Податкові накладні: чому цифровізація не допомагає, а бізнес скаржиться на фіскалів

Україна впроваджуватиме автоматичні цифрові процедури в податковій і на митниці, заявив президент країни Володимир Зеленський на пленарному засіданні Верховної Ради наприкінці червня.

"Наша мета – податкова без податківців, митниця без митників. Автоматизовані цифрові процедури", – сказав він.

Президент наголосив, що цифровізація дає колосальні можливості спрощувати взаємодію у сфері податків, митних процедур і всіх інших, де є зустріч або будь-який контакт громадянина чи бізнесу з чиновником.

Водночас зараз, саме через автоматизовану цифрову систему, яка мала б максимально мінімізувати "людський фактор" і корупційні прояви лунає найбільше нарікань на фіскалів від бізнесу.

Мова про СМКОР  – "Систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків".

Нарікання стосуються проблем із блокуванням податкових накладних та поверненням податку на додану вартість (ПДВ), які вона робить.

З осені минулого року влада намагається усіляко переналаштувати цю Систему і останні зміни набирають чинності з 8 липня.

Через блокування багато бізнесів вже опинились на межі зникнення.

Що не так зі СМКОР?

Цифровий СМКОР проти "відкатів"

ПДВ є одним із найбільших джерел наповнення державного бюджету України. І навколо нього в Україні, на жаль, постійно вибудовували різноманітні схеми.

Наприклад, у часи Януковича була створена ціла напівофіційна система, яка дозволяла мінімізувати податки (той самий ПДВ) – за певний відсоток "відкату". Вона діяла за фактичного сприяння податківців, які усіляко "заохочували" бізнес до участі у них. Зокрема, через погрози перевірок та блокування роботи. Зрештою це призвело до вимивання з бюджету колосальних сум – виникнення так званого боргу Януковича в $3 млрд.

У 2015 році, аби протидіяти корупції у цій царині, впровадили систему електронного адміністрування ПДВ. Та навіть після цього були нарікання – бо податківці могли на власний розсуд блокувати податкові накладні, якщо документи викликали їх підозру.

У 2017 році врешті-решт впровадили систему моніторингу ризикових податкових накладних – СМКОР. Її заявлена мета – ліквідація незаконних схем ухилення від сплати податку на додану вартість. Та, як виявилось, через технічні недоліки програмного забезпечення і проблеми з адмініструванням система почала блокувати діяльність і законослухняних бізнесів.

У 2019-му цю систему адміністрування податку вдосконалили ще раз, аби мінімізувати людський фактор у відстеженні документів – процес максимально автоматизували. Нові правила набули чинності в лютому 2020 року. Кількість блокування тоді помітно зменшилась.

СМКОР та мінливі критерії блокування

Як розповів у коментарі для LIGA.net представник об'єднання аналітичних центрів, громадських організацій та експертів "Економічна експертна платформа" Олег Гетьман, у 2020-2021 роках блокувалось 0,3% відсотки накладних від загалу. Це торкалось 5-8 тис. підприємств в усій країні, більшість із яких дійсно були проблемними.

І от з осені 2022 підприємці знову почали активно скаржитись на роботу автоматизованої Системи, коли Мінфін, доволі раптово для платників, змінив параметри її роботи.

У податківців є низка критеріїв, за якими визначають, є ризик порушень чи ні. Вони різні, і власне ними і керується СМКОР. Наприклад, скільки бізнес сплачує податків, чи відповідають його бізнес-операції кодам економічної діяльності, які він має, і так далі.

Ці критерії оцінювання затверджують постановою уряду, яку готує Міністерство фінансів.

І от в жовтні 2022 року Мінфін запровадив жорсткіші параметри оцінки і блокування стрімко зросло майже вдвічі до – 1,7% від загалу. Тобто це стало раптовою проблемою одразу для 25-35 тис. підприємств країни.

Серед інших, з цим зіткнулись представники доволі різноманітного та законослухняного бізнесу, який раніше таких проблем не мав.

Для бізнесменів, які й так живуть у постійному стресі через загрози перебоїв енергопостачання, обстріли, руйнування логістики, таке блокування і необхідність додаткових пояснень стали дуже і дуже неприємним сюрпризом, який до того ж спричиняє простої та й взагалі загрожує блокуванням діяльності.

Підприємці насторожились, чи не стоїть за цим загроза чергових "поборів".

Почався шквал критики. І фіскали пішли на певні пом’якшення.

Перші зміни (після жовтневих) внесли вже в січні 2023 року. В результаті станом на травень-червень, блокування накладних знизилось до рівня 0,8% від загалу поданих і торкалось приблизно 20 тис. компаній.

Це, як зазначає Олег Гетьман, значно краще, ніж у жовтні, але це все одно аномальний показник.

І от чергові зміни мають набрати чинності 8 липня.

Серед іншого, ними урядовці скасовують можливість податківців блокувати "дрібні" накладні – до 5 тис. грн та надавати ризиковий статус "заднім числом". 

Чому блокування дошкуляє підприємцям?

Розблокування навіть однієї накладної – це додатковий час для пояснень та можливі значні витрати (як прямі, на юристів та консультантів), так і опосередковані  (через простої бізнесу).

А коли заблоковано одразу декілька накладних, податківці взагалі можуть зарахувати підприємство до Переліку ризикових.

"Ризиковий статус – це повна катастрофа. Аби його оскаржити, потрібен додатковий час та ресурси. Буває, це можливо тільки через суд. Тобто може розтягнутись на пів року і більше", – пояснює Олег Гетьман.

Згідно з даними, яку Державна податкова служба надала у відповідь на запит народної депутатки Ніни Южаніної, з 2020 року кількість підприємств, які стикаються з проблемою блокування податкових накладних, постійно збільшується. А впродовж 2023 року їх кількість зросла з  45 214, або 32,4%, на початку року, до – 50 283 платників, або 40,7%, станом на 1 травня. 

Що кажуть про блокування підприємці?

Через блокування, підприємці рахують збитки та ризикують втратити бізнес.

Про конкретні приклади цього свідчать дані опитування, яке провели наші колеги із БізнесЦензор, та які, за їх згодою, цитуємо.

Так, про загрозу існуванню бізнесу через каскад блокувань пише директор підприємства ТОВ "Контракт Енерджі".

"Ми займаємось постачанням альтернативного палива (паливних гранул) підприємствам по Україні та за кордон... На жаль, зараз ситуація стала критичною, у зв’язку з блокуванням податкових накладних від постачальників. Відповідно блокуються і наші податкові через причину "неможливо дослідити джерело походження товару". На цей момент заблоковано накладних на понад 3,2 млн грн в т.ч. ПДВ 0,5 млн грн. У зв’язку з бойовими діями у Чернігівській та Сумській областях частина підприємств припинили свою діяльність, ми вимушені закупати паливні гранули у мілких ФОП, які працюють без ПДВ, отже немає вхідного ПДВ. І знову блокуються податкові через причину "неможливо дослідити джерело походження товару", – бідкається він у своєму листі-зверненні.

Попри війну та втрати, його підприємство за 2022 рік перерахувало до державного бюджету понад 1,3 млн грн ПДВ.

Серед іншого, у наріканнях бізнесменів йдеться про те, що податківці на власний розсуд трактують вимоги до звітності і можуть наново блокувати накладні, навіть коли прийняли аргументацію за попередніми.

"Ми виробники, робимо пояси, стропи, зачепи для людей, що працюють на висоті, працюємо в цей час, всі постачання сировини – все офіційно, всі документи на постачання є, всі контракти є, податки сплачуємо у строк, люди працюють не на мінімалку, таблиці [які потрібні для розблокування. – LIGA.net] подаються, приймаються, але в наступному місяці знову блокують по цих же кодах. Це добре якщо одну блокують, а коли по 10 в місяць, а там по 20-30 найменувань, підставляємо цим самим контрагентів. Дуже не справедливо!",- пише головний бухгалтер ТОВ "Інд'Захист" Наталія Копилова.

Є скарги на те, що фіскали тривалий час не надають відповіді, і це вже блокує діяльність підприємств.

"Мене звати Ростислав Куліш, я директор та власник декількох підприємств, одне з моїх підприємств з жовтня 2022 року знаходиться під тиском і блокуванням з боку ДПС, було відправлено десятки пояснень, заяви до ради бізнес-омбудсменів і так далі. Підприємство займається вантажними перевезеннями зернових власним та орендованим транспортом. Кожний раз нам податкова "видумує" нові питання, щоб затягнути процес. Підприємство не є ризиковим та не співпрацює з "ямами", але фактично тим, що ДПС не приймає таблицю даних, вона повністю блокує нашу діяльність", – зазначає у своєму листі керівник НВП "КРІОНІКС".

На це ж нарікає головний бухгалтер іншого.

"Ми виробниче підприємство. Починаючи з жовтня 2022 року у нас почалося блокування ПН. При чому причину блокування вказували "недостатньо залишків", але ж ми виробляємо продукцію (виробництво сітки армувальної, зварювальної, секційної і т.д.), габіонів, огорож з сітки, виробництво з дроту. Тільки вироблену продукцію ми продаємо", – пише Тетяна Думська.

Результатом блокування стала зупинка роботи цього підприємства у листопаді-грудні 2022 року, січні 2023 року. В лютому вони відновили діяльність – і знову сталось блокування.

"Звичайно розблоковуємо, але це час і кошти… Немає ліміту – платимо живі кошти, контрагентам не надаємо кредиту, вони не хочуть розплачуватись за продукцію і т.д. Вже мовчу про інші податки, ЄСВ, ПДФО, воєнний збір, ЗП працівникам. Це при тому, що підприємство з початком війни, виготовило і передало на передову за натовськими зразками стягувачі для мін і збору розтяжок – безкоштовно", – констатує вона.

Що зараз пропонують експерти?

Як розповідає Олег Гетьман, зараз серед пропозицій, які обговорюють з урядовцями та фіскалами представники громадських організацій, – не накладати ризиковий статус у разі мінімальної кількості накладних.

Водночас в експертів є доволі радикальна пропозиція, яка може водночас змінити підходи податківців до цієї проблеми.

"Ми [представники профільних та бізнес-спільнот. – LIGA.net] взагалі пропонуємо обмежити термін для блокування. Щоб перше блокування тривало 30 днів, впродовж яких податкова має обрати найбільш ризикові, аби провести по них заходи додатково контролю. Як треба, далі продовжити блокування зможе максимум на 30 днів. Після чого, у разі, якщо не буде виявлено порушень – розблокувати їх", – говорить експерт.

Однак, за його словами, ці пропозиції поки не знайшли підтримки ні серед народних депутатів, ні у міністерства та фіскалів.                                     

Чому податкова змінила "правила гри"?

"З початку війни у нас були заборонені документальні перевірки бізнесів. У податкової зараз немає інструментів поїхати та переконатися, що порушення то не "схеми" і не "скрутки". Тому податкова користується у такий спосіб СМКОР. Якщо для початку вона мала використовуватись для моніторингу та оцінки ризиків, то, за відсутності інших інструментів, перетворилася саме на механізм для перевірок. І це, звичайно, певні ризики в умовах нашої недореформованої, часто корумпованої податкової", – пояснює Олег Гетьман.

На схожу мотивацію з боку фіскалів вказує в своєму коментарі для LIGA.net заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

"Складається враження, що у Мінфіні побачили певні зловживання і спробували зміною алгоритмів їх упередити. Та "перегнули палицю". Банально не врахували, що це може завдати клопоту нормальним підприємцям", – зазначив стосовно причин цього рішення народний депутат.

Про які зловживання може йти мова?

"Скрутки" та "каруселі" навколо ПДВ

"Скрутки", про які згадує Гетьман, – це порівняно нові схеми крадіжки грошей з державного бюджету.

Вони теж стосуються ПДВ і побудовані навколо можливості його повернення. Дуже спрощено – це схеми, за яких "накручують" повернення ПДВ від держави. Роблять це через фіктивні операції, під час яких сам податок не сплачували.

Приклад наводить експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ. Схема зветься "експортно-імпортні каруселі".

Це якщо у вас є компанія з експорту сировини та паралельно компанія з імпорту готових товарів, то на "взаємозаліках" ви ніколи не платитимете ПДВ. На додачу, зможете постійно отримувати за це гроші від держави.

Наприклад, ви маєте величезну мережу супермаркетів по всій країні, де продаєте імпортний товар. З цього маєте сплатити до бюджету 20% авансового ПДВ від імпорту.

Паралельно у вас величезний аграрний бізнес і ви експортуєте аграрну сировину. Тоді маєте право на відшкодування ПДВ.

В результаті в рамках єдиної системи бізнесу, відбувається компенсація податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

А якщо ще взяти і завищити ціну експорту "аграрки" та занизити ціну імпорту, то податковий кредит із ПДВ перевищить податкові зобов'язання. Тоді держава ще й доплатить під час відшкодування податку на додану вартість.