Вибачте, банки, ми чекаємо. Депозити під 20% не стали магнітом для грошей вкладника

Низка банків у червні запропонувала депозити під 18–20%. Нині це найдохідніша широкодоступна інвестиція. Але лавини з грошей банки не побачили — населення занесло в банки менш ніж, наприклад, у березні.

Рекордні дохідності та 100% гарантія від держави не спонукають інвестора вкладати все в банківські депозити. Одні можуть боятися сценарію, коли їм доведеться вибивати й чекати свій вклад від Фонду гарантування, інші — чекати цікавіших пропозицій.

Скільки населення занесло в банки та які обставини впливають на настрої вкладників — у матеріалі LIGA.net.

Болюче слово "інфляція"

Наразі для українця немає жодного інструменту для 100-відсоткового захисту від інфляції.

Останні дані свідчать, що ціни за рік зросли майже на 22%. Очікування, якою буде інфляція через пів року, сягають 30%. До цього додаються падіння зарплат, скорочення, "технічні відпустки" тощо.

"Витрати постійні: вартість комуналки залишилася, потреба у їжі та паливі залишилася. Вони зростають, а доходи падають — тому для компенсації необхідні відсотки", — зазначає LIGA.net фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Нині є два можливі та гарантовані державою варіанти: або вкладатись у державні облігації, або у банківські депозити.

Жоден з варіантів не покриває двозначну інфляцію. Дохідність ОВДП коливається на рівні 9,5–11% — вона покриває максимум пів поточної інфляції. А на початку червня навіть згаданих вище депозитів під 20% не було.

Наддохідні депозити з’явилися тоді, коли Національний банк підняв облікову ставку з 10% до 25%. Деяким банкам, які раніше активно позичали у НБУ під 11%, стало невигідно це робити нині, сплачуючи 27%. Тому вони перемикнулися на клієнтів.

Якщо говорити загалом по системі, реакція була повільною. Більшість великих банків мали достатньо грошей, щоб почекати. Водночас реакції деяких банків (здебільшого малих), які залежали від кредитів НБУ, довго чекати не довелося.

Естафету розпочали банк Український капітал та Банк Глобус, запропонувавши майже одразу після зміни облікової 15–18% річних за широким пулом депозитів. Згодом перелік банків з двозначними дохідностями депозитів став набагато ширшим.

Кому з банків потрібні гроші

Станом на 19 липня Альянс Банк, РВС Банк, Комерційний Індустріальний Банк, Перший інвестиційний Банк, Радабанк та Банк Січ пропонують рекордні 18-20% на короткі депозити. Глобус досі пропонує 17%, як і банк Інвестицій та заощаджень і Укрбудінвестбанк.

Дохідності в діапазоні 14–15% є в Індустріалбанку, у банку Кліринговий Дім,  Агропросперіс Банку. Такий відсоток за довгими вкладами у державних Укргазбанку та Укрексімбанку, а також у МТБ Банку, Акордбанку і банку Форвард.

Водночас, наприклад, трійка найбільших банків не такі щедрі. Найдохідніші короткі вклади в Ощадбанку пропонують до 10,5%. ПриватБанк — лише 6% за довгими депозитами, а Райффайзен — 8,5%.

Надати оцінку, чи зросла цікавість вкладників до наддохідних депозитів, можна лише приблизно. У червні гривневі вклади в банках зросли на 27,7 млрд грн — це 5,4% місячного приросту.

Як зазначив у коментарі LIGA.net фінансовий аналітик Case Ukraine Євген Дубогриз, такий приріст — добрий знак у порівнянні зі скромними темпами попередніх двох місяців. Але це не означає, що ми бачимо саме приріст за строковими депозитами.

"Найімовірніше, приріст коштів населення — це не "гроші з-під матрасів", а здебільшого приріст бюджетних виплат та виплат військовим", — вважає аналітик. Тобто це гроші, які отримало і тримає населення на рахунках в банках, а не "класичні" строкові депозити.

Але залишок грошей на рахунку чи депозит все одно були значно популярніші за ОВДП. Приріст інвестицій в держоблігації за червень серед фізичних осіб, за даними НБУ, становив 51 млн грн — майже в 550 разів менше.

Середня гривнева дохідність за новими вкладами зросла з 5,7% до 6,6%. Це теж позитив. Але водночас це підтверджує, що згадані вище вклади з двознаковими дохідностями не мали значної популярності.

Якщо ігнорувати, може зросте

Річ у тому, що значна частина грошей в банках вже лежать у найбільших Ощадбанку і ПриватБанку — близько 90%. Тому їм змінювати вартість витрат немає сенсу (поки клієнти тримають там гроші).

Це і створює загальну картину, коли середня дохідність депозитів залишається низькою. Бо більшість грошей лежить під низькі відсотки, коли лише незначна частина — під високі.

"Для прикладу: 90 млрд грн поклали під 7%, а 10 млрд грн — під 12-14%. Середньозважений відсоток за загальною кількістю депозитів і становитиме 6,6%", — пояснює Невмержицький.

Водночас аналітик згадує, що впродовж місяця у деяких малих банках (він назвав Акордбанк, РВС Банк та Банк Січ) хвалилися, що люди несуть гроші під великі ставки. 

З іншого боку, на запитання аналітика у Facebook, чи вклалися б ви на рік під 18%, більшість користувачів відповіло негативно з різною аргументацією: або відсоток малий, або є питання до держгарантії.

Найпопулярніша відповідь стосувалася ризиків девальвації гривні та інфляції. Курс гривні може продовжити падіння, а інфляція — продовжити зростання. Тому дохідність депозиту має бути значно вищою навіть за поточні найвигідніші 20% (або 16,1% чистих).

Також ставиться під сумнів стабільність банківської системи. Вкладники не бажають у разі найгіршого сценарію вибивати у держави свій депозит. Деякі сумніваються щодо ліквідності Фонду гарантування вкладів через рік, а деякі — щодо продовження 100% гарантії на вклади.

Тому, наразі поки більшість коштів вкладників по інерції перебувають у двох найбільших держбанках, а поточні наддохідності можуть не виглядати привабливо для вкладника — великого зростання вкладень може не відбутися.

"Мені здається, гроші під матрасами в людей закінчилися", — вважає Дубогриз. Приріст далі, на його думку, відбуватиметься здебільшого коштом саме бюджетних виплат та виплат військовим.