Яким буде валютний курс у серпні

У відповідь на девальвацію гривні, що триває з травня, і її пришвидшення в липні Національний банк (НБУ) вирішив призупинити зниження облікової ставки. Українська національна валюта вже частково повернула втрачені позиції. Нові фінансові надходження від експорту і міжнародної допомоги дадуть регулятору додаткові можливості підтримувати курсову стабільність у наступні місяці, вважають там.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Загалом український валютний ринок продовжує перебувати в режимі "контрольованої гнучкості" і динаміка курсу на ньому повністю залежить від бачення НБУ. Аналітики схиляються до думки, що регулятор повернеться до політики поступової девальвації гривні восени.

Проте під дією непередбачуваних факторів ситуація на валютному ринку може виходити з-під контролю регулятора і характеризуватися більшими стрибками, ніж того б хотілося НБУ, вважає один з експертів.

Для подолання таких кризових явищ треба використовувати значний об’єм золотовалютних резервів (ЗВР), наголошує він, додаючи, що в умовах війни повернення до більш керованої моделі курсоутворення є оптимальним варіантом.

LIGA.net опитала експертів, яким може бути валютний курс у серпні.

Чому гривня ослабла в липні

У травні НБУ запровадив найбільший з початку війни пакет зняття валютних обмежень. Серед іншого, дозволив бізнесу виводити за кордон кошти для сплати за послуги кредитами й дивідендами. Це значно збільшило попит на валюту, що призвело до падіння офіційного курсу гривні з 39,5 до 40,5 грн/$ на початку червня.

У липні до високого попиту додався фактор меншої пропозиції. Її, як пояснювали в Нацбанку на пресбрифінгу 25 липня, обумовило скорочення продажу валюти агроекспортерами – "вичерпався ефект врожаю минулого року", констатував заступник голови НБУ Юрій Гелетій. Додатковим чинником у цьому контексті стало рішення збільшити для аграріїв граничний строк повернення валютного виторгу з 90 до 120 днів, яке регулятор ухвалив 12 липня.

У результаті протягом липня на ринку фіксувалося збільшення дефіциту валюти. Як зазначалося в аналітичному огляді фінансової групи ICU, за тиждень, з 15 до 19 липня, дефіцит валюти, тобто різниця між купівлею і продажем, подвоївся, порівнюючи з попереднім робочім тижнем, склавши $599 млн. З цієї цифри чиста купівля валюти населенням склала $194 млн, юрособами – клієнтами банків на міжбанківському ринку – $405 млн.

У результаті в липні офіційний курс долара вперше в історії перетнув позначку в 41 грн/$, а 22 липня досяг 41,49 грн/$. У банках показник доходив до 41,9 грн/$. Ситуацію з 15 до 19 липня не врятували найбільші за місяць тижневі інтервенції регулятора на міжбанківському ринку. Тоді Нацбанк продав понад $950 млн.

Проте вже на наступному тижні гривня змогла відіграти втрачені позиції. Це, зазначається в огляді ICU, сталося на тлі зменшення дефіциту на чверть — до $437 млн. НБУ скористався моментом і завдяки великим інтервенціям ($785 млн) зміг повернути курс долара до 41,1 грн/$.

"Інтервенції НБУ залишатимуться значними та можуть навіть перевищувати $1 млрд в тиждень для задоволення надлишкового попиту на валюту. Подальше швидке ослаблення курсу гривні може ще більше прискорити інфляцію та суттєво послабити довіру ринку до валютної політики НБУ", – прогнозував у огляді від 22 липня старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у себе в Facebook також звернув увагу на суттєве скорочення валютного попиту на міжбанку у передостанній тиждень липня. Його середньодобовий показник впав майже вдвічі — до $57,8 млн.

"Нічого визначного, щоб так різко з понеділка знизився попит, не відбувалося. Відповідно, виникає відчуття "проведеної роботи" з банками, великими експортерами та імпортерами, щоб стабілізували курс", – висловив думку Шевчишин.

Швидке здешевлення нацвалюти змінило і позицію НБУ щодо темпів зниження облікової ставки. У червні регулятор вчергове опустив її на 0,5 в.п. — до 13%.

Але після курсових коливань на засіданні правління НБУ від 25 липня було вирішено зберегти поточний рівень облікової ставки для "забезпечення стійкості валютного ринку та наближення інфляції на прогнозному горизонті до цілі 5%". Наступний цикл зниження ставки в НБУ тепер прогнозують лише на початку 2025 року.

У підсумку гривня продовжила посилюватись і станом на 1 серпня офіційний курс склав 41 грн/$.

Чи варто було зберігати ставку для стабілізації курсу

Збереження облікової ставки на рівні 13% має запобігти відтоку коштів з гривневих депозитів і облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Середня ставка за депозитами для населення у червні склала 10,8%, а середньозважена дохідність річних ОВДП на розміщенні Мінфіну від 30 липня – 14,65%. У НБУ наголошують, що цей рівень ставок перевищує інфляцію. На кінець року вона прогнозується регулятором у 8%.

Але через стрімке здорожчення долара гривневі інструменти стають менш привабливими, порівнюючи з іноземною валютою, до якої українська з жовтня, після скасування фіксованого курсу, подешевшала на 12%. Перетік коштів з депозитів і ОВДП може збільшити попит на валюту і, відповідно, посилити тиск на курс.

Проте в нинішній ситуації кореляція між курсом і обліковою ставкою є "м'яко кажучи, надуманою", висловив думку у коментарі LIGA.net фінансовий аналітик, ексчлен ради НБУ Віталій Шапран.

"З одного боку, на початку війни Україна вже пережила відплив капіталу нерезидентів з гривневих активів. Хто хотів вийти – вже вийшов. З іншого боку, у НБУ зараз досить великий рівень ЗВР, зокрема чистих. Він дозволяє тримати курс на рівні нижче 40 грн за ставки нижче 13%", – впевнений Шапран.

На думку експерта, ухвалена торік монетарна модель з плаваючим курсом призводить до великих і невиправданих витрат ЗВР, основного механізму пом’якшення ситуативних курсових коливань. Цю модель експерт характеризує як "гру в ринок".

"Всі знають, що курс встановлює регулятор, але наперед невідомо, яким він буде. Це призводить до панічних настроїв гравців, що підсилює необхідність інтервенцій і збільшує розтрати ЗВР. У монетарної влади немає розуміння, що війна впливає на курс не тільки через події на фронті. Бувають чорні лебеді, наприклад, обстріли енергетики, які підсилюють попит на імпорт, що давить на ринок", – каже Шапран.

Як вважає аналітик, помилковим рішенням була і передчасна валютна лібералізація, яка підвищила попит на валюту "у незручний час". У період з травня до липня, після запровадження лібералізації, НБУ витрачав по $3 млрд з ЗВР для проведення інтервенцій на валютному ринку. У підсумку з квітня до червня вони скоротилися на $4,5 млрд – з $42,4 млрд до $37,9 млрд.

Чи продовжиться девальвація гривні

У подальші періоди в НБУ очікують більш сприятливих умов для стабільності валютного ринку. По-перше, там говорять про початок продажу нового врожаю зернових. По-друге, незабаром в Україну мають надійти нові об’єми зовнішньої допомоги, що підтримає спроможність НБУ стримувати курсову волатильність.

Як розповідав міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю РБК-Україна, від Сполучених Штатів Україна у 2024 році має отримати $7,8 млрд. З них $3,9 млрд першого траншу мають надійти вже на початку серпня. За оцінкою Українського інституту майбутнього (UIF), до кінця року Україна може отримати ще $24 млрд західного фінансування. Міжнародні резерви НБУ, за його оновленим прогнозом, збільшаться до $41,2 млрд до кінця року.

Таким чином, у регулятора не має виникнути проблем з фінансуванням валютної стабільності. Проте, як вважають в ICU, після того як НБУ досягне стійкості курсу на позначці близько 41 грн/$, восени він знову почне регульовану девальвацію української нацвалюти до рівня 42-43 грн/$. В UIF прогнозують досягнення курсу долара позначки в 42 грн на кінець 2024 року. 

В ICU вважають, що послаблення обмінного курсу наразі є необхідним заходом економічної політики, який дає змогу "контролювати зовнішні дисбаланси".

Окрім того, девальвація може збільшити гривневі надходження до держбюджету і дещо скоротити його дефіцит. Але, як вважає Віталій Шапран, реалізація останньої ідеї може призвести до негативного  побічного ефекту.

"У нас приблизно $150 млрд зовнішнього боргу. Те, що Мінфін назбирає з податків від девальвації,  піде на його обслуговування. За умовної девальвації з 40 до 45 грн за долар в нас збільшиться заборгованість до $160-170 млрд. Відповідно, зросте вартість обслуговування. До цієї суми додайте ще критичний імпорт для Міністерства оборони та інших силових відомств", – пояснив Шапран.

Експерт вважає, що за сьогоднішньої "філософії курсоутворення" валютний ринок може періодично трусити й надалі, як це було в липні. На його думку, монетарній владі варто повернутися до більш керованої організації ринку, щоб основні його учасники довіряли курсовим орієнтирам НБУ.

Прозорість курсоутворення в ситуації надходжень міжнародної допомоги є більш важливим показником для економіки та населення, аніж конкретне співвідношення вартості гривні до долара, каже Шапран. Але додає, що НБУ здатен утримувати курс на позначці 40 грн/$.