Рада повернула військовим доплати у 30 000 гривень. Що тут не так і чому це важливо
Фото: Генштаб ЗСУ
Зміст:
  1. Депутатський розрахунок
  2. Чому це важливо і що далі
  3. Скільки на цьому можна зекономити?

У понеділок, 10 квітня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 8312, яким передбачила повернення військовим обов'язкових щомісячних надбавок у сумі 30 000 грн.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Сам законопроєкт стосується правового регулювання питань, пов’язаних з управлінням військовим майном. Але перед другим читанням низка депутатів запропонували до нього поправку щодо додаткової винагороди для військовослужбовців, поліціянтів та працівників ДСНС.

Поправка передбачає, що на період дії воєнного стану зазначені категорії осіб мають отримувати 30 000 грн щомісячної надбавки, незалежно від покладених на них завдань чи районів проходження служби. Якщо вони беруть безпосередню участь у бойових діях, то розмір додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн на місяць.

Про яку додаткову суму витрат із держбюджету йдеться, звідки братимуть гроші, чи переглянуть бюджет-2023, а також, чи погоджували депутатську ініціативу бюджетний комітет і Міністерство фінансів — розбиралася LIGA.net.

Депутатський розрахунок

Вказана поправка обмежує зарплати в бюджетному секторі десятьма розмірами мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023 року, тобто 67 000 грн.

"[Правка] повертає надбавку захисникам шляхом економії на скороченні зарплат для держслужбовців та менеджменту держпідприємств", – написав у Telegram народний депутат і один із керівників комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Водночас він наголосив: одного голосування для повернення надбавок недостатньо.

"Найімовірніше, потрібно змінювати бюджет. Обмеження в 10 мінімальних зарплат – це дуже мала економія. Навіть на 2% від запланованих видатків не вистачить. Нагадаю, що ми за день на виплати військовим витрачали 2,7 млрд грн. Тому я б поки не так однозначно стверджував, що повернули", – написав він.

Окрім того, законопроєкт ще повинен підписати Президент України Володимир Зеленський.

Чому це важливо і що далі

Як повідомив LIGA.net співрозмовник у профільному комітеті парламенту, саме затвердження правки про повернення доплат відбулося випадково: "Погано пропрацювали з залом, не проговорили з депутатами, що не треба підтримувати".

Ні бюджетний комітет парламенту, ні Міністерство фінансів цю поправку не узгоджували.

Невідомо, чи накладе президент вето на цей закон, з огляду на чутливість теми військових виплат. Якщо ні — Мінфіну і Верховній Раді доведеться шукати джерела забезпечення додаткових витрат.

Йдеться про чималу суму —  близько 120 млрд гривень до кінця поточного року, повідомив LIGA.net співрозмовник в керівництві парламентської фракції "Слуга народу".

У фракції "Слуга народу" кажуть про два можливі варіанти: збільшення податків або "друк грошей".

Опитані LIGA.net експерти запевняють, що наразі про "друк грошей" не може бути й мови, оскільки Україна днями отримала від Міжнародного валютного фонду "добро" на нову чотирирічну програму фінансування на $15,6 млрд. Окрім безпосередньо грошей йдеться і про відтермінування на виплату боргів перед зовнішніми кредиторами до 2027 року. Так от, програма МВФ категорично забороняє емісію гривні. І навряд чи Україна ризикне майбутньою співпрацею з МВФ.

Замість "друку грошей" можна скористатися фінансовою допомогою партнерів. Але оскільки гроші Україні дають виключно на НЕвійськові видатки, отримати необхідну суму можна було б за допомогою так званих спеціальних запозичень, зокрема в межах програм військово-технічної підтримки, каже економічний експерт Олег Пендзин.

Експерт упевнений, що механізм фінансування коштами зовнішньої допомоги, найімовірніше, створять, адже "навіть МВФ змінив свої внутрішні документи заради того, щоб профінансувати країну в стані війни".

Крім того, нагадує він, нещодавно Верховна Рада внесла зміни до держбюджету-2023, збільшивши видаткову частину на понад пів трильйона гривень. Усі ці гроші підуть "на війну". І не виключено, що в межах цієї суми може бути принаймні частково профінансовано доплати військовим.

Оптимістично перспективи віднайдення додаткових коштів для доплат військовим оцінює заступник директора Інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. На його думку, цьому сприятиме той факт, що за перший квартал поточного року в жодному місяці ще не було виконано план бюджетних витрат. Таким чином дефіцит державних фінансів залишається меншим за плановий. І це може стати одним із джерел фінансування виплат військовим.

Також сподівається експерт на можливість перевиконання плану за доходами державного бюджету найближчими місяцями.

У законопроєкті також передбачене скорочення зарплат керівникам підприємств державного сектору економіки, що теж може стати джерелом для грошей на виплати. Щоправда, невідомо, як на це відреагують закордонні партнери України, зокрема в контексті запровадження корпоративної реформи.

Скільки на цьому можна зекономити?

За підрахунками заступниці директора Центру економічної стратегії Марії Репко, якщо, наприклад, взяти 100 найбільших державних підприємств України; уявити, що на кожному з них працюють умовно по 10 керівників вищої ланки з зарплатою у 500 тисяч грн на місяць, то навіть за умови, що їм взагалі не платитимуть зарплату, зекономити для державного бюджету можна буде: 100 х 10 х 500 000 = 500 млн грн на місяць. Це 6 млрд грн на рік.

Уявімо, що на кожному з цих підприємств працюють по 20 управлінців з зарплатою 1 млн грн на місяць. Але і в цьому випадку матимемо річну економію близько 24 млрд грн.

А потрібно віднайти 120 млрд. Тож розглядати економію на зарплатах топчиновників як основне джерело фінансування додаткових витрат бюджету, мабуть, не варто. Як не варто робити й чергову спробу (нехай навіть несвідому) зірвати реалізацію корпоративної реформи, до якої Україну всіляко стимулюють закордонні партнери. Які, до речі, дають гроші на інші важливі реформи й, власне, виживання у війні.

Але, говорять опитані LIGA.net експерти, є сподівання, що під час війни міжнародні друзі України вкотре підуть назустріч і заплющать очі на порушення зобов'язань в межах домовленостей мирних часів. Бо не на часі.