштів з України з допомогою платіжних систем? Як контролювався цей процес?

- 24 лютого НБУ обмежив проведення окремих валютних операцій. Одна з причин — щоб запобігти непродуктивному виведенню капіталу з країни. З цією ж метою ми всі ці три місяці актуалізуємо обмеження, аналізуючи витрати українців у транскордонних сервісах.

Нагадаю, що обмежень на безготівкові розрахунки за кордоном ми взагалі не вводили. Водночас спочатку ми обмежили певною сумою, а потім заборонили операції "quasi cash" з гривневих рахунків. Дозволили їх робити лише з валютних рахунків, бо це не створює тиск на валютний курс. 

Ми також протидіємо "банкоматному туризму" – коли деякі громадяни зловживають різницею між курсом на готівковому валютному ринку та курсом, який банки встановлюють для конвертації операцій з платіжними картками. З цією метою нещодавно ми зменшили щомісячний ліміт на зняття за кордоном до 50 000 грн та зняли обмеження на встановлення курсу для операцій з платіжними картками за кордоном. 

Звісно, ми не можемо просто "закрутити" все, щоб ні копійчини не вилетіло з країни. Ми пам’ятаємо про 4,5 мільйона українських біженців за кордоном [за даними ООН 6,7 млн громадян залишили країну з початку війни, але 2,2 млн вже повернулися. — Ред.]. Спільно з банками ми створюємо умови, щоб українці за кордоном мали доступ до своїх коштів та урізаємо можливості для непродуктивного витоку капіталу чи заробітку на "новому бізнесі" — арбітражних операціях, які оплачуються валютними резервами НБУ.

Читайте також: "Експропріація". Як курс гривні посварив айтівців з НБУ і чому держава не поступиться

- Що вважається непродуктивним виведенням капіталу?

- Все, що не пов’язане з життєдіяльністю. В країні, яка воює, недоцільно залишати той рух капіталу, який був у мирні часи. Додатковий попит на валюту виснажує міжнародні резерви України. Різке зменшення резервів матиме негативні наслідки і для економіки, і для фінансової стабільності. Тому треба розділяти критичні та некритичні потреби.  

Якщо дивитися на дії НБУ, ви побачите, що ми обмежили перекази на рахунки за кордоном, але залишили необхідні ліміти для біженців. Ми також заборонили купівлю іноземних цінних паперів, поповнення закордонних брокерських рахунків, гру в казино, виведення коштів на закордонні рахунки для конвертації гривні та фіксації курсу. Під час війни це – непродуктивний вивід капіталу. 

Чи очікується досягнення раніше озвучених стратегій НБУ у строк? Наприклад, як зазначено у Стратегії до 2025 року.

За перший рік реалізації Стратегії НБУ до 2025 року ми виконали третину від запланованих на чотири роки заходів. Прогрес виконання запланованих на 2021 рік дій в межах стратегічних цілей – більше ніж 95%. Але війна впливає на фінансовий сектор та НБУ, тому нині ми переглядаємо Стратегію НБУ і Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року. 

Крім того, представники НБУ наразі беруть участь у розробленні Плану відновлення України в рамках роботи Національної ради з відновлення України. Після його затвердження ми скоригуємо свої плани і включимо до стратегічних документів НБУ нові першочергові заходи. 

Плануємо презентувати оновлені проєкти Стратегії НБУ і Стратегії розвитку фінансового сектору України в другій половині цього року.

- Останнім часом багато людей стали поціновувачами філателії. Чи планує НБУ спробувати запозичити успіх поштовиків з випуском нумізматичної продукції?

- Головна відмінність між монетами і марками у тому, що нумізматична продукція є одночасно і законним платіжним засобом. Тому карбувати пам’ятні  монети може лише Банкнотно-монетний двір НБУ.

Ми виходимо з його виробничого графіка. По-перше, коли в Києві було "гаряче" на початку війні, ми не могли ризикувати життям наших працівників, і Банкнотно-монетний двір НБУ не працював.

По-друге, Банкнотно-монетний двір НБУ карбує не лише розмінні та обігові монети або нумізматичну продукцію. Це єдиний у нашій країні виробник державних нагород. Існує велика потреба у виготовленні нагород, якими держава відзначає мужність та героїзм українських захисників. Зірки героїв та інші ордени — це все також продукція Банкнотно-монетного двору НБУ. Це саме ті об’єктивні пояснення, чому Укрпошта вже другу марку випускає, а Нацбанк лише зараз готується до випуску пам’ятних монет, присвячених війні проти рф. 

Читайте також: Укрпошта показала наступну після "Русскій воєнний корабль" марку

Крім того, треба враховувати і технологічні питання. Щоб відкарбувати монету, потрібен приблизно місяць від моменту, коли ми затвердили дизайн, до моменту початку її продажу.

- Що планується викарбувати на нових пам’ятних українських монетах?

- Нещодавно були оголошені переможці конкурсу творчих ідей та ескізів, який проводив НБУ. Одним з найкращих, за підсумками народного голосування,  визначено ескіз монети "Єдність – сила", це робота художниці Аліни Малюти. Головне зображення ескізу — квітка з рук, які переплетені жовто-блакитною стрічкою, – буде розміщене на аверсі [лицьовому боці монети, де зазвичай розміщується герб держави або портрет її очільника. — Ред.]  нової монети. А на реверс ми взяли роботу художника Сергія Топкіна, який теж брав участь у конкурсі, — "Допомога країн-партнерів".

 

Гроші на війні: Олексій Шабан про платежі в окупації, виявлення підробок і нову монету НБУ

Ці ескізи наші скульптори вже доопрацювали, і Банкнотно-монетний двір НБУ вже готується втілювати їх у реальну монету. Планується, що вона з’явиться в обігу наприкінці червня. 

Також маємо бажання на наступній монеті зобразити червону калину, присвятити її українській народній пісні "Ой, у лузі червона калина", що стала сучасним гімном незламності у боротьбі проти російського агресора.

Крім того, буде продовжено серію монет, яка присвячена родам військ ЗСУ. Цього року ми випустимо монети, які планували ще до початку вторгнення. 

Ще одна ідея – увіковічити в сувенірній продукції пам’ять спротиву, стійкості та героїзму міст, громад і містечок, які протистояли і протистоять російській агресії. Це буде наша нова серія.

- Де можна буде побачити їх?

- Наш інтернет-магазин нумізматичної продукції наразі не функціонує. Зараз ми працюємо над запуском нового сайту та новими каналами реалізації.

У НБУ є декілька банків-дистриб’юторів, які продаватимуть нашу нумізматичну продукцію. До речі, вони теж зараз працюють над створенням власних онлайн-ресурсів з продажу нумізматичної продукції НБУ.

Богдан Вальд
Богдан Вальд
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини