Зміст:
  1. Чому Нацбанк зняв валютні обмеження для банків?
  2. Який курс гривні до долара можна очікувати далі?
  3. Як курс гривні може вплинути на держбюджет-2024?

З 1 грудня Національний банк України (НБУ) дозволив українським банкам продавати долари та євро готівкою, без обмеження суми. 

Серед іншого, своє рішення регулятор пояснив необхідністю зближення готівкового та безготівкового курсів.

"Скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу ними готівкової іноземної валюти населенню", – зазначав Нацбанк у поясненнях на своєму сайті. 

За оцінками НБУ, це має сприяти мінімізації відмінностей між готівковим та безготівковим курсами. Як результат, це приведе до стабілізації курсових очікувань і підвищення стійкості валютного ринку.

LIGA.net з'ясовувала, що стосовно цього думають учасники ринку і як це рішення може вплинути на плани Мінфіну щодо бюджету на наступний рік?

Чому Нацбанк зняв валютні обмеження для банків?

Відмінності між курсом національної валюти на міжбанку та в обмінних пунктах напередодні рішення дійсно були суттєвими. Банки могли купувати долар для своїх клієнтів навіть дешевше, ніж за часів фіксованого курсу гривні в 36,6 грн/$. Водночас курс готівкової валюти в обмінниках і касах тих же банків впевнено тримався високим і не хотів опускатись нижче ніж 37,2-37,4 грн за один долар. 

Та й на карткові рахунки своїх клієнтів банки продавали долар зазвичай дорожче ніж 37 грн. З євро було схожа картина. 

Складалось враження, що банкіри вперто не вірили у можливості довготривалого курсу долара близько 36 грн і вважали, що це разова акція від Нацбанку.

За місяць до цього, з 3 жовтня, НБУ оголосив про скасування фіксованого та перехід до режиму "керованої гнучкості" обмінного курсу.

Йшлося про можливість дрейфу цін в межах певного коридору. Водночас Нацбанк залишав за собою всі можливості для контролю за курсом.

І на цьому тлі, попри загальне очікування зростання вартості валют, сталося зворотне. Вже на початку листопада долар коштував на 40 копійок дешевше – 36,17 грн/$. Зниження викликало відверте здивування експертів.

"Курс залежить виключно від волі чи бажання Нацбанку. Якщо він захоче – може бути 35 грн (за долар) або ж і 39 грн. Регулятор веде хитру гру: попит на долар є і не зменшується, а курс знижується. Це не ринок", – зазначав у коментарі для LIGA.net фінансист та інвестбанкір Тарас Козак.

Його думку поділяв і банкір Василь Невмержицький. 

"Курс може бути 35 грн (за долар), може й умовно за 40 грн – це ручне керування, а не ринок. Нацбанк продає купу доларів із золотовалютних резервів", – констатував він у коментарі для LIGA.net.

За даними НБУ, в жовтні золотовалютні резерви України скоротилися на 1,9% – до $38,97 млрд. В листопаді продовжили скорочення.

Тоді курс готівкової гривні в системно важливих банках послабшав приблизно на 0,3% – до 37,2-37,8 грн/$. Однак діяли обмеження на обсяг продажу. Тому за цим курсом валюту купувати можна було не завжди – її просто могло не бути в наявності.

В обмінниках валюти було більше. Однак і курс був вищим – близько 38 грн/$. Це притому що в середині листопада на міжбанку курс НБУ був 36,26 грн/$. 

Як не дивно, укріплення гривні співпало з перипетіями навколо повернення в країну валютного виторгу експортерів та сезонним трендом продажу валюти для сплати податків в гривні.

Також серед можливих причин – необхідність закупівлі великої кількості валюти для імпорту товарів чи техніки. Зокрема для потреб оборони.

"Періодичні великі денні обсяги купівлі валюти на міжбанку у листопаді та на початку грудня є нетиповим явищем і могли бути операціями держпідприємств чи держорганів, пов'язаними з імпортними контрактами для забезпечення Сил оборони. Але це змусило НБУ зберігати інтервенції у листопаді досить великими, які досягали навіть майже $740 млн за тиждень", – зазначав у коментарі для LIGA.net старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Серед інших можливих причин щодо зміцнення гривні було й бажання регулятора продемонструвати, що національна валюта може не тільки знецінюватись, а й дорожчати, навіть в умовах війни. Бо Україна завдяки допомозі партнерів зараз має чи не найбільші за всю історію золотовалютні резерви. Отже, у Нацбанку є значні можливості для продажу валют і підтримки курсу.

"Ринок відчув, що курс може рухатися не лише в бік девальвації (зниження курсу гривні. – Ред.), а й ревальвації (зниження курсу іноземних валют. – Ред.), наразі маємо навіть незначне укріплення офіційного курсу, порівнюючи із періодом фіксації курсу. У перших двох декадах жовтня готівковий курс мало реагував на рухи безготівкового, що мало наслідком зростання курсового спреду (відмінності між курсом міжбанку та готівковим. – Ред.). Але вже з кінця жовтня готівковий курс почав також рухатися в бік зміцнення, пробивши в обмінниках рівень 38,00 грн/$", – зазначив у бесіді з LIGA.net один зі співробітників НБУ на правах анонімності.

На ринок готівкової гривні НБУ прямо не впливає. Він не продає валюту населенню. Це роблять банки та фінансові компанії в обмінниках.

Тому, щоб вплинути на банки, регулятор вирішив зняти обмеження і на початку грудня ввів чергові послаблення на ринку.

"Де-факто наявність таких обмежень – це одна з причин множинності обмінних курсів. Відповідно, знімаючи їх, ми маємо підстави очікувати, що це дасть нам змогу утримувати на мінімальному рівні різницю між курсами: готівковим та безготівковим", – пояснював голова НБУ Андрій Пишний у своєму коментарі щодо цього рішення.

Впродовж першої декади грудня гривню населенню вже продавали по 37,4-37,6 грн/$.

"Впродовж листопада коливання офіційного курсу на міжбанку незначно впливали на роздрібний ринок як з точки зору курсу, так і обсягів купівлі та продажу валюти. Але зняття Національним банком обмежень на продаж готівкової валюти посприяли помітному укріпленню готівкового курсу на початку грудня та його максимальному зближенню з курсом для платіжних карток. Водночас ослаблення офіційного курсу у грудні спонукало населення більше купувати як готівкової, так і безготівкової валюти, але це може бути короткочасним явищем", – вважає Тарас Котович.

Який курс гривні до долара можна очікувати далі?

Директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Анна Золотько в коментарі для ЗМІ прогнозує, що загальним трендом у наступні кілька днів й тижнів буде поступове наближення готівкового та безготівкового курсів. Цей процес не буде миттєвим. І це буде можливо за умови, що ціна на міжбанку буде триматися без значних коливань. На її думку, вартість доларів на готівковому ринку може наблизитися до психологічної позначки 37 грн/$ ще до кінця року.

Інвестиційний банкір Томаш Фіала ще в середині листопада заявив: на його думку, девальвація гривні у 2024 році буде набагато нижчою, ніж закладено у бюджеті-2024 і ніж прогнозують деякі його колеги. За його оцінками, на кінець 2023 року курс долара може становити 37 грн, а за підсумками 2024 року – зрости до 39 грн. Таким чином, на його думку, долар не підніметься до 40 грн/$ – курсу, який закладений в держбюджеті на наступний рік як прогнозний.

Вже 6 грудня головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан зазначила, що наступного року курс долара не досягне 40 грн, як прогнозують багато аналітиків і як закладено в бюджеті-2024. А залишиться на позиціях, значно нижчих за цю планку. Середній курс за рік очікують на рівні 37,3 грн/$, порівнюючи з 36,5 грн/$ цього року.

Як курс гривні може вплинути на держбюджет-2024?

У вересні міністр фінансів Сергій Марченко заявив про стурбованість зміцненням гривні та зазначив, що розраховує на послаблення курсу до 41,4 грн/$. 

"Нас непокоїть зміцнення гривні. Наступного року передбачаємо курс 41,4 грн/$", — сказав він.

Коментуючи зміцнення гривні, глава Мінфіну наголосив, що для цього "немає жодних фундаментальних факторів". За його словами, це мінус для експортноорієнтованого бізнесу та загалом для економіки країни. Марченко додав, що "експорт не зростає взагалі", тоді як ситуація з імпортом зворотна.

Водночас міністр уточнив, що не виступає за якусь різку девальвацію.

У Нацбанку слова міністра публічно не коментували. Однак давали зрозуміти, що подібні заяви не є для них визначальними у формуванні подальшого бачення ситуації з курсом нацвалюти.

Зрештою після усіх обговорень в бюджет на 2024 рік середній протягом року обмінний курс за долар США запланували на рівні 40,7 грн/$.

Позиція міністерства доволі зрозуміла: в Україні традиційно знецінення національної валюти розганяло інфляцію. Тим самим це збільшувало рівень надходжень податків в бюджет. Бо з більших цін, відповідно, сплачувалось більше податків. 

Однак джерела LIGA.net у Нацбанку переконані, що доцільність таких дій за нинішніх умов сумнівна. Бо втрати для економіки і, як результат, того самого бюджету, через розкручування інфляції можуть бути ще більшими. Тому, мовляв, курсова стабільність, особливо в умовах війни, привабливіша.

"Так, нас критикують за те, що на зменшення коливань курсу ми витрачаємо резерви. Але у разі паніки на валютному ринку і різкого знецінення гривні ми на стабілізацію ситуацію витратили б значно більше резервів", – зазначають в НБУ.

Крім того, знецінення гривні веде до збільшення видатків на обслуговування зовнішніх запозичень, які здійснюють коштом того ж держбюджету.

"Якщо примусово девальвувати гривню, то бюджет втратить 690 млрд грн на рік внаслідок збільшення зовнішніх запозичень та вартості їх обслуговування. Тому насправді Україні вигідно підтримувати цей збалансований курс. Він обмежує дещо доходи державного бюджету від податків, але одночасно дозволяє суттєво економити на зовнішніх запозиченнях, на їх обслуговуванні, а частка цих запозичень зростає. Думаю, цю збалансовану ситуацію Національний банк підтримуватиме", – констатував в ефірі "Суспільне. Спротив" кандидат економічних наук Віталій Шапран.