RU

Розбір | Справа на 10 млрд грн. У Зеленського анонсували війну "зарплатним ФОПам": що про це відомо

Справа на 10 млрд грн. У Зеленського анонсували війну
Акція SaveФОП на Майдані (Колаж – Аліна Підлісна/LIGA.net)
25.01.2022, 17:06

Влада шукає управу на сотні тисяч приватних підприємців, які замінили бізнесу найманих працівників. Насамперед це торкнеться IT-фахівців

Сьогодні урядовий квартал заполонили затори та загони поліції. Там проводили мітинг проти фіскалізації кількасот підприємців руху SaveФОП. Цього разу до них долучилися представники ІТ-сфери. Напередодні в останніх з’явилася вагома причина турбуватися про свої доходи.

19 січня голова парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев в інтерв’ю виданню "Обозреватель" анонсував хрестовий похід на "зарплатних" ФОПів. За його словами, у владній команді шукають механізм, який заважатиме бізнесу брати на роботу ФОПів замість найманих працівників. В Україні таких підприємців  – сотні тисяч, а втрати бюджету складають до 10 млрд грн недоотриманих податків.

Що включають запропоновані зміни, наскільки вони реальні та що про це думають самі підприємці – у розборі LIGA.net.

Що запропонував Гетманцев

Зараз ФОПи третьої групи щокварталу сплачують 3% або 5% від доходу (єдиний податок) та 1430 грн (22% від мінімальної зарплати щомісяця) у вигляді єдиного соціального внеску (ЄСВ). З найманих працівників щомісяця утримується 41,5 % від заробітної плати – ця сума містить 18% податку на дохід фізосіб, 1,5% доходу на військовий збір та 22% від зарплати на ЄСВ*.

Голова комітету Гетманцев запропонував обмежити можливості компаній наймати на роботу ФОПів третьої групи. 

"Звузити можливість для співпраці ФОПів на третій групі з юрособами для надання послуг. Йдеться про тих, хто не хоче сплачувати податки із зарплати та оформлює своїх працівників як "зарплатних ФОПів", – заявив Гетманцев.

Це не означатиме заборону ФОПам, що надають послуги, працювати з юрсобами, відповів Гетманцев LIGA.net. Він додав, що поки не готовий предметно обговорювати цю ініціативу і ще немає відповідного законопроєкту.

Переведення працівників компанії на роботу через ФОП – пряме ухиляння від оподаткування, казав раніше Гетманцев. Через схему із "зарплатними ФОПами" щороку держбюджет недоотримує 10 млрд грн, йдеться у дослідженні Case Ukraine. За такою схемою працює близько 800 000 ФОПів, підрахував ексголова Податкової служби Євген Олейніков.

Озвучена ініціатива виникла як частина податкової реформи і має впроваджуватися разом із поступовим зниженням ефективної ставки податків на зарплату.

"Знижуємо ставку, проте змушуємо платити всіх", – Гетманцев поясняє, що ці заходи потрібні для виведення з тіні підприємців, що ухиляються від податків на зарплати. 

Про що йдеться

10 січня Гетманцев анонсував плани поступово знижувати ставку податків на зарплати з 37% до 25%. Наразі ці податки складаються з єдиного соціального внеску (22%), податку на доходи фізосіб (18%) та військового збору (1,5%). Депутат пропонує знизити номінальний податок з 37% до 30%, а згодом – щороку знижувати по 1% до рівня 25%. Ці зміни можливі ще у 2022 році, казав він. Ефективна сума податків (37%) менша за номінальну (41,5%), бо ЄСВ нараховується на всю зарплату, а ПДФО – на розмір зарплати вже без ЄСВ.

Зниження податків – одна зі складових податкової реформи, яку запланували в Офісі президента. Втрати держбюджету від зниження податків хочуть компенсувати посиленням відповідальності за ухиляння від їхньої сплати та виведенням прибутку з тіні, заявляв напередодні заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. 

Шурма також пропонував запозичити досвід США і впровадити кримінальну відповідальність за податкові порушення. Ці зміни мають запрацювати з 2023 року, 2022 рік буде перехідним, говорив заступник голови ОП.

Наскільки реальні зміни для ФОПів

Пропозиція обмежити роботу компаній з ФОПами – один із варіантів компенсувати втрати для державного бюджету від зниження податків на зарплати, пояснив LIGA.net перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.

Цю ініціативу податковий комітет не опрацьовував, каже Железняк. Відповідного законопроєкту також немає, додав він. За його словами, плани обмежити роботу ФОПів на компанії не мають майбутнього.

"Такі зміни не мають не те що можливості пройти через парламент, а навіть можливості бути включеними у порядок денний", – впевнений Железняк.

Схожої думки й податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральний директор компанії "Е.С.Консалтинг" Олександра Томашевська.

"Впевнена, що обмежень не буде найближчим часом. Оскільки ринку потрібно перетравлювати зміни, пов'язані із запровадженням РРО", – вважає Томашевська. Заборона або обмеження роботи компаній із ФОПами ще не означає, що бізнес почне виводити цих працівників із тіні, додала вона LIGA.net.

Читайте також: Касові апарати та нові розміри податків. Що чекає на ФОПів у 2022 році?

Обмеження роботи з ФОПами лише сприятиме переходу бізнесу в тінь, впевнений віцепрезидент Українського нацкомітету міжнародної торгової палати Дмитро Олексієнко (ICC Ukraine).

"Боротьба з тінню – це не основна проблема. Бізнес витрачає багато часу на ведення податкового обліку (понад 300 годин на рік) і має високе податкове навантаження – співвідношення загальних податкових відрахувань на загальний дохід підприємства. Ось із цим треба працювати", – пояснив LIGA.net Олексієнко з ICC Ukraine.

Читайте також: Як встановити ПРРО і не отримати штраф. Зрозуміла інструкція для ФОПів

Що думає бізнес

Серед представників третьої групи ФОПів, яких можуть торкнутися зміни, – послуги таксі, поліграфія та надавачі інформаційних послуг. Найбільш помітна категорія – ІТ-працівники. 

Загалом в Україні ФОПів-ІТшників – майже 220 000 (11% від усіх ФОПів), свідчать дані Опентадабот. Вони сплачують 21% від суми усіх податків, що сплачують ФОПи. Більшість ІТ-працівників, які працюють через ФОП, належать саме до третьої групи, коментує LIGA.net голова Гільдії ІТ-фахівців Тарас Розкішний.

Обмеження для ФОПів, які запропонував Гетманцев, негативно позначаться на їхній роботі, вважає Розкішний, мовляв, через це багато IT-фахівців припинять співпрацю з українськими IT-компаніями. Він додав, що така ініціатива примушуватиме галузь починати працювати через систему оподаткування Дія.City.

Дія.City - спеціальний податковий режим з гнучкими умовами працевлаштування для ІТ-працівників. Створений для стимулювання розвитку цифрової економіки шляхом створення сприятливих умов для бізнесу, вважають ініціатори. Зокрема режим впроваджує роботу за гігконтрактами замість роботи з ФОПами.

Резиденти Дія.City платять такі податки: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати, військовий збір – 1,5%; можливість вибору корпоративного податку – ПнВК (9%) або податок на прибуток (18%). Деталі - тут.

Ініціативу розкритикував і співвласник поштового оператора Нова Пошта Володимир Поперешнюк. За його словами, це нашкодить економічному розвитку і сприятиме трудовій міграції.

"Економіка ніколи не зростає в умовах посилення регулювання та збільшення податків. Це контрольний постріл у голову економічному розвитку. Люди, які це пропонують, мабуть, не тільки не розуміють основи економічної теорії, а й те, що таке аутсорсинг", - написав Поперешнюк.

* – виправлено, у початковій версії було вказано, що 22% ЄСВ у цьому разі рахуються від мінімальної зарплати.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Facebook: головні бізнес-новини

Александр Мясищев
Александр Мясищев
корреспондент
Вероника Гаврилюк
Вероника Гаврилюк
заместитель редактора деловой редакции LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини