Контроль за використанням бюджетних коштів, що виділяються на будівництво фортифікаційних споруд в Україні, ускладнений через секретність даних, із цим пов'язаних.

Водночас є певні індикатори, що вказують на існування цілої низки схем для фінансових зловживань. LIGA.net наводить найбільш поширені з них на основі даних, наданих Бюро економічної безпеки (БЕБ).

На думку БЕБ, це може допомогти причетним чиновникам "більш критично ставитись до вибору підрядників для робіт з фортифікацій".

Майже 40 млрд грн і особливості їх використання

Найважливіше питання в переліку щодо будівництва фортифікацій – можливість контролю. Роботи засекречені, а їх виконавців визначають чиновники. Фактично, вони роблять це на місцях на власний розсуд, в умовах секретності. З виконавцями укладають договори напряму, без публічних закупівель.

Це десятки мільярдів гривень. Згідно з відкритими джерелами, в січні-травні 2024 року уряд виділив на фортифікації 38 млрд грн і не збирався на цьому зупинятись. Про це розповідав прем'єр Денис Шмигаль у квітні.

Оновлених даних щодо фінансування фортифікацій на сайті Кабміну після цього не було. Порахувати протяжність фортифікаційних споруд неможливо. Навіть загальні дані засекречені.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?
БЕБзлочинна схемафортифікаційні спорудифортифікації