Скільки на депсертифікатах НБУ заробили банки Ахметова, Ярославського, Порошенка

Українські банки у першому півріччі 2023 року отримали 67,6 млрд грн чистого прибутку. Це стало новим історичним рекордом, повідомив Національний банк на початку серпня. Для порівняння, за аналогічний період рік тому вони отримали 4,6 млрд грн збитку.

Нацбанк вказує, що головним чинником прибутковості стало зростання процентних доходів. Передусім – від високоліквідних активів. Водночас рівень кредитування банками бізнесу та населення, необхідний для розвитку економіки, залишається мізерним.

За даними того ж НБУ, з січня до травня 2023 року чистий гривневий корпоративний (тобто бізнесовий) кредитний портфель банків продовжував скорочуватись. І тільки в червні він дещо зріс – вперше протягом останніх 12 місяців. 

Щодо населення, то чистий роздрібний гривневий кредитний портфель згасав і збільшився впродовж квітня-травня на 4,5%. Передусім внаслідок відновлення карткового кредитування. Також символічно зросли обсяги іпотечного кредитування завдяки наданню позик за державною програмою єОселя – на 2,7%.

Тобто, попри прибутки банків, ці кошти не перетікають в економіку. Вони залишаються "замкнутими" всередині банківські системи. Цей феномен вже привертає увагу оглядачів, які навіть пропонують ввести для банків додаткові податки на надприбутки. 

Чому так відбувається? Звідки у банків беруться гроші? Які з них отримали найбільший зиск від умов, створених Нацбанком? Відповіді на ці питання шукала LIGA.net.

Що таке депсертифікати і як банки на них заробляють?

Депозитними сертифікатами Нацбанку є виключно його власні боргові цінні папери, що призначені саме для комерційних банків.

У НБУ їх обіг вважають одним з інструментів монетарної політики – регулювання обсягів  грошової маси в обігу. Купуючи ці цінні папери, банк фактично віддає свої гроші Нацбанку на ніч (овернайт) або на термін до 100 днів (з квітня 2023 року), без жодних ризиків. Та має з того гарантований дохід. До квітня цього року ставки за депсертами овернайт були на рівні 23%, з квітня – 20% річних.

Нагадаємо, що облікова ставка НБУ до 27 липня становила 25%, після чого була знижена регулятором до 22%.

НБУ зазначає: впродовж січня-червня 2023 року операційний дохід банків зріс на 35%, відсотковий дохід – на 41%, комісійний – на 22%.

Якщо спрощено, то операційний дохід банки отримують від вкладання коштів у депозитні сертифікати Нацбанку (далі ДС або депсерти) та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). А ще – від валютних операцій.

Відсотковий – це заробіток з різниці процентів, серед іншого, за виданими кредитами та залученими депозитами. Комісійний – за проведення операцій, рівень яких за період війни підняли практично усі банки.

Вкластись у ДС можуть банки, які мають так звані "вільні" кошти й відповідають визначеним критеріям НБУ.

"Депсерти не інструмент інвестицій, а residual, залишок. Спрощено це працює приблизно так: банк виконує всі платежі, доручення, отримує якісь надходження на поточні рахунки та депозити, видає щось у вигляді кредитів та отримує якісь надходження від кредитів /та продажу чогось там, витрачає гроші на купівлю цінних паперів, щось дає та отримує на міжбанку, купує/продає валюту (зокрема за дорученнями), формує обов'язкові резерви в НБУ, запас готівки в касі та ще купу різних інших рутинних операцій. Після всіх цих рутинних операцій в нього залишаються вільні кошти. Оці вільні кошти й "паркуються" в депсертах овернайт", – пояснює банківський експерт Євген Дубогриз. 

Чому НБУ пропонує банкам депсертифікати?

Регулятор та експерти наводять такі основні аргументи для застосування інструменту депсертифікатів:

1. За допомогою депсертів Нацбанк зв'язує надмірну грошову масу, аби ці гроші не хлинули на валютний ринок і не обвалили курс національної валюти. Також про цю задачу кажуть: "стерилізувати грошову масу".

2. ДС є своєрідною формою підтримки стабільного існування банків, регуляції їх грошових потоків. Деякі експерти зазначають, що таким чином НБУ може компенсувати втрати від війни та неактивних кредитів, частка яких перевищує 30%. 

Як це впливає на економічну активність та чому прибутки банків не перетікають в економіку?

У Нацбанку переконують, що надлишок ліквідності в банках, отриманої зокрема й завдяки депсертам, не може відразу перетекти на рахунки бізнесу чи громадян, тим самим прямо впливаючи на економічну активність в країні та на рівень кредитування.

"Надлишкову ліквідність банків в обсязі 200 млрд грн не можна кудись "витратитиˮ. Вона не може потрапити на рахунки підприємств і громадян, адже вони не є учасниками міжбанківських розрахунків. Її не можна "витратитиˮ на інші потреби, лише на розрахунки між банками, з НБУ або урядом", – пояснював директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський у липні минулого року. За його словами, обсяги операцій із депсертами насправді є мало важливими.

"Важливою є ціна, за якою вони проводяться, тобто процентна ставка, яку НБУ за ними платить. НБУ не може визначати процентні ставки за кредитами та депозитами банків і дохідність ОВДП. Це справа банків та уряду", – зазначав директор департаменту НБУ.

Хоча саме після підвищення облікової ставки Нацбанку до 25% минулого року власне відсотки за депсертифікатами зросли в рази. Це зробило саме їх, а не, наприклад, ОВДП найбільш дохідним, привабливим та гарантованим інструментом заробітку на ринку.

І ще це рішення зробило менш вигідним вкладання коштів банків у ті самі ОВДП, ставки за якими Міністерство фінансів відмовилось збільшувати, попри очікування НБУ. Свого часу це стало причиною відкритих публічних перепалок між очільниками Мінфіну та Нацбанку.

Тоді ж, влітку 2022 року, науковець та економіст Володимир Рябошлик зазначав: "Усі схиляють Мінфін піти назустріч НБУ та підняти дохідність ОВДП до облікової ставки. А чому б Нацбанку не піти до Мінфіну й не опустити облікову ставку? Це не лише помирило б НБУ з Мінфіном, а ще й покінчило б з привабливістю сертифікатів. Їм просто повернуть їх залишкову й мінімальну сутність. А ставці – її головну функцію сприяти розквіту, а не занепаду економіки". 

Та за час керівництва Нацбанком Кирила Шевченка цього не сталося. 

А ще Рябошлик наголошував на тому, що "емісія на сплату надвідсотків за сертифікати очікувалась у 2022 році на рівні понад 37 млрд грн, що є прямим внеском в інфляцію". Хоча саме це кратне підвищення облікової ставки, за заявами регулятора, мало стримувати її. 

Опоненти зауважували, що за річної офіційної інфляції 26% у 2022 році та рівні грошової емісії, який був упродовж року, в депсертифікати під 10% (рівень облікової ставки до підвищення) ніхто б із банків свою ліквідність не вкладав. І вона, мовляв, могла б перетікати на валютний ринок та в обіг і спричинити колапс в економіці.

Хоча Нацбанк у перший день великої війни зафіксував курс і обмежив як операції з готівковою валютою, так і виведення безготівкової за кордон. 

Вже за каденції нового очільника НБУ Андрія Пишного, з 7 квітня Національний банк знизив ставки за депсертами овернайт з 23% до 20% річних та запровадив тримісячний депозитний сертифікат під фіксовану ставку на рівні облікової. На той час – 25% річних.

Водночас можливості банків розміщувати кошти в таких тримісячних ДС прив'язали до обсягів сформованих ними портфелів гривневих депозитів населення. Але не усіх, а з початковим терміном розміщення від трьох місяців.

"Ми знизили ставки за депсертами, і після цього зацікавленість ними з боку банків дещо впала. Це, відповідно, зробило більш привабливими інвестиції в ОВДП. Продовжимо й надалі робити все, аби  ліквідність перетікала в більш строкові інструменти", – розповіли LIGA.net джерела в НБУ.

Тобто наразі Нацбанк, який рік тому своїм рішенням створив умови для існування надліквідних цінних паперів у вигляді депсертів, тепер іншими рішеннями так чи інакше поступово зменшує їх привабливість і констатує, що це позитивно впливає на фінансову систему.

Завдяки цьому рішенню та низці інших (зокрема щодо придбання бенчмарк-ОВДП для їх включення у покриття обов’язкових резервів) вже наприкінці травня, порівняно з початком року, обсяг цих високоякісних ліквідних активів банків знизився на 9%. Хоча ще наприкінці минулого року депсертифікати були настільки популярними, що забезпечували фінансовим установам чверть усіх процентних доходів. 

"Банки сповна отримали вигоду від припливу ліквідності, яка майже повністю розміщувалася в коротких безризикових інструментах НБУ. Кошти в депозитних сертифікатах, які банки накопичили через значні державні виплати, нині генерують вже майже чверть процентних доходів за місяць", – констатував Нацбанк у звіті про фінансову стабільність за грудень.

Які банки заробили на ДС?

Зважаючи на особливості державних виплат, згаданий НБУ "приплив ліквідності" насамперед мали держбанки. Через них, серед іншого, проводились виплати для військових та соціальні виплати. З них найбільша частка припадає на ПриватБанк.

Хоча, за даними першого півріччя, на депозитних сертифікатах, паралельно із державними, доволі успішно заробляли міжнародні банки та банки українських власників.

Банки, що найбільше заробили на депсертах в першому півріччі 2023 року

Джерело: розрахунки LIGA.net з даних, опублікованих Євгеном Плінським