Зміст:
  1. Рекордне падіння у РФ
  2. Ситуація в Україні
  3. Світові ринки

Поки президент РФ Володимир Путін виливав з екранів історичні образи на адресу України, намагаючись виправдати визнання ним так званих ДНР та ЛНР, рубль та акції російських компаній стрімко дешевшали. Постраждала від геополітичних амбіцій Кремля і Україна.

LIGA.net розповідає, як ринки відреагували на нові агресивні події Кремля.

Рекордне падіння у РФ

21 лютого для російського фондового ринку все починалося оптимістично – після новини про те, що президент США Джо Байден готовий зустрітися з Володимиром Путіним, індекс Мосбіржі на початку торгів зріс на 1,74%, а доларовий індекс (Російська торгова система) РТС – на 2,3%.

Російська валюта також з оптимізмом очікувала на зустріч двох президентів — рубль виграв у долара 1,2 рубля, у євро — 92 копійки.

На цьому добрі новини для російського ринку закінчилися.

Поки Путін проводив засідання Ради безпеки Росії, під час якого кожен високопосадовець заявляв про необхідність визнати незалежність ОРДЛО (що подекуди було схоже на іспит на вірність), акції російських компаній неухильно знижувалися. Мережу заповнили відповідні скриншоти.


Зрештою, 21 лютого індекс Мосбіржі втратив 10,5%, РТС – 13,21%. 22 числа тенденція тривала — коли з'явилися перші новини про визнання Росією кордонів ЛДНР у межах території Донецької та Луганської областей, Мосбіржа втратила 8%.

Нинішній індекс Мосбіржі – 2910,16 пунктів – рекордний мінімум із листопада 2008 року. РТС – 1165,02 (ще 17 лютого було 1396,87). Для порівняння, у жовтні Мосбіржа досягла історичного максимуму – 4292,68 пункту.

Гривня та рубль не хочуть воювати. Як легітимізація "ЛДНР" вразила фінансові ринки
Індекс Мосбіржі (Скриншот із сайту РБК)
Індекс Мосбіржі та індекс РТС — індекси російського фондового ринку, що передбачають найбільш ліквідні акції найбільших російських компаній, які динамічно розвиваються.

Небажання ринків воювати відправило на рекорд і російський рубль, який став найнестабільнішою валютою у світі. Так, поставлена волатильність (демонструє оцінку ринком майбутньої амплітуди коливань курсу) рубля, яку розраховує Bloomberg, стала найбільшою у світі, обійшовши за цим показником турецьку ліру.

Так, під час виступу Путіна увечері 21 лютого курс перевищував 80 руб/$ та 90 рублів за євро.

Через зростання волатильності втрутився Центробанк, який дозволив компаніям відображати у своїй звітності акції та облігації за ринковою вартістю станом на 18 лютого 2022 року. Також ЦБ надав кредитним організаціям можливість використати рівень курсів валют станом на 18 лютого. Такі поступки регулятор дозволяє використовувати до 1 жовтня 2022 року.

Таким чином російський Центробанк фактично запропонував ринку зробити вигляд, що визнання так званих ДНР та ЛНР просто не було. Також ЦБ обіцяє втручатися надалі у разі потреби. Після цього рубль трохи зміцнився та повернувся до показників менше 80 та 90 рублів за долар та євро відповідно.

Ситуація в Україні

Українська гривня у розрахунках Bloomberg не присутня, інакше вона могла б посперечатися з російським рублем за статус найбільш нестабільної валюти, або, принаймні, теж опинилася б серед лідерів.

І хоча офіційний курс 22 лютого порівняно з днем раніше виріс лише на 14 копійок (28,34 грн/$ проти 28,48 грн/$), на торгах національна валюта пробила показник у 29.

"Настрої здебільшого песимістичні, ризики ескалації залишаються, і це відображається у стрімких покупках на відкритті та різкому спаді пропозиції", – зазначає голова відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин.

Валютні інтервенції НБУ допомогли зміцнити курс на міжбанку нижче 29. Як зазначає Шевчишин, через новини, що постійно змінюються, змінюються і настрої гравців ринку.

Дуже складно передбачити, яким буде курс найближчим часом, а також незрозуміло, скільки резервів доведеться "спалити" Нацбанку для стабілізації ситуації. Минулого (менш гостросюжетного) тижня регулятор продав на ринку $503 млн, а викупив лише $50 млн.

На тлі ескалації інвестори продовжили продавати українські цінні папери. Так, чергові мінімуми оновили українські єврооблігації – середньострокові бонди втратили близько 3%, довгострокові – 4%. ВВП-варранти подешевшали на 5,6%, їхня вартість становить 62,9% від номіналу.

Все це означає, що зовнішні ринки залишаються закритими для України. Сьогодні, 22 лютого, Мінфін провів аукціон із продажу внутрішніх облігацій. Вдалося залучити до еквіваленту 3,484 млн грн. Набагато більше, ніж тиждень тому, коли Мінфін продав ОВДП на 66 млн грн.

Тому особливо важливою буде фінансова підтримка країн-партнерів та міжнародних інституцій. Так, 21 лютого ЄС остаточно погодив надання 1,2 млрд євро кредиту Україні.

Прем'єр Денис Шмигаль заявив, що Україна очікує від Заходу не лише санкцій проти РФ та військової допомоги, а й економічної допомоги.

Також читайте: Темні дні для економіки. Які проблеми створила російська загроза

Світові ринки

Європейські та азіатські ринки відкрилися здебільшого з невеликим падінням (значно меншим, ніж обвал у РФ). У США ринки відкрилися пізніше, а у понеділок там було свято – День президентів – через що торгів не було. На самому старті торгів 22 лютого всі американські індекси знизилися менш ніж на 1%.

Ціни на енергоресурси своєю чергою пішли вгору. Так, нафта Brent сягала $99,5 за барель, чого не було з 2014 року, зазначає Bloomberg.

Проте лідером зростання став природний газ у Європі – плюс 13%. Вартість газу перевищила $900 і сягала $975. Агентство нагадує, що стрімкому зростанню ціни сприяла зупинка сертифікації газопроводу "Північний потік-2" у Німеччині. Так уряд ФРН відреагував на визнання Москвою ОРДЛО.

Раніше аналітики JPMorgan прогнозували, що у разі агресії Росії проти України ціна нафти може сягнути $150, через що зростання світового ВВП у першій половині 2022-го становитиме 0,9% замість прогнозованих 4,1%, а інфляція прискориться до 7,2 % (замість 3%).

Ринки болісно реагують на конфлікт Москви із Заходом та Україною через значну роль РФ як постачальника енергоресурсів, до того ж видобуток нафти не встигає за попитом, що збільшується, пише Bloomberg.

"Базовий сценарій, імовірно, передбачає різкий стрибок вгору (цін на енергоресурси. – Ред.), а потім значну корекцію вниз, якщо енергетичні санкції виявляться обмеженими", – зазначив Пол Хорснелл, голова відділу стратегії сировинних товарів у Standard Chartered.

У нас вже є рішення Німеччини про призупинення сертифікації "Північного потоку-2", тепер залишається чекати на інші кроки від Заходу.