Чому Податкова затягує відшкодування ПДВ бізнесу і чим це загрожує

Від жовтня український бізнес масово скаржиться на затягування відшкодування ПДВ, звинувачуючи у цьому Податкову. Скорочення цих надходжень може призвести до вимивання обігових коштів бізнесу та його "втечу" в тінь. 

Чому взаємодія з Податковою стала для бізнесу ще складнішою та що відповідає влада на такі звинувачення – в матеріалі LIGA.net. 

Масове блокування

Ще в жовтні Європейська Бізнес Асоціація заявила, що її учасники дедалі частіше стикаються з проблемами за умов відшкодування ПДВ.

За даними ЄБА, податківці не призначають камеральні перевірки (які можна провести дистанційно), а вимагають ретельніших документальних перевірок (в офісі компаній), однак і їх відкладають "через небезпечну ситуацію". 

У середині листопада Спілка українських підприємців (СУП) звернулась до президента через блокування податкових накладних. 

"Близько 11 000 платників ПДВ отримали статус ризикового платника податків, який унеможливлює подальшу діяльність бізнесу та призводить до його руйнування та банкрутства. По всій країні понад 2 млн заблокованих податкових накладних", – йдеться у зверненні асоціації.

Відкритих даних щодо загальної суми заборгованості перед бізнесом немає. 

Нардеп Степан Кубів під час засідання комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку 3 листопада заявив: "До мене звернулися, на сьогодні заборгованість досягла 72 млрд грн, 40% – заборгованість сільськогосподарських підприємств". 

До слова, Український клуб аграрного бізнесу також скаржився на проблеми з відшкодуванням ПДВ. 

У чому проблема?

Збільшення кількості заблокованих накладних пов'язане зі змінами алгоритмів Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиковості (СМКОР). Сталось це після ухвалення Кабміном постанови № 1154 від 12 жовтня 2022 року.

СМКОР призначена запобігати зловживанням з ПДВ, незаконним схемам тощо. Однак після жовтневих змін бізнес почав масово опинятися у категорії ризикового. До прикладу, система блокує накладні, якщо компанія закупає товар з одним кодом, виробляє з нього продукцію та експортує товар вже з іншим кодом. Умовно: закуповує сталь, а продає вже якусь готову продукцію з неї.

"СМКОР нині знову працює як "податковий комбайн". Згрібає всіх, у кого продаж товарів (послуг), відмінний від придбаних: виробництво, будівництво, с/г тощо", – пише у блозі на LIGA.net юрист Денис Осмоловський. 

Також тепер система блокує накладні, якщо кількість реалізованого товару в 1,5 раза перевищує залишки товару "на умовному складі". 

Загалом СМКОР частіше знаходить потенційний ризик у накладних, і замість автоматичного підтвердження блокує їх. Тож бізнесу доводиться надавати пояснення, проходити перевірки чи навіть судитись, що затягує або унеможливлює відшкодування ПДВ.

"Жовтнева зміна алгоритмів СМКОР, яка привела до масового блокування ПН, виявилася непродуманим і непрорахованим кроком, який, імовірно, завдає більше шкоди економіці, ніж приносить користі бюджету через запобігання зловживанням з ПДВ", – каже в коментарі LIGA.net старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. 

Також він підтвердив цифрами погіршення ситуації з відшкодуванням ПДВ. Так, цьогоріч за 9 місяців сума відшкодованого ПДВ до суми надходжень від ПДВ становила 23,4% (менш як 1 грн відшкодування на кожні 4 грн надходжень). За 9 місяців минулого року було 49,3%. Гайдай пояснив, чому проблема саме в жорсткішому адмініструванні з боку Податкової.

Державі потрібні гроші?

LIGA.net звернулась із запитом до Державної податкової служби з проханням прокоментувати масові скарги бізнесу, але відповіді на момент виходу матеріалу не отримала. 

Офіційне призначення СМКОР – протидія "скруткам" та іншим зловживанням з ПДВ. Водночас як вказує Денис Осмоловський, система, що масово блокує накладні, сприяє виконанню бюджетного плану (бізнес отримує менше компенсацій і, відповідно, зростають надходження від податкової, у якої також є план).

Юрій Гайдай наголошує у розмові з LIGA.net, що саме відсутність грошей у бюджеті є головною проблемою в контексті відшкодування ПДВ. "Відшкодування ПДВ здійснюється за залишковим принципом", – каже він.

Цю проблему підтверджує і голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. У коментарі LIGA.net він пояснює: гроші з Казначейського рахунку розподіляються за декількома чергами. 

"Перший пріоритет – видатки на оборону. Другий – соціалка. І лише третім у черзі йде відшкодування ПДВ. І якщо грошей не залишається, то платити нічим", – зазначає він. 

Нардеп розповів, що у вересні, наприклад, було заявок від бізнесу на 6,5 млрд грн, тоді як грошей вистачило лише на 1,5 млрд грн. Водночас Гетманцев запевнив, що ці зобов'язання переходять на наступний місяць, і держава в підсумку компенсує ПДВ. 

У жовтні було виплачено майже 11 млрд грн компенсацій. У листопаді, за оцінками нардепа, бізнес отримає близько 12 млрд грн. 

Чи змінює щось держава?

Щодо перевірок Гетманцев наголосив, що Податкова проводить їх у передбачені законом терміни. Однак і він визнає існування проблем. 

25 листопада нардеп повідомив про зміни до згаданої постанови Кабміну, які мають зменшити кількість заблокованих накладних. Зокрема, уряд розширив ознаки безумовної реєстрації податкових накладних – тобто за таких умов ПН автоматично реєструватимуться без проведення моніторингу. 

Також Податкову зобов'язали вказувати детальну інформацію, за яких підстав розглядається питання відповідності платника критеріям ризиковості. Тобто бізнес має краще розуміти, чому і де конкретно в ДПС виникли претензії (детально про зміни у постанові – тут).

"Чудово розумію, що це не розв'яже до кінця всі проблеми, але точно вже крок вперед назустріч чесному бізнесу", – прокоментував ці зміни Гетманцев. 

А ось заступник Гетманцева зо комітету, нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк розповів 25 листопада про інший бік медалі: "За погодженням одного із заступників генпрокурора в ДПС провели обшук. Підставою стало рішення про виплату бюджетного відшкодування 200+ компаніям у травні 2022 року".

Железняк уточнив, що претензія в тому, що виплати відбулись після камеральних перевірок (швидших), а слідство вважає, що потрібні були документальні (триваліші). Нардеп упевнений, що після такого ДПС тепер всі заявки спрямовуватиме на документальні перевірки, "фактично блокуючи бізнес".

"Такими "топорними" діями ми черговий раз вбиваємо цвяхи у те, що мало називатися інвесткліматом", – підсумував він.

Які ще можуть бути наслідки?

Невиплата відшкодування ПДВ призводить до вимивання обігових коштів та втрати спроможності вести бізнес, а також підштовхує до тінізації підприємців, каже економіст Юрій Гайдай.

Він наголошує: якщо ДПС у такий спосіб збільшує надходження до бюджету, це зовсім нелогічно, бо це буде короткостроковий ефект, який матиме внаслідок цього тінізацію та спад ділової активності, а отже – подальше зменшення податкових надходжень.

У вже згаданому зверненні СУП ідеться, що у більшості платників зросли витрати на реєстрацію податкових накладних, а в держави, відповідно, зростають витрати на моніторинг, зупинення та розблокування податкових накладних.

Спілка наводить статистичні дані робочої групи з питань блокування податкових накладних на 7 листопада: бізнес судиться з ДПС з розблокування податкових накладних в середньому 1,5 року і в 97% виграє ці суди. "Держава має витрати, компенсуючи вартість правової допомоги, яка коштує щонайменше 10 000 грн за один позов".

Чи є діалог з Податковою?

Ми запитали в бізнес-асоціацій, чи бачать вони покращення ситуації після своїх звернень. 

"Ми бачимо, що Податкова пішла на діалог з бізнесом, та в робочому порядку питання починають врегульовуватись. Так, процес нешвидкий, і не можна сказати, що проблем немає, проте, кожний кейс Податкова розглядає окремо, питання зрушилось з місця", – відповіли LIGA.net в Європейській Бізнес Асоціації.

У Спілці українських підприємців також кажуть про діалог, але скептичніші щодо наявних результатів.

"СУП надіслала Податковій всю інформацію щодо цих проблемних питань, є певна комунікація. Однак результатів немає поки що. СУП наполягає прислухатися до тих п'яти пунктів змін, які ми викладали у зверненні", – йдеться у відповіді для LIGA.net.

Спілка, зокрема, вимагає кардинальних змін у Методології адміністрування ПДВ, технічного покращення електронних сервісів ДПС та Кабінету платника податків, повернення презумпції невинуватості платнику, запровадження відповідальності податківців за неправомірні дії, а також публікації даних щодо заблокованих накладних разом з щомісячним аналізом скарг бізнесу та ефективності Податкової.