Питання ціною в 150 мільярдів. Що передбачає чергова реформа Митної служби

На тлі планів української влади збільшити податки, Сполучені Штати закликали найперше реформувати митницю і почати активну боротьбу із сірими ринками.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

"У вас є доходи, яких ви не отримуєте і які ви мали б отримати сьогодні. Зосередьтеся спочатку на цьому", – сказала спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер на брифінгу в Києві на початку червня.

Перезавантаження Державної митної служби (ДМС) – це один зі структурних маяків, які Україна має виконати вже восени, аби продовжити отримувати міжнародну допомогу.

Відповідний законопроєкт вже пройшов перше читання у Верховній Раді. До нього були зауваження з боку Мінфіну. Та, схоже, зміни неминучі.

Які зміни очікують на митницю

На тлі колосальних потреб у фінансуванні Сил оборони і соціальних потреб, законопроєкт №6490-д, який вже прийнятий за основу Верховною Радою став одним із пріоритетних.

Проєкт закону про реформування митниці був зареєстрований в раді в травні 2023 року. Тоді й прийнятий в першому читанні. Схоже, він має усі шанси отримати підтримку як з боку депутатів від влади, так і від опозиції.

"Думаю вже у вересні ми вийдемо з ним під купол (сесійну залу. – Ред.)", – розповів LIGA.net перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від опозиції Ярослав Железняк. 

За його словами, зараз триває фінальне доопрацювання з урахуванням зауважень від Мінфіну.

Проєктом передбачено перезавантаження ДМС комісіями з вирішальним голосом міжнародників, представників бізнесу, бізнес омбудсмена. Це стосується й обрання директора ДМС. Також передбачена переатестація всіх кадрів.

Зараз у Держмитслуби фактично немає голови. З 1 лютого 2023 року його обов'язки тимчасово покладено на Сергія Звягінцева, який довгий час працював на різних посадах в Мінекономіки.

В чому конкретно полягає реформа? Більшою частиною – в призначенні незалежних керівників.

"Є декілька елементів (у перезавантаженні. – Ред.). По-перше, це все-таки прозорий вибір керівника. Все починається з голови. Якщо немає довіри або є якісь проблеми з першою особою, то казати про те, що ми будемо пробувати якось міняти кашкети на рядових митниках. Ну, на мене, це досить іронічно", – каже екскерівник ДМС Максим Нефьодов.

Проєкт також містить алгоритм проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Митниці, визначає критерії ефективності роботи оновленої ДМС та їх контролю.

Що важливо – майбутньому голові Держмитслужби надано право призначати підлеглих без необхідності погодження з Міністром фінансів.

Водночас запроваджується щорічний зовнішній незалежний аудит ефективності діяльності митниці, негативний висновок за результатами якого є підставою для звільнення голови ДМС.

Перезавантаження митниці мають синхронізувати з процедурами нещодавно ухваленого проєкту про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ), який також був у Меморандумі з МВФ. А саме: нового керівника митниці обиратиме комісія з шести членів, з яких половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. 

Мінфін проєкт закону у першій редакції не підтримав.  Обґрунтував це тим, що проєкт містить норми про збільшення окладів працівників митниці, а розрахунків додаткових витрат бюджету та джерел їх покриття не має. 

За словами Ярослава Железняка, зараз взаємодія з цим міністерством триває. Йде обговорення цих можливостей. Як варіант, каже депутат, підвищення окладів, яке необхідне для мотивації та ефективної роботи нових митників, може відбуватись поетапно.

У разі ухвалення закону про перезавантаження, весь процес триватиме не менше трьох років.

"Звичайно, потрібен якийсь час на підготовку конкурсу. Та я думаю, що у нас є всі перспективи, наприклад, протягом шести наступних місяців, обрати нового керівника", – вважає Нефьодов.

Далі, впродовж трьох років, мають пройти переатестацію понад 90% із 10 000 співробітників.

Які схеми діють на митниці

За оцінками Української ради бізнесу (УРБ), схеми з ухилення від сплати податків через неякісну роботу митниці завдають втрат держбюджету у 120-150 млрд грн на рік.

За даними УРБ, зараз митні схеми умовно можна  розділити на декілька категорій. 

Викривлене декларування, або переміщення товарів з приховуванням від митного контролю. Це митне шахрайство та корупційні схеми, особливістю яких є причетність до них працівників митниці. Це дозволяє маніпуляції з даними звітних, дозвільних та супроводжувальних документів для заниження митної вартості, ваги, кількості, характеристик та якості товару, підміни кодів чи підкатегорії товару з метою уникнення/зменшення належних до сплати митних платежів.

Переміщення поза митним контролем, або чорна контрабанда.

Зловживання пільгами. Зокрема, це маскування ввезення промислових партій товарів під поштові та кур’єрські відправлення або під виглядом особистого імпорту чи ж провезення особистих речей. 

Перерваний режим: товар ввозиться в Україну (або вивозиться з неї) за митними режимами, що не передбачають сплату митних платежів (транзит; тимчасове ввезення або вивезення; митний склад; перероблювання на митній території або за межами митної території), та зникає або оформлюється фіктивне вивезення. 

"Бізнес каже – ніяких підвищень податків, поки ви не почнете з себе. І я згоден з цим. Держава спочатку має перебороти схеми на митниці. Так, це складна реформа, яка займе роки. Саме тому тут важлива участь бізнесу, бізнес-омбудсмена, їх дотичність та контроль", – говорить Железняк.