Курс підняли, обмеження посилили, облікову залишили. Що несуть в собі ці зміни від НБУ

День великих змін та гучних заяв від Національного банку України. Регулятор підняв офіційний курс до 36,57 грн/$, змінив та додав низку обмежень щодо карткових розрахунків за кордоном, надав невтішні прогнози та вирішив не змінювати облікову ставку.

Зміни курсу й обмежень несуть в собі як позитив — збереження резервів, так і негатив — інфляцію. Банки швидко відреагували: деякі готівкові курси за кілька годин підскочили на 1–1,5 грн. Водночас ефект від облікової ставки, підвищеної півтора місяця тому, поки не відчувається(через це в НБУ готові застосувати "додатковий арсенал").

LIGA.net розповість, які очікування погіршилися, що за зміни запровадив Нацбанк та які будуть їхні наслідки.

Фіксований курс підвищити

Валютні зміни НБУ оголосив ще зранку, не чекаючи пресбрифінгу з монетарної політики. Вони стосуються офіційного курсу гривні до долара та правил карткових розрахунків за кордоном.

Офіційний фіксований курс гривні до долара зріс до 36,57 грн/$. Досі курс був зафіксований у лютому на рівні 29,25 грн/$. Тобто курс залишився фіксованим, але зріс на 25%.

"Механізм фіксації курсу лишається стабілізатором економіки й сьогодні", — підкреслив глава НБУ Кирило Шевченко. Фіксація забезпечила стабільну роботу фінансової системи тоді та продовжить це нині.

Очільник регулятора пояснює, що за п'ять місяців з моменту першої фіксації курсу економічна ситуація в країні та зовні змінилися.

Населення і бізнес більше не перебувають у такому шоці, який вони відчували напочатку. Зараз учасники економіки керуються мотивом прибутку, заощадження та захисту доходів, що є плюсом. На додачу — долар як валюта сам по собі зміцнішав (до євро, єни, фунтів тощо за цей період він зріс на 11%). 

Ідею відправити долар у вільний політ у Нацбанку вважають завчасною, адже учасники економіки досі знаходяться в умовах високої невизначеності, а фіксований курс — якір і опора.

"Наразі таких передумов немає, адже валютний ринок досі не здатний на самозбалансування", — розповів заступник голови НБУ Юрій Гелетій. Регулятор не бажає, щоб населення і бізнес "щодня хвилювалися щодо обмінного курсу". 

Обмеження щодо реальних курсів зберігаються. Безготівкові продаж та купівля банками — за курсом, який не може відхилятися від фіксованого більш як на 1% (близько 36,21–36,94 грн), а готівковий — вільний ринковий курс.

"Не виключено, що коливання готівкового курсу триватимуть. Але жодних підстав для паніки немає", — підкреслив Гелетій. Для захисту від цього НБУ готовий застосовувати додаткові заходи.

Зростання фіксованого курсу матиме вплив на зростання цін: зокрема на імпортовані товари (яких третина у середньому споживчому кошику). Імпортери більше витрачатимуть на купівлю з-за кордону, а експортери — більше отримуватимуть у гривні (вони теж купують і продають валюту за ±1% від фіксованого курсу).

Це, за словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, додасть 2–3% до інфляції. Найбільшу частку в цьому зростанні займатимуть ціни на пальне.

Обмеження змінити та посилити

З новим фіксованим курсом прийшли нові обмеження. Ціль — збалансування валютного ринку та мінімізація витрат з міжнародних резервів НБУ (які той використовував на збалансування).

НБУ з 21 липня дозволив банкам продавати безготівкову валюту, але лише за однієї умови — майбутнього розміщення на депозиті. Вклад має бути мінімум тримісячним, без права дострокового розірвання, а максимальний ліміт — еквівалент 50 000 грн (близько $1350) на місяць.

Плюс для споживачів від цього нововведення у тому, що створюється альтернатива інвестиціям у готівкову валюту — купівля валюти під валютні депозити.

Аби зменшити витрати з резервів, НБУ посилив обмеження для фізичних осіб щодо розрахунків і переказів валюти за кордоном.

По-перше, змінили ліміт на зняття готівкової валюти — з еквівалента 50 000 грн на місяць до 12 500 грн на тиждень. Тобто сумарний місячний ліміт не змінився, але з’явилися потижневі обмеження.

По-друге, втричі зменшили ліміт на карткові перекази громадян за кордон із гривневих карток — з 100 000 грн до 30 000 грн.

По-третє, встановили новий ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих карток з усіх рахунків в одному банку — до 100 000 грн на місяць.

"Усі запроваджені з початку війни обмеження є тимчасовими заходами", — підкреслив Шевченко. Але вони є "однією зі стін фінансової фортеці", які дають змогу економіці вистояти в умовах війни.

На проблему, що останній ліміт залишить волонтерів без можливості купувати необхідне за кордоном на великі суми, очільник НБУ підкреслив, що ще на початку квітня регулятор дозволив фізособам перераховувати еквівалент до 400 000 грн на купівлю окремих товарів. Мова про бронежилети, шоломи, тепловізори, БПЛА тощо. Водночас НБУ не встановлював жодних обмежень для благодійних фондів та інших юридичних осіб, що закуповують волонтерські товари.

Щодо банків: НБУ залишив за собою право змінювати умови операцій купівлі валюти банками на власні потреби. Також з 25 липня банкам більше не треба дозвіл на купівлю в іноземних банків готівкової гривні за безготівкову валюту.

Останні зміни стосуються алгоритму розрахунку валюти в резервах банків. Вони наберуть сили з 1 серпня і нібито заберуть у банків можливість штучного завищення вартості резервів.

Облікову залишити 

Вже по обіді на пресбрифінгу з монетарної політики регулятор оголосив про збереження облікової ставки на рівні 25%. Збереження облікової на рівні 25% не стало новиною для ринку — такі очікування були, наприклад, у більшості респондентів опитування від ICU. Водночас прозвучало декілька прогнозів, що здивували.

Така облікова має продовжити збільшувати ставки дохідностей на гривневі інвестиції та, відповідно, збільшувати ціну гривні. З новими обмеженнями вона знижуватиме попит на валюту, а міжнародних резервів на врівноваження попиту витрачатимуть менше.

До цього НБУ примушує інфляція під 21,5%, яка в кінці року перевищить 30%. Остання цифра нова і неприємно здивувала (раніше очікувалося 25%). У 2023-му зростання цін сповільниться до 20,7%, у 2024-му — до 9,4%, і лише у 2025 році передбачається її повернення до 5% — цільового показника.

НБУ ще раз закликав уряд зменшити фінансування бюджету від емісії гривні. З усього "дозволеного друку" в 400 млрд вже "надруковано" 225 млрд грн (близько 45 млрд на місяць). Лише якщо НБУ далі "друкуватиме" близько 30 млрд грн на місяць, там вважають, що ситуація з монетарною інфляцією може залишатися контрольованою.

У поточній інфляції у 21,5% монетарна інфляція (коли ціни зростають через друк грошей) вже займає свою частку. В прогнозі інфляції вже закладена сума "дозволеного друку". Проте інфляція може бути ще більшою за 30%, якщо надрукується більше обговореного.

Щодо розвитку української економіки очікується, що цьогоріч вона скоротиться на третину. У 2023‒2024 роках (за умови розблокування чорноморських портів) вона повернеться до зростання.

Міжнародні резерви скоротяться з поточних $23 млрд на кінець року до $21 млрд. У наступному році вони, за середнім прогнозом НБУ, коливатимуться на такому рівні.

Також сюрпризом для ринку стало те, скільки регулятор зберігатиме рекордну облікову ставку.

Її скорочення очікувалося наприкінці цього року. Але нині за нейтрального сценарію Нацбанк планує зберігати облікову ставку на рівні 25% щонайменше до квітня 2024 року. За негативного — може збільшити та застосувати додаткові заходи.

За словами Ніколайчука, негативних факторів більше, ніж позитивних, тож такий сценарій дійсно ймовірний. Тому Шевченко зазначив, що за необхідності готовий використати "додатковий арсенал".  

Робити висновки, чи здійснила висока облікова ставка повний ефект, зарано. У мирний час перші наслідки було видно за 2–4 місяці, а повний ефект — за 18 місяців. З підвищення облікової до 25% минуло лише півтора місяця.

Водночас дещо вже видно. Наприклад, у невеликих банках, які були вимушені відійти від нині вже дорогих позик НБУ. Низка "мальків" почали залучати короткі кошти у населення під 16–20% (але "депозитного буму" все одно не відбулося).

Ефекту, як визнають в НБУ, замало. Він гальмується не лише малим часом, який облікова була висока, і новими воєнними умовами. Повільна реакція Міністерства фінансів, який лише нещодавно підняв дохідність за одним із випусків облігацій, тільки сповільнює ефект високої облікової.