Податок на надприбутки. Як Рада забере у банків 10 млрд грн в бюджет

Після повідомлень про рекордні прибутки українських банків у першій половині 2023 року – на рівні 67,6 млрд грн – у Верховній Раді заговорили про наміри ввести для них додаткове оподаткування. 

28 серпня в парламенті було зареєстровано проєкт закону №9656, який передбачає сплату банками додаткових 5% до держбюджету. Ініціатори документа – нардепи з профільного фінансового комітету на чолі з Данилом Гетманцевим.

Що про це думають банкіри і як це може вплинути на клієнтів банків? Розбирався LIGA.net.

Чому парламентарі вирішили ввести додатковий 5% податок для банків?

Про законопроєкт щодо додаткових податків з банків у день реєстрації цієї законодавчої ініціативи повідомили Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та інші його колеги по комітету.

Гетманцев зазначив, що законопроєктом пропонується оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% – додатково до сплати податку на прибуток підприємств, який наразі становить 18%.

Головною причиною цього рішення депутати вказали надприбутки, які банки отримують попри війну.

Зокрема, за даними Гетманцева, власне процентні доходи банків за цей час сягнули 141 млрд грн. Серед іншого – від операцій з державними цінними паперами – 73,5 млрд грн. Чисті процентні доходи за цей самий період склали 93,6 млрд грн. Проти першої половини найбільш до цього успішного року для банкірів – 2021 року, вони зросли на 75%. 

Генерували ці прибутки вкладення в гарантовані державою цінні папери.

"Нарощування операцій з державними цінними паперами призвело до отримання рекордних надприбутків банками", – зазначив Данило Гетманцев.

Про цю ж причину – нарощування операцій з державними цінними паперами (не тільки депозитними сертифікатами, але й ОВДП), яке призвело до отримання рекордних надприбутків банками, – зазначено й у  пояснювальній записці до законопроєкту.

"Саме тому постало питання щодо пошуку оптимального інструменту оподаткування цих разових надприбутків, аби забезпечити баланс між підтримкою стійкості банківської системи та потребами бюджету країни, що воює", – пояснюють ініціатори.

Подібний підхід (windfall taxes), з кінця минулого року запроваджується у багатьох країнах ЄС: Чехії, Угорщині, Литві, Іспанії. З останніх прикладів – Італія.

Саме тому, на думку нардепів, досвід інших країн може бути використаний для оподаткування надприбутків українських банків. Але як тимчасовий захід для збільшення надходжень до бюджету для забезпечення оборонних потреб.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що він має тимчасовий характер і вводиться на три роки: з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2026 року включно. 

Новий податок пропонують сплачувати щоквартально. За оцінками парламентарів, додаткові надходження до бюджету за 2023 рік, у разі запровадження запропонованої законопроєктом моделі, оцінюються в розмірі близько 10 млрд грн.

Що про 5% думають банкіри?

Нацбанк поки не сформулював свою позицію щодо додаткового податку на прибутки банків.

"Ми ще не сформували своє бачення, дискусії тривають", – розповіли LIGA.net в НБУ.

"Питання непросте, поки що оцінюємо", – до цього, як повідомляють ЗМІ, коментував пропозицію про додаткове оподаткування банків заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.

Однак представники банків вже критично оцінюють такі ініціативи. Зокрема, банкір Олег Гороховській зазначає, що пропозиція запровадити додатковий податок на чистий процентний дохід банків призведе до пропорційного збільшення ними ставок за кредитами.

"+5% до всіх кредитів. Від душі! Банки такі душки, що всі витрати звикли перекладати на клієнтів. Невже це не очевидно. Не люблю банки навіть більше, ніж народних депутатів", – іронізує він.

Деякі економічні експерти, теж говорять, що податок у розмірі 5% на всі процентні доходи банків (тобто і на проценти з виданих ними кредитів) явно негативно вплине і на без того незначне бажання банкірів кредитувати.

Хоча, згідно з даними червневого звіту Нацбанку, надходження процентів від кредитів бізнесу становили на червень 2023 року лише близько чверті (25%) всіх процентних доходів. Та й то – з них понад 20% були фактично надані з держбюджету, через держпрограму "Доступні кредити 5-7-9%".

Представники парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики вважають, що ініціатива цілком може стати Законом. З урахуванням того, що до неї мають стосунок представники не тільки провладної фракції більшості, а й опозиції, це цілком імовірно.

"Думаю, шанси (ухвалити Закон. – Ред.) високі", – повідомив LIGA.net Ярослав Железняк.