Мельник розкриває карти. До кого першого прийде Бюро економічної безпеки

29 листопада очільник Бюро економічної безпеки (БЕБ) Вадим Мельник дав першу пресконференцію після офіційного запуску цього органу. LIGA.net обрала найважливіше з пояснень голови БЕБ – на які зміни чекати бізнесу? 

Чим БЕБ відрізнятиметься від ДФС, податкової, СБУ та Нацполіції? 

Бюро економічної безпеки – новий орган виконавчої влади, який має зупиняти кримінальні прояви у галузі економіки. Раніше такі правоохоронні функції були як в Податкової міліції, так і в економічних підрозділів СБУ та Міністерства внутрішніх справ, зокрема Нацполіції. І ті "залюбки" ними послуговувалися. Згідно з даними парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, 2019 року в Україні щодня проводилося 183 арешти майнових об'єктів та 200 обшуків. У підсумку за рік відбулося 67 000 арештів майнових об'єктів та 70 000 обшуків.

Головна відмінність БЕБ – це не силовий, а аналітичний орган, який має виявляти системні злочини, працюючи з базами даних, а не оперативно-розшуковими заходами чи проведенням обшуків в офісах бізнесів. Роботу відомства координуватиме Мінфін. 

Читайте також: Бюро економічної безпеки – черговий каральний орган чи прорив для України 

Створення цього органу обіцяв у своїй передвиборчій програмі президент України Володимир Зеленський. Також воно передбачене частиною міжнародних зобов’язань України: одна з вимог Меморандуму з МВФ та Європейським Союзом. Однак у меморандумі, підписаному Україною та Міжнародним валютним фондом за результатами перегляду програми stand-by, створення БЕБ оцінюють неоднозначно - через "ризик неконтрольованого припливу старих кадрів до нової установи", пише НВ.

Читайте також: $699 млн від МВФ прийшли. Можемо отримати ще $2,2 млрд. Але треба домучити судову реформу

Що тепер буде з іншими каральними органами? 

24 листопада набрав чинності законопроєкт №3959-1, який зробив БЕБ суб'єктом, що розслідує кримінальні провадження. Функції Податкової міліції (вже ліквідована) переходять у Бюро економічної безпеки. Так само БЕБ забирає на себе функції розслідування економічних злочинів, які були у СБУ, Нацполіції, ДБР. 

Ці функції не дублюватимуться. У разі порушення законодавства бізнес контактуватиме тільки з Бюро економічної безпеки. 

Хто в штаті та які зарплати? 

БЕБ створили за рекордні 10 місяців з моменту ухвалення законопроєкту №1150-IX. Для порівняння, на запуск НАБУ знадобилось 13 місяців, ДБР – 36 місяців. 

16 червня оголосили конкурс на посаду директора БЕБ. Його виграв колишній голова ДФС Вадим Мельник – 20 серпня його призначили головою БЕБ. Рада громадського контролю за БЕБ сформована 12 вересня.

Станом на 24 листопада штат нового органу (центральний апарат) вже укомплектовано на 30% – набрали 214 працівників. З них 18-19% – колишні працівники ДФС, повідомив Мельник, додавши, що, на його переконання, у складі БЕБ може працювати щонайбільше 30% особового складу ДФС. 

Конкурси проводились через процедуру Національного агентства України з питань державної служби. Був ажіотаж, каже Мельник: зокрема, на 26 адмінпосад подали понад 4000 заявок – 153 особи на 1 місце. Конкурс на одне з 78 місць на посаду аналітика чи детектива – 13 людей. 

Важлива розмова | Голова Бюро економічної безпеки Вадим Мельник дав перше інтерв'ю. Чого чекати бізнесу

Водночас мінімальний оклад на адмінпосадах стартує з 25 700 грн, з надбавками – 32 000-35 000 грн. У аналітиків та детективів будуть приблизно однакові фінансові умови: посадовий оклад атестованих працівників (у погонах) – стартує від 42 000 грн, а в середньому з надбавками буде на рівні 60 000-65 000 грн. 

Через півтора-два тижні бюро розраховує змінити методику проведення майбутніх конкурсів – за власною розробкою. За новими умовами передбачений тест на загальні знання законодавства, також буде тест на перевірку спеціальних знань окремо для аналітика та детектива. Також у програмі психологічні опитування – для визначення рівнів IQ, мотивації, та доброчесності. У найближчі два тижні оголосять конкурси для керівників 23 територіальних підрозділів.

Вже набрані працівники упродовж шести місяців працюють на умовах випробувального терміну – потім вони пройдуть спецперевірку. За цей час система БЕБ повинна бути підключена до всіх баз даних та стабільно працювати, штат буде укомплектований на 70%, планує голова бюро.

Коли БЕБ отримає доступ до кримінальних проваджень? 

26 листопада Кабмін виділив для БЕБ будівлю – колишнє приміщення Державної податкової служби на вулиці Шолуденка, 31. Це вже обладнане під функції БЕБ приміщення, яке має категоризовані приміщення, кімнати для детективів та аналітиків, а також для зберігання зброї.

"Воно дало змогу зекономити пів мільярда бюджетних коштів на облаштування та почати повноцінну роботу з перших днів запуску", – пояснив голова БЕБ. 

Це зі свого боку дозволило розпочати авторизацію детективів у системі Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), розповідає Мельник, та отримати від Генпрокуратури доступ до кримінальних проваджень (видає їх на флешках тільки авторизованим детективам БЕБ). 

Кримінальні провадження у ДФС після ліквідації бюро забере одразу, як процедуру передання визначить прокуратура. Мельник розраховує, що це станеться найближчими тижнями. Також упродовж двох місяців своїми справами з економічною складовою з БЕБ мають поділитися Нацполіція та СБУ. 

У "найкоротші терміни" в БЕБ розраховують отримати доступ до акумульованих баз даних, на кшталт "Трембіти" від Мінцифри та "Соти" РНБО.

Кому приготуватися першими?

"Будемо вимагати передати нам передусім ті справи, які мають велике значення для економіки та де є найбільше порушень", – повідомив Мельник. Зокрема, це бюджетна, податкова, митна, грошово-кредитна та інвестиційна сфери. 

Перш за все йдеться про компенсацію ПДВ, зокрема, через так звані "скрутки" (зменшення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ, нарахованого з продажу бізнесом одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому під час купівлі іншого. – LIGA.net), уточнив він: 

"На деяких прикладах розслідування КМДА теж є "скрутки". Якщо десь на базі лежить труба, на її легалізацію використовують державні гроші. Також у фокусі будуть втрати на митниці, підакцизні галузі, державні великі монополії. Укрзалізниця буде одним із перших кейсів". 

Що саме зміниться для бізнесу?

Процедура внесення заяви про економічні порушення з боку бізнесу майже не змінилася: детектив може внести відомості про це, прокуратура – відкрити провадження в ЄРДР. Провадження формулюватиметься не за заявою детективів, а за власне виявленими детективами злочинами з матеріалів, уточнює голова БЕБ: 

"Але детектив, внісши заяву, не вдається одразу до "активних" слідчих дій, поки цю інформацію не відпрацює аналітик (приблизно 2-3 дні)". Останній не даватиме вказівок слідчим, але скеровуватиме у більш небезпечні напрямки, які вдалося встановити". Схожі заяви також можна буде об’єднати в один кейс, додав він. І тільки після цього слідчий зможе прийти на "активну" перевірку до бізнесу. 

"До бізнесу взагалі можна не приходити, але треба робити такі умови, щоб схем не було", – каже голова БЕБ. Тож зовсім не чіпати бізнес – не вийде, бо існує стаття 212 ККУ про ухилення від сплати податків. Упродовж року він розраховує, що усі економічні провадження вноситимуться до ЄРДР винятково з аналітичними висновками. Також у найближчі місяці у БЕБ обіцяють запустити Офіс ефективної взаємодії з бізнесом.

Скільки грошей передбачено на реформу? 

У серпні в проєкті бюджету на 2022 рік на діяльність БЕБ запланували близько 600 млн грн, розповів Мельник. Водночас лише для формування 30% особового складу у регіональних підрозділах знадобиться 900 млн грн на рік лише для забезпечення зарплатні. 

Мельник подав бюджетний запит на 5 млрд грн, але його відхилили: "До другого читання бюджету депутати внесли правку про виділення на роботу бюро ще 1,6 млрд грн – якщо проголосують із нею, БЕБ матиме бюджет 2,2 млрд на рік".