"Популізм на п’ять з 10". Що економісти знайшли поганого та хорошого у бюджеті-2022

Сьогодні, 2 грудня, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2022 рік. Він практично нічим не відрізняється від документа, за який депутати проголосували 20 жовтня у першому читанні.

Тоді LIGA.net опитала експертів, які розуміються на бюджетному процесі, наскільки реалістичний держбюджет-2022, кому він вигідний і які його основні недоліки та переваги. Ось що вони сказали.

(перепублікація статті від 20 жовтня 2021-го)

Наскільки проєкт бюджету-2022 реалістичний? Які параметри/статті завищено/занижено?

Реалістичний. Є, навіть, запас щодо доходів, тому що макроекономічний прогноз за номінальним ВВП України (а, відповідно, за дохідною базою), який лежить в його основі, приблизно на 4-5% нижчий за останній макропрогноз Міжнародного валютного фонду. 

Водночас він знижує дефіцит бюджету та податкове навантаження на економіку державних фінансів. Тобто у прогнозному ВВП частка доходів та видатків знижується. 

Бюджет-2022 зірок з неба не хапає. Видаткова частина зростає на 7,6%, що лише трохи більше офіційної планової інфляції у 7,2%. Тобто фактично видатки не зростають. 

Серед занижених статей – соціалка. На дотацію Пенсійному фонду (ПФУ) виділяється 201 млрд грн, стільки ж, скільки у 2021 році. Водночас ПФУ зараз не вистачає грошей виплачувати навіть ті пенсії, які є: з січня до вересня 2021 року борг ПФУ перед Казначейством зріс на 13 млрд грн і сягнув 75 млрд грн.

На субсидії у 2022-му виділяється 38 млрд, що є навіть менше, ніж цього року – 47 млрд грн. Цих грошей однозначно не вистачить, тож суму на субсидії доведеться збільшувати перед наступним опалювальним сезоном. 

Також влада ніяк не вирішує проблему заборгованості населення за комунальні послуги. З серпня 2020 до серпня 2021 борг зріс на 7 млрд грн до 63 млрд грн. А якщо домогосподарство має борг за ЖКП, то воно не має права на субсидію.

Прожитковий мінімум, закладений в бюджет 2022 року, збільшується на 196 грн – до 2589 грн, або на 8,2%, що "аж" на 1 відсотковий пункт більше інфляції. При тому, що цей прожитковий мінімум не відповідає реаліям, і фактичний прожитковий мінімум давно цю суму істотно перевищив.

Нереалістичним є і показник інфляції, яка закладається на рівні 7,2%, а насправді вона вже у 2021 році є вищою.

Те ж може статися і з курсом: у бюджеті 2022 року закладено курс 28,6 гривень за долар США, тоді як ми сьогодні маємо – 26,3 гривні. Закладення більшого курсу в бюджет математично дає більшу суму митних платежів в бюджет.

І окремо слід зупинитися на такому показнику, як зростання ВВП – обіцяють зростання у 3,8%. Це при тому, що МВФ прогнозує світове зростання в 2022 у 4,9%, а у країнах, що розвиваються, – 5,1%. Зростання у 5% наш уряд також обіцяє, але 2024-го.

Окрім того, під час презентації проєкту бюджету міністром фінансів було названо "умовні видатки", які будуть зроблені за умови, що Верховна Рада ухвалить законопроєкт №5600 про зміни в Податковий кодекс, від яких Мінфін планує додатково отримати 30 млрд грн. Зокрема, йдеться про видатки на перепис населення, інфраструктуру, цифровізацію.

Загалом, будь-яке Міністерство фінансів під час формування дохідної частини бюджету на наступний рік дуже песимістичне. Кожен міністр фінансів знає, що під час доопрацювання бюджету, йому ще доплюсують видатків, тому повинно мати деякий запас для підтримки балансу. Це можуть бути суми не 1-2 млрд гривень, а дещо більші. 

Мінфін у бюджеті на 2022 рік намагається бути писимістично-оптимістичним і максимально об’єктивно оцінює доходи бюджету. 

Бо якщо не буде доходів, як маємо станом на зараз (в частині надходжень від приватизації – майже 10 млрд грн, від НБУ – майже 9 млрд грн), їх треба буде компенсовувати коштом інших надходжень, або в крайньому разі тоді робити секвестр бюджету на відповідну суму. 

Якщо аналізувати бюджет 2021-го, побачимо, що майже за всіма категоріями податків є перевиконання. Це результат ефективної роботи з адмініструванням окремих податків. 

Якщо оцінювати рівень популістичності бюджету-2022 за 10-бальною шкалою, скільки балів йому дасте? В чому це виражається?

Павло Кухта: Бюджет-2022 – не популістичний. Я оцінив би його на 5 з 10 балів (якщо 10 – це суперпопулістичний). У ньому є певна пріоритизація, але він не змінює кардинально структуру бюджету. Він не роздутий. 

Тетяна Острікова: Бюджет-2022 не є популістичним. Там фактично немає нічого, що допомагало б населенню: відсутнє фіскальне стимулювання економіки, постраждалої від ковіду та локдауну, відсутнє зниження податкового тягаря, наприклад звільнення від ПДФО тих, хто отримує низькі зарплати або виховує дітей, що є нормальною практикою в розвинених країнах. Соціальні стандарти знову зростають лише на папері: мінімальна зарплата зростає на 200 грн до 6700 грн, це 3% зростання, що навіть менше інфляції; мінімальна пенсія – на 159 грн до 2093 грн; прожитковий мінімум – на 196 грн до 2589 грн.

Видатки на зарплати держслужбовцям зростуть на 6,2%, це також менше інфляції. Прості держслужбовці продовжать отримувати мізерні зарплати.

Апогей повного нехтування соціальними видатками – це фінансування пільгових кредитів молодим сім’ям, яке розраховано на 31 родину (28 млн грн). Пільгові кредити для внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО/ООС розраховані на 14 родин (20 млн грн).

Хто основний вигодонабувач бюджету-2022 (які верстви населення), а кого оминули/обділили?

Павло Кухта: У бюджеті-2022 видатки зростають за чотирма статтям. Основними вигодонабувачами є лікарі – видатки на сферу охорони здоров’я суттєво збільшили. Також зросли видатки на освіту та оборонну сферу. Пенсіонери ж отримають індексацію пенсій, як і прописано в законі.

Тетяна Острікова: Єдині, хто, можливо, відчують зростання рівня життя – медики. Середня зарплата лікаря має зрости на 56% – до 22 500 грн. Головне, щоб ці зарплати реально і вчасно виплачувались, не так, як на практиці платилися "ковідні" надбавки.

Також прибутковим цей рік буде для компаній, залучених до Великого будівництва: на дороги планується витратити 124 млрд грн, це 2,3% ВВП. Третина з цих грошей будуть кредитними (45,5 млрд). 

Інтереси всіх інших українців проігноровані: бізнес і далі матиме високі податки та тиск від корумпованої правоохоронної машини; працівники і далі отримуватимуть низькі зарплати, тому що у частини бізнесу немає грошей на розвиток і іноземні інвестори до нас не поспішають.

Малозабезпечені не отримають відчутного захисту, все більше людей ризикують залишитись без субсидії та зануритись в глибокі борги за ЖКП. Значна частина держслужбовців і далі отримуватимуть близькі до мінімальних зарплати та думатимуть, як прогодувати родину, а не про служіння суспільству. 

Безробіття навіть офіційно планується на рівні 8,5%, тому еміграція з України триватиме, особливо на тлі стрімкого відновлення в ЄС, де потрібні робочі руки.

Віктор Мазярчук: Велика сума видатків у бюджеті-2022 закладена на погашення боргу – наступного року Україні потрібно повернути 575 млрд грн (із врахуванням коштів на обслуговування боргу). 

Значна сума видатків закладена на соціальний захист, зокрема для підтримки Пенсійного фонду для виплати усіх зобов’язань, на сектор безпеки та оборони та медицину. 

Найкращі та найгірші сторони проєкту бюджету-2022?

Павло Кухта: Серед пріоритетів – явна увага до збільшення видатків на медицину. Очевидно, на цьому питанні зосередилися під час складання бюджету.

Загалом цей бюджет дивиться в правильний бік – зменшення залежності від боргів і зниження частки держави в економіці.

Тетяна Острікова: Найгірші сторони бюджету-2022 – це бюджет консервації бідності. Всі негативні тенденції минулих років залишаються: занадто велика участь держави в економіці, занадто великий правоохоронний апарат, низькі соціальні стандарти, відсутність передумов для поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату, низьке планове економічне зростання. 

Ми зростаємо повільніше, ніж всі наші сусіди, окрім Білорусі, а значить ми деградуємо відносно них. 

Неконтрольовано зростає борг ПФУ перед Казначейством та борг населення за комунальні, бюджет і далі сильно залежить від запозичень – все це потенційно може призвести до кризи.

Найкраща сторона. Це зменшення планового дефіциту бюджету до 3,5% ВВП з 5,5% у 2021 році. Але це досягнення було серед умов МВФ для отримання нового траншу.

Віктор Мазярчук: Чи можна вважати реформою збільшення фінансування окремих сфер або міністерств? Наприклад, чи можна вважати реформою сфери охорони здоров'я просте збільшення фінансування Міністерства охорони здоров’я, як про це просить МОЗ без зміни системних підходів? 

Однозначно не можна, а за умови, коли ці кошти будуть використані не ефективно, – це взагалі не припустимо. Тому однозначної відповіді на це запитання не існує. 

Потрібно аналізувати бюджетні документи кожного міністерства та дивитися, які системні речі запроваджуються та змінюються. 

Головне, що Україна увійде у 2022 рік з абсолютно нормальним бюджетом, який просто потрібно виконувати та забезпечувати ефективне використання коштів платників податків.