Центральний банк Росії у п'ятницю, 25 жовтня, підвищив ключову ставку одразу на 200 базисних пунктів – до 21% річних. Фактично ключова ставка у РФ перевершила максимум березня 2022 року. Тоді, щоб погасити паніку на фінансових ринках через повномасштабне вторгнення в Україну, ЦБ відразу підняв її до 20%. Потім помітно зменшив, аж до 7,5% у 2023 році. Та з того часу він невпинно, увосьме, підвищує її.

Нинішня ставка у 21% – це дуже високий рівень для економіки. І в Центробанку окупантів не приховують того, що їх рішення стало реакцією на зростання інфляції й високі інфляційні очікування у населення і бізнесу. Та й це не межа – російський ЦБ вже попередив про можливість подальшого підвищення, а приборкання інфляції запланував не раніше 2026 року.

Це навіть песимістичніше за попередні дані української військової розвідки. Нагадаємо, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов ще 14 вересня повідомив, що у 2025 році на росіян очікують фінансово-економічні проблеми, якщо вони й далі витрачатимуть на війну нинішній обсяг коштів або більше.

"Приблизно у період літа 2025 року негативний вплив на економіку почне бути дуже відчутним для їхньої країни", – сказав Буданов.

Натомість у РФ не тільки запланували продовження нинішнього рівня витрат на війну, але й захотіли суттєво його збільшити.

Чи дійсно у них це вийде і про що насправді свідчить рішення Центробанку країни-окупанта? Про це в короткому узагальненні LIGA.net.

Російська інфляція поза контролем ЦБ

Фактична інфляція у Росії значно перевищує прогнози, а внутрішній попит продовжує суттєво випереджати пропозицію, що ще більше стимулює зростання цін.

"Ринок праці залишається жорстким. Безробіття зберігається на історичних мінімумах. Дефіцит трудових ресурсів зростає у широкому колі галузей. Зростання заробітних плат продовжує випереджати зростання продуктивності праці", – так описує Банк Росії ситуацію в російській економіці.

Наслідком підвищення відсоткової ставки має стати подорожчання кредитів для бізнесу та населення, зниження споживчого попиту та уповільнення економічного зростання. З іншого боку, ЦБ РФ сподівається таким чином стримати інфляцію.

Але зростання цін країни-окупанта відбувається через величезні вливання в військово-промисловий комплекс і рекордні виплати за службу в її армії.

Це посилюється проблемами із ввезенням товарів через санкції та складнощі транскордонних грошових розрахунків.

"У нас колосальний дисбаланс між тим, що економіка реально може виробити, що люди можуть купити в магазинах: харчі, одяг, побутова техніка, електроніка, авто, запчастини, чого ми самі не виробляємо, як економіка "бензоколонки", сировинна колонія та сировинний придаток Китаю, і тими фінансами, які влада вливає в економіку, чим провокує попит на це", – пояснював стан справ у РФ їх економіст Влад Жуковський.

Гроші на війну в бюджеті окупантів – рекорди, яких не вистачає

Жорстка грошова політика ЦБ веде до охолодження економіки окупантів. А інфляція тільки розганяється. Витрата великих коштів на війну стимулює зростання російських цін. Тут рішення ЦБ РФ щодо ставки мало на що впливає – імовірніше, навпаки, фіксує його неспроможність щось робити. І підвищення ставки понад очікуваних і рекордних 20%, невипадково відбулось після оголошення проєктів федерального бюджету росіян на наступний (2025-й) рік.

У ньому, як зазначає російський економіст Володимир Мілов, плани військових витрат рекордні.

Хоча, насправді, й тут у росіян проблеми, адже навіть рекордні цифри витрат, зовсім не відображають реальних потреб російської армії в грошах. Принаймні для того, щоб продовжувати бойові дії хоча б поточної інтенсивності.

Якщо, наприклад, 2024 року зростання військових витрат до попереднього року становить 68%, а у 2022-23 роках їх щорічне збільшення було 35-40%, то 2025 року за цими параметрами плануються збільшення на 26% – з 10,8 трлн до 13,5 трлн рублів. Навіть офіційна інфляція за 2024 рік у РФ становить 8-9%. З огляду на це реальні військові витрати наступного року зростуть лише на 15-16%, якщо й не менше.

Для того щоб забезпечити всі потреби російської армії, цих грошей не вистачить.

"Це просто ні про що", – упевнений Мілов.

Водночас у росіян вже значно зростає дефіцит бюджету, фіксується різке збільшення витрат на обслуговування державного боргу і вичерпується так звана ліквідна частина їхнього Фонду національного добробуту (гроші плюс золото, що зберігаються на рахунках Мінфіну в Центробанку), з якого можна покривати нестачу коштів.

З тих варіантів, що залишаються:

– подальше підвищення податків;

– високий темп реальної інфляції;

– збільшення внутрішніх позик.

У РФ вже всерйоз обговорюють, як змусити населення платити за війну своїми збереженнями: "добровільно"- примусово "перекачуючи" їх із депозитів на рахунки комерційних пенсійних фондів. Потім фонди купуватимуть облігації внутрішніх позик – фактично переказувати гроші в бюджет.

Не дивно, що в цій ситуації населення і компанії продовжують брати кредити й скуповувати все, поки не пізно, та вважають, що інфляція буде і далі високою. Ніхто не звертає уваги на ключову ставку – чи вона 19%, чи 20% – та її подальший вплив на збільшення відсотків за кредитами.

"Люди чекають, що інфляція буде високою, тож і беруть кредити навіть за позамежними ставками, тому що кажуть: та ну його, все одно далі інфляція все це знецінює", – констатує інший російський економіст Ігор Ліпсіц.

Водночас він звертає увагу, що на тлі рекордного зростання витрат на війну у планах на наступний рік – суттєве скорочення соціальних видатків. Це буде на тлі зростання вартості житлово-комунальних послуг, непрямих та прямих податків.

Економіка РФ неухильно рухається до стагнації та стагфляції – ситуації, в якій економічний спад і депресивний стан економіки (стагнація та зростання безробіття) поєднуються зі зростанням цін – інфляцією.

У 2022 році стабілізувати економіку росіянам допомогло суттєве збільшення цін на енергоресурси – нафту та газ. У цьому та наступному роках помітного збільшення цін на ці сировинні товари не планується. Навпаки, зараз прогнози на 2025 рік щодо нафти – зниження цін.

"Те, що економіка доб'є Росію, це практично єдина ставка, єдиний просвіт в хмарах. Через війну йде така руйнація життя російського народу, що це вже починає породжувати невдоволення населення. А коли виникає невдоволення, то підривається авторитет вождя. І в цей момент еліта може щось змінити ... До цього багато хто в Росії дуже любив Путіна ... зараз картина не така. Бо він забирає (достаток. – Ред.) і не дає, псує життя. У народу накопичується глухе роздратування. Воно ще не вилилося в жодні серйозні страйки. Але це наростатиме, якраз і від комуналки, і від порожніх магазинів, і буде виливатись у невдоволення. Тоді народ та російська еліта почнуть думати: "Цар-то поганий, цар слабкий, треба вже було б царя поміняти", – каже Ліпсіц.