Бюджет окупантів на 2025 рік. Цифри та тенденції, які обнадіюють українців

Проєкт федерального бюджету РФ на 2025 рік дозволяє зробити низку висновків про те, скільки у Путіна ще залишилося грошей на продовження війни з Україною, та зрозуміти, звідки окупанти збираються їх брати. Або ж – як довго це може тривати.

LIGA.net узагальнила оцінки російських опозиційних експертів про те, що стоїть за його параметрами.

Плани росіян щодо військових витрат у 2025 році

Як зазначає російський економіст Володимир Мілов, закладені у проєкті бюджету на 2025 рік військові витрати демонструють рекорди. Загалом трати на армію, військово-промисловий комплекс та інші силові структури становлять наступного року 41%.

Зрозуміло, що зупиняти війну проти України Путін не збирається. Окупанти маніакально налаштовані її продовжувати, хоча в плані економіки хороших варіантів для них у цій ситуації немає. Адже ресурсів для продовження війни дедалі менше.

Попри те що військові витрати в Росії на 2025 рік планується помітно підвищити, темпи цього будуть набагато повільніші, ніж усі попередні кілька років війни. Якщо, наприклад, 2024 року зростання військових витрат до попереднього року становить 68%, а у 2022-23 роках їх щорічне збільшення було 35-40%, то наступного року за цими параметрами плануються збільшення на 26% – з 10,8 трлн до 13,5 трлн рублів.

Це, звичайно ж, не маленька цифра. Проте вона, на думку Мілова, зовсім не відображає реальних потреб російської армії в грошах, для того щоб продовжувати бойові дії хоча б поточної інтенсивності.

Експерт пояснює, що російський військовий бюджет умовно ділиться на три частини:

1. виробництво озброєння, військової техніки та боєприпасів;

2. постачання армії;

3. виплати грошового забезпечення.

"І щодо кожної не вистачає грошей: військові підприємства працюють з нульовою рентабельністю і довго так протягнути не можуть. У постачанні просто тотальна криза — аж до того, що військові все купують собі самі: від одягу до засобів комунікації (…) солдати жебракують і змушені купувати собі все на власну зарплату. І армія виглядає як якийсь занедбаний партизанський загін. Виплати за підписання контракту з Міноборони постійно збільшуються, та грошове забезпечення треба індексувати з урахуванням галопуючої інфляції", – каже він.

З урахуванням всього цього підвищення військових витрат менш ніж на 3 трлн рублів у 2025 році може виявитися недостатнім.

Він звертає увагу, що навіть офіційна інфляція за рік у РФ становить 8-9%. З огляду на це реальні військові витрати наступного року виростуть лише на 15-16%, якщо й не менше.

Для того щоб забезпечити всі потреби російської армії, цих грошей не вистачить.

"Це просто ні про що", – упевнений Мілов.

Вже найближчим часом, тобто у 2025 році, Путін почне відчувати серйозні проблеми з недофінансуванням війни.

Де РФ шукатиме гроші

У разі планів дефіциту бюджету 1,6 трлн рублів, за фактом 2024 року він становитиме 3,3 трлн. На наступний рік знову планують помірний дефіцит у межах 1,2 трлн рублів. Але жодних передумов для того, що прогнози виправдаються, немає.

Водночас ресурси, з яких вони можуть фінансувати бюджетний дефіцит, досить стрімко тануть. Так звана ліквідна частина їхнього Фонду національного добробуту (гроші плюс золото, що зберігаються на рахунках Мінфіну в Центробанку) вже майже споловинилися з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зараз вона становить 4,8 трлн рублів. Тобто це вже цифра, яка співставна з рівнем дефіциту в 3,3 трлн рублів, який запланований на 2024 рік. Тому, найімовірніше, на 1 січня цей їх фонд ще додатково дуже "схудне".

Але латати дірки у бюджеті необхідно.

Тому у РФ залишаються варіанти:

- подальше підвищення податків;

- високий темп реальної інфляції;

- збільшення внутрішніх позик.

У них вже фіксується різке зростання витрат на обслуговування державного боргу, які за чотири роки зросли майже на 300%. Вартість запозичень на внутрішньому ринку і далі лише зростатиме. Оскільки ринок не вірить у довгострокову перспективу здатності російського уряду обслуговувати та виплачувати свій борг і просить дуже великий відсоток за те, щоб ці гроші позичати.

Якщо 2023 року всі виплати з обслуговування держборгу становили менш як 5% видатків федерального бюджету, то до 2026 року це вже 8% всіх федеральних витрат.

Їх Центробанк вже не може завадити інфляції монетарними методами – підвищення облікової ставки не впливає на невпинне зростання цін. Бо економіку РФ продовжують накачувати грошима на військові потреби. Населення і компанії вважають, що інфляція буде і далі високою, продовжують брати кредити й споживати. Ніхто не звертає уваги на ключову ставку – чи вона 19%, чи 20%.

"Люди чекають, що інфляція буде високою, тож і беруть кредити навіть за позамежними ставками, тому що кажуть: та ну його, все одно далі інфляція все це знецінює", – констатує інший російський економіст Ігор Ліпсіц.

Він додає, що економіка РФ неухильно рухається до стагнації та стагфляції – ситуації, в якій економічний спад та депресивний стан економіки (стагнація та зростання безробіття) поєднуються зі зростанням цін – інфляцією.

Мінекономрозвитку РФ прогнозує серйозне гальмування зростання обробної промисловості. Насамперед у секторах, які виробляють військову продукцію.

У вересні 2024 року, за даними окупантів, індекс ділової активності PMI в обробній промисловості впав нижче 50%. Це означає скорочення випуску продукції, яка потрібна для війни, вперше з весни 2022 року. Тобто уповільнення промисловості, яка залежить від бюджетних вливань, уже відбулося. Наступного року воно лише посилиться.

Бензоколонка, яка маскується під країну

Після початку великої війни в Україні 2022 року окупанти змогли суттєво поповнити свої фінансові можливості на тлі ажіотажного зростання цін на нафту, газ та нафтопродукти. Це зростання сталося на тлі оголошених з відтермінуванням у часі санкцій щодо російської вуглеводневої продукції.

Це, за даними Ліпсіца, фактично компенсувало РФ втрату золотовалютних резервів і дало на 43% більше доходів, ніж роком раніше – сформувало запас міцності на решту двох років війни.

Але зараз ситуація щодо нафти інша – її ціна знижується. Є передумови для того, щоб вона впала до критичної для РФ. Причина тому – попит на нафту в Китаї сповільнюється, перспективи світової економіки не зрозумілі. Тобто грошей від нафтогазового експорту російська влада отримає наступного року ще менше.

За даними Росстату, офіційна собівартість видобутку їхньої нафти – близько $50 за барель. І якщо ціни на еталонну марку Brent у світі опускаються до $60 за барель, це стане дуже болючим для окупантів. Російська марка експортної нафтової суміші Urals традиційно коштує дешевше через гіршу якість. Її вартість за такого рівня буде ті самі $50 за барель.

Але у свій федеральний бюджет на 2025 рік окупанти оптимістично закладають прогнозну ціну на нафту приблизно $70, лише на $1 нижче, ніж в поточному році.

Одночасно, наприклад, собівартість видобутку нафти Саудівської Аравії – $20 за барель. І вона, знизивши ціни на нафту, може захопити частину ринку, яку покривають російські постачальники.

"Для Саудівської Аравії що $40, що $50, що $35, що $30 – це прибуток. А для Росії – $50, це смерть. Ось і все", – констатує Ліпсіц.

За його словами, характер російської економіки демонструє, що це фактично "бензоколонка, яка маскується під країну". Бо нічого іншого, що може бути цікавим світу, окрім сировини, РФ не виробляє.