Приречений рубль, війна за цукор і заморожені вклади. Чому справжні проблеми Росії ще попереду

За чотири тижні війни проти України Росія почала впадати в економічну гарячку. Рубль знецінився фактично вдвічі, ціни зростають гігантськими темпами (до кінця року інфляція буде в кращому випадку 20%), а фондовий ринок російська влада просто боїться відкривати. 

Це — наслідки запроваджених західних санкцій проти країни-агресора. За кількістю санкцій Росія вже стала світовим лідером — 7116 проти 3616 в Ірану, найближчого переслідувача, — і нові обмеження прибувають. 

Проблеми породжує не лише економічний батіг Заходу, а й реноме РФ як максимально токсичної країни, через що вже понад 400 світових компаній оголосили про вихід з її ринку. 

Утім, серйозніші проблеми Росії ще попереду, особливо якщо Європа приєднається до нафтового ембарго США — тоді достатніх джерел наповнення бюджету просто не буде.  

LIGA.net зібрала оцінки та прогнози незалежних російських економістів (які живуть за кордоном) про те, що чекає на населення РФ, бізнес та державу у найближчі місяці та роки.  

Удар по рядових росіянах

Найболючіше буде звичайним мешканцям, які вже зараз відчувають силу санкційного удару: ціни в Росії злетіли. За один тиждень (з 26 лютого до 4 березня) — на 2,22%. Як зазначає професор економіки в Інституті політичних досліджень (Париж) Сергій Гурієв, в останнє такий стрибок був у РФ 1998 року. Наступного тижня (5 –11 березня) інфляція становила 2,09%. Річна інфляція розігналась до 12,54%. І це лише офіційні дані.

Передбачити зростання цін за підсумками року економісти не беруться, але менш ніж 20% ніхто не прогнозує.

На цьому тлі росіяни воюють за цукор, вишукуються в черги за іншими товарами, побоюючись і дефіциту, і ще більшого зростання цін.



Зупинка постачань імпортних товарів серйозно знизить якість споживання, часом це може бути вкрай болісно. Наприклад, у разі з ліками нормальні препарати можуть повністю зникнути, або їх замінять неефективні препарати з "кори дуба", іронізує Гурієв.

Одна з причин цінового стрибка — знецінення рубля через санкції, насамперед через заморожування резервів Центробанку в доларах, євро, ієнах і фунтах. За даними російського Мінфіну, йдеться про близько $300 млрд із $643 млрд. Цифра може бути заниженою. За підрахунками наукового співробітника Гуверівського інституту Стенфордського університету Майкла С. Бернстама, заблоковано понад $400 млрд.

Хай там як, лише офіційний курс рубля щодо долара та євро побив історичні рекорди, перевищивши 120 руб./$ та 130 руб./євро (станом на 10 березня). На цьому тлі в РФ запрацював чорний ринок валюти, де курс ще гірший. Тож в умовах такого валютного ринку орієнтуватись на офіційний курс ЦБ особливо не варто, адже по ньому валюту не купити. 

Через нестачу валюти ЦБ ввів обмеження — тепер росіяни можуть зняти з депозитів не більше ніж $10 000, а решту лише в рублях за офіційним курсом. Просто так купити долари/євро у банку не можна. У разі виїзду за кордон дозволяється взяти із собою не більше як $5000.

"Через обмеження валюта стає де-факто неконвертованою", — зазначає Гурієв. Він не виключає повного заморожування — у такому разі росіянам повертатимуть всю суму валютних вкладів у рублях за курсом, встановленим державою.

"Долар сьогодні коштує рівно стільки, за скільки ви можете його купити, тому що банки його не продають. А за скільки ви його купите на чорному ринку — чорт його знає", — доповнює економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів та ексзаступник голови Центробанку РФ.

Ще один суттєвий удар — вихід понад 400 іноземних компаній із російського ринку. Бізнес боїться мати справу із підсанкційною країною і не хоче заробити собі імідж спонсора військової агресії. Наслідки великого виходу — не лише скорочення асортименту.

За підрахунками російського Forbes, у компаніях, що йдуть, працюють близько 200 000 росіян. Проте втратять роботу у рази більше. Як вважають у Bloomberg, — майже 3 млн людей. Сергій Алексашенко пояснює різницю в цифрах на таких прикладах: "Скасування авіарейсів позбавить роботи десятків тисяч людей — це пілоти, стюардеси, технічний персонал. І вантажники, які багаж возять, будуть непотрібні. А далі з'ясовується, що авіаційне паливо вже не потрібне".

Безробіття провокує невдоволення, тому російська влада спробує зберегти робочі місця, залишаючи частину зарплати працівникам зупинених виробництв, вважає професор кафедри економічної та соціальної географії РФ Наталія Зубаревич. Але фактично роботи для цих людей не буде, наголошує вона.

Водночас військова агресія та репресії посилили еміграцію. У російських ЗМІ публікують матеріали про тих, хто не готовий жити в сьогоднішній Росії — освічені люди, представники креативного класу, IT-фахівці тощо.

Є приблизні оцінки тих, хто виїхав — від 200 000 до 300 000 осіб, зазначає професор школи Чикаго Костянтин Сонін. Його словами, це кваліфіковані люди, які могли робити внесок в економіку країни. Тобто відбувається горезвісний "витік мізків".

За підрахунками російської асоціації електроних комунікацій, лише айтішників виїхало 50-70 тисяч, і це перша хвиля, а під час другої у квітні поїдуть ще 70-100 тисяч. 

Водночас залишати Росію стало проблематично. Європа та США заборонили польоти російських авіакомпаній, а західні лізингодавці вимагають повернути літаки, що перебувають в РФ (515 із 980 літаків у РФ належать іноземним компаніям, насамперед ірландським). Щоб залишитися на крилі, російська влада заявила, що не повертатиме літаки власникам. Так, Путін підписав закон, який фактично дозволяє не повертати іноземні лайнери.



Щоб уникнути арештів таких машин, літатимуть росіяни або всередині країни, або до "дружніх" країн, як, наприклад, Киргизстан.

Попри обіцяні пільги, ставки за кредитами зростатимуть, через якийсь час зупиняться іпотека та споживче кредитування, каже економіст Владислав Іноземцев.

Водночас економісти переконані, що санкції на повну силу і близько не запрацювали.

"Важко оцінити всі ефекти, тому що ми у процесі вільного падіння", — каже Алексашенко.

Удар по російському бізнесу

Попри оголошене після анексії Криму імпортозаміщення, важко знайти в РФ виробництво, що не залежить від імпортного комплектовання. І по ньому завдали ударів з трьох сторін: санкції західних країн, догляд сотень приватних іноземних компаній та відмова контейнерних компаній працювати з РФ.

Владислав Іноземцев вважає саме вихід іноземних компаній головним ударом по російській економіці.

"Під Одинцово є маленька меблева фабрика, що тачає якісь меблі. Уся фурнітура у них імпортна. Вся. Немає жодного підшипника до крісла, який був би російського виробництва", — наводить він приклад.

Якісь заміни, нехай і дорожчі, і менш якісні, знайти можна, але в результаті бізнес може стати збитковим, а на ентузіазмі довго не протягнеш, каже Іноземцев: "Питання стане руба: бізнес збитковий, підтримки немає, долар коштує нереально, збут — лише у Росії, а споживання тут скорочується".

Сергій Гурієв також нагадує про високу інтегрованість економіки РФ у світову: "Зараз ми "раптово" з'ясовуватимемо, що ми не можемо зробити туалетний папір без імпортних компонентів або сировини. Все це зупинятиметься".

Доказом цього вже став російський автопром. 8 із 14 російських автозаводів призупинили свою діяльність, пише Нова газета. Автозаводи зупинилися з різних причин — десь іноземні компанії самі вирішили припинити роботу в РФ (наприклад, BMW, Ford, Mercedes-Benz), інші не отримують комплектовання, через що зупиняються навіть "вітчизняні" заводи типу АвтоВАЗу.

Страждає і російська металургія — в останньому пакеті санкцій ЄС заборонив імпорт із Росії сталі та заліза. Європа — третина російського експорту, а внутрішній попит також зменшується (зокрема через зупинку автозаводів).

"Навіть якщо бізнес автомобільний захоче відновити виробництво, їм потрібно привезти комплектовання до РФ. А контейнери не возять, шипингові (тобто контейнерні. — Ред.) компанії кажуть: ми нічого не возитимемо. Зрештою вони не зможуть працювати", — зазначає Алексашенко.

Раніше три світові лідери контейнерних перевезень — швейцарська Mediterranean Shipping Company (MSC), данська Maersk і французька CMA CGM — оголосили, що з 1 березня припиняють приймати нові замовлення на перевезення контейнерів в/з Росії. Про заборони оголосила і низка інших, менших за розміром компаній.



Прикладів із нестачею іноземних товарів стає дедалі більше. Так, через вихід Visa та Mastercard росіяни переходять на карти "Мир", але з'ясувалося, що фізичну картку випустити теж проблемно. У Тінькофф та Альфа-банку заявили, що можуть робити віртуальні карти, а на фізичні немає пластику.

Тінькофф пізніше спростував нестачу пластику, але виявилося, що проблема може і не в пластику, або не тільки в пластику. За даними Комерсанта, єдине профільне російське підприємство Мікрон нездатне випустити достатньої кількості чипів для карт, а імпорту зараз немає. Очікується і дефіцит серверного обладнання.

До цих проблем також варто додати падіння платоспроможного попиту всередині країни та різке зростання ставок за кредитами, зазначає Гурієв.

"ЦБ підняв ключову ставку до 20%, щоб уникнути інфляції, у результаті відсоткові ставки будуть набагато вищими, ніж були. Тому у бізнесу ситуація буде ще важчою", — економіст дає прогноз для приватного сектора Росії.

Удар по державі

Прогнози різних експертів про падіння ВВП Росії за підсумками 2022 року сильно відрізняються. Найбільш оптимістичний (якщо це слово тут доречно) дають S&P (6,2%), Goldman Sachs та JP Morgan — мінус 7%. Fitch дає 8%.  

Bloomberg Economics передбачає падіння на 9%, а в разі запровадження обмежень на експорт енергоносіїв із РФ — на 14%.

Низка російських незалежних економістів дають оцінки в діапазоні від 10% до 30% ВВП. Наприклад, Костянтин Сонін прогнозує 10-20% падіння.

Очікуваного дефолту РФ поки що не сталося — Мінфін країни виплатив $117,2 млн за єврооблігаціями. Але фактично це сталося завдяки "добрій волі" США — американці дозволяють до 25 травня використовувати резерви РФ для виплати суверенного боргу, попри санкції проти Центробанку. Після цього ймовірність дефолту зростає.

Також цю можливість збільшує рішення самої влади РФ про можливість виплачувати борги в рублях. Ця валюта нікому з інвесторів нецікава, тому така "оплата" боргу також означатиме дефолт.

Ризик такого сценарію великий, і це рукотворна криза, коли влада усвідомлено руйнує всі інституції, які є у російській економіці, каже Сергій Алексашенко.

У разі дефолту він прогнозує продовження девальвації рубля та інфляції. Водночас, низка експертів зазначають, що в нинішній ситуації не так важливо, чи буде формально оголошено дефолт чи ні, оскільки негативні наслідки, до яких він призводить, в Росії і так вже настали — інфляція, девальвація, заморожування вкладів, смерть інвестиційного клімату тощо. Зокрема, про це кажуть Костянтин Сонін та економіст Олег Буклемішев.

Навіть якщо по одному з боргових зобов'язань РФ не розплатиться, це означатиме крос-дефолт, після чого всі власники російських єврооблігацій можуть вимагати достроково погасити їх. Якщо російська влада відмовиться платити, інвестори почнуть заарештовувати майно країни у всьому світі, додає Алексашенко.

За словами Сергія Гурієва, одне з найголовніших питань для влади — чи достатньо грошей у бюджеті. І відповідь на нього залежить від нафтогазових доходів.



"Поки немає нафтового ембарго (ембарго оголосили США, але там частка російської нафти невелика. — Ред.), Росія не має бюджетних проблем. Російський бюджет зверстаний з розрахунку $44 за барель, зараз нафта коштує значно більше. Люди живуть гірше, але поки є гроші (у влади. — Ред.) платити поліцейським, щоб вони їх били, все не так погано (для Путіна. — Ред.)", — пояснює Гурієв.

Економіст наголошує — нинішній час є переломним в історії путінської Росії, оскільки самого Путіна вже не турбує, як житиме населення, він дбатиме, щоби народ не виходив на вулиці.

"Якщо будуть проблеми з бюджетом, поліцейські можуть сказати: якось мало нам платять, щоби ми били цих бабусь, яким не вистачає грошей на ліки. І тоді ситуація може сильно змінитись. Путін може дозволити собі зниження рівня життя населення, поки він має гроші на тих, хто битиме незадоволених", — резюмував він.