RU

Розбір | "Експропріація". Як курс гривні посварив айтівців з НБУ і чому держава не поступиться

Колаж: Таїсія Зарянова/LIGA.net
27.05.2022, 12:00

Долар в обмінниках подешевшав, але айтівці та експортери залишилися незадоволеними. У чому нова проблема валютного ринку

Рішення Нацбанку "відпустити" курс валюти у банках дозволило гривні зміцнитися в обмінниках, проте викликало ще більший резонанс, ніж різка девальвація нацвалюти напередодні.

Найгучніше за всіх скаржаться айтівці, які називають різницю між офіційним і реальним курсом "експропріацією". Про втрати говорять й інші експортери. Натомість у виграші залишаються банки, які заробляють на різниці офіційного та ринкового курсів.

Навіщо країні два різні курси, як вони впливають на бізнес, через що айтівці погрожують виїхати з країни і чому Нацбанк найближчим часом не відмовиться від фіксованої гривні — у матеріалі LIGA.net.

Що сталося?

З 21 травня Нацбанк дозволив банкам продавати готівкову валюту без курсових обмежень, тоді як раніше банки не могли перевищити офіційний курс (29,25 грн/$) більш ніж на 10%.

Обмеження для банків стимулювали зростання чорного ринку, а підвищений попит на валюту призвів до формування дуальних курсів — офіційного та ринкового, який усі бачили у небанківських обмінниках.

Коли ринковий курс почав наближатися до 38 грн/$, НБУ ухвалив рішення зняти з банків обмеження, щоб вони могли конкурувати з обмінниками, а також для боротьби із "валютними туристами". Ми писали про це детально.

Читайте також: Курс угору. Банкам дозволили "підняти" долар. Чому це важливо і що буде із гривнею

Очікування регулятора можна вважати такими, що виправдалися. На 27 травня курс в обмінниках знизився до 36-36,5 грн/$, свідчать дані "Мінфіну". Ще на вихідних курс сягав 39-40 грн/$. 

Навіщо нам два курси?

В умовах війни фіксований офіційний курс стримує зростання цін, оскільки інших інструментів Нацбанк не має.

Разом із Кабміном НБУ підготував список товарів критичного імпорту — на його закупівлю юрособи можуть купувати валюту за офіційним курсом.

Наприклад, компанія завозить ковбасу з Польщі і для її закупівлі йде на міжбанк, де купує безготівкові долари за фактично офіційним курсом (банки можуть підняти ціну не вище ніж на 1%, тобто до 29,54 грн/$). Якби продукти завозилися не за таким курсом, а за ринковим (десь по 36-37 грн/$), ціни в магазинах зростали б набагато швидше, ніж це відбувалося з початку війни.

Якщо валюти на міжбанку для всіх компаній не вистачає, її із резервів додає Нацбанк. Регулятор вирішив, що готовий витрачати валютні резерви на ввезення в країну критично важливої продукції (наприклад, харчі, ліки, паливо тощо), але не триматиме курс для менш важливого імпорту або для продажу валюти населенню.

Водночас експортери також продають на міжбанку валюту за фіксованим курсом. Це і стало причиною невдоволення.

Читайте також: Через війну Україна шукає нові шляхи для експорту та перевинаходить торгівлю. Як виходить

Айтівці незадоволені та погрожують еміграцією

Найгучніше серед невдоволених лунає голос українських айтівців. Річ у тім, що більшість вітчизняних програмістів є фізичними особами-підприємцями, дохід яких у договорі із замовником прописаний у валюті. З початком війни сума заробітку нараховується з урахуванням офіційного курсу 29,25 грн/$, тоді як ринковий відчутно вищий.

Отримавши дохід за курсом 29,25 грн/$, айтівці бачать на табло обмінників 36-37 грн/$. Хтось називає це "додатковим податком", який за нинішнього спреду між курсами становить близько 25%, а хтось — як директор асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк — "експропріацією" частини прибутку.

"Ми — єдина галузь, яка працює на довоєнному рівні. Ми цим пишаємося і говоримо всім партнерам, нашим клієнтам. А що тепер їм сказати? Що держава зробила мінус 30% надходжень?", — обурюється Васюк.

Почасти із вітчизняними програмістами можна посперечатися. Якщо айтівці живуть зараз в Україні та витрачають свою зарплату тут на стандартні споживчі товари, то сплачують вони за них теж за фіксованим курсом НБУ, а не за ринковим. Так, продукти, ліки, бензин та більшість інших товарів завезені в країну за офіційним курсом як критичний імпорт.

За даними влади, зараз до переліку критичного імпорту зараховано вже 90% усіх товарів, які завозять в Україну, тому тільки у разі купівлі 10%, що залишилися, в ціну товару включено ринковий курс. Також за ринковим курсом потрібно сплатити за покупки за кордоном.

"Якщо ви не купуєте долари і не їдете за кордон, щоб купити молоко в Lidl, в Україні ви його купите за тим самим курсом, за яким ви цю валюту і продали. Тобто частина споживання буде за однаковим курсом", — зазначає заступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко.

Ще одна можливість для айтівців, які отримують зарплати у валюті, — поки що не конвертувати її у гривню, адже Нацбанк не зобов'язував експортерів продавати частину валютного виторгу, як це було з 2014 до 2019 року.

До речі, у Росії після введення санкцій за вторгнення в Україну Центробанк зобов'язав експортерів продавати 80% валютних надходжень (нещодавно поріг знизили до 50%).

Істотна різниця між офіційним та ринковим курсом може стати причиною масового від'їзду IT-фахівців, вважає Костянтин Васюк із профільної асоціації.

"Точка неповернення може бути пройдена вже за місяць, коли люди просто вирішать попрощатися з рахунками в українських банках та українським податковим резидентством. А це перший крок, щоб попрощатися з громадянством України", — каже він.

Водночас Марія Репко з ЦЕС впевнена, що одне рішення НБУ навряд чи може стати вирішальним аргументом у питанні від'їзду.

"Багато українців, зокрема айтівців, їдуть до Європи і конкурують (між собою. — Ред.) на ринку праці. По-друге, перевантажено європейську систему, яка реєструє всіх, хто приїхав, черги там на місяці. Також інші країни мають різні податкові системи. Якщо в Україні ФОП може сплачувати зараз 2%, то в тій самій Польщі це більше. Двовідсоткового оподаткування немає ніде", — пояснює вона.

Тому слід спочатку порахувати, чи буде переїзд вигіднішим.

Хто ще у мінусі?

Як і айтівці, інші експортери також втрачають на курсовій різниці — свій виторг вони продають за фіксованими 29,5 грн/$, тоді як на ринку могли б продати за 36 і вище.

Проте є низка нюансів, які демонструють, що картина для такого бізнесу не вся в чорних тонах. Отже, якщо експортер імпортує товари, що є у переліку критичного імпорту (а його частка 90%), то й купувати валюту він може за фіксованим курсом.

Експортери також можуть використовувати валюту без конвертації, щоправда, з обмеженням — тільки для придбання товарів та послуг, що використовуються у процесі виробництва. Не у всіх сферах ці витрати домінують. Наприклад, у сфері послуг виробничі витрати невеликі, а для інших цілей, наприклад, для виплати зарплат, валюту доведеться продавати за фіксованим курсом.

Водночас зарплати персоналу левова частка бізнесу платить у гривнях, а через війну у кращому разі зарплати українців не змінилися, а то й скоротилися. Тобто витрати на оплату праці у бізнесу навряд чи зросли.

Читайте також: Бізнесу полегшили воєнні будні ціною доходів бюджету. Але чи все піде на користь?

Ще одні постраждалі — українські біженки та біженці за кордоном. Раніше вони могли знімати гроші та розплачуватись картами в країнах Європи за фіксованим курсом, тоді як тепер курс "відпустили" і для них, що знижує купівельну спроможність.

Нацбанк пояснив це боротьбою з так званими картковими туристами, які знімали валюту за кордоном за вигідним курсом та продавали в Україні за ринковим. Водночас скасування фіксованого курсу торкнулося не лише зняття готівки, а й придбання товарів та послуг за допомогою карток.

"Той, хто виїхав із гривневою картою за кордон, може зіткнутися з тим, що його купівельна спроможність знизиться на 20-25%", — зазначає Марія Репко.

Усі обмеження НБУ стосуються і євро — з тією різницею, що офіційний курс євро не зафіксовано, регулятор оновлює його щодня. На 27 травня — 31,32 грн/євро. До 21 травня українці в Європі розплачувалися картками за курсом, який не міг перевищувати 10% від офіційного. Тепер банки таких обмежень не мають, і курс для біженців зросте.

Хто у плюсі?

Від регуляцій НБУ виграють імпортери, які купують валюту за офіційним, вигідним курсом, але водночас не зобов'язані продавати свій валютний виторг.

Завдяки "турботі" про імпортерів населення загалом отримує не такі високі ціни в магазинах, якими б вони були за ринкового курсу. Враховуючи, що критичний імпорт стосується 90% від усіх товарів, що ввозяться, рішення НБУ стримує знецінення зарплат і гривневих заощаджень населення.

Ще виграють і самі банки — тепер вони можуть конкурувати з обмінниками на ринку готівкової валюти. Також вони отримують дешеву валюту, викупаючи її в експортерів. Банки заробляють на різниці курсів, продаючи валюту за ринковим курсом українським переселенцям за кордоном.

Але банки не можуть продавати населенню всередині країни валюту від експортерів за ринковим курсом і заробляти на великому спреді, оскільки НБУ обмежує їх у продажу готівкової валюти — банк може продати готівкової валюти стільки, скільки раніше населення принесло цьому банку. Це два паралельні треки: у готівковому сегменті банк викуповує в населення валюту за ринковим курсом і за таким же продає; у безготівковому банки викуповують валюту в експортерів за фіксованим курсом і за таким же продають імпортерам.

Національний банк почув критику від постраждалих, однак наполягає — рішення зняти обмеження з банків необхідне для стабільної роботи фінансової системи.

По-перше, у НБУ зазначили, що банки вже складають конкуренцію обмінникам, через що останніми днями ринковий курс знижується. По-друге, регулятор наголошує, що за нинішніх умов готовий витрачати свої ресурси лише на критичний імпорт.

"Війна триває. Щоб фінансова система працювала і надалі, важливо розділяти критичні та некритичні потреби. Втрата або значне зниження резервів призведе до невідворотних наслідків: панічного виведення капіталу та значного тиску на курс гривні без можливості його згладити", — заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Калашник Павло
Калашник Павло
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Дизайнер
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини