Чому знову почалась епопея з підняттям комісії за еквайринг і що з цього вийшло?

Заявлені міжнародними платіжними системами MasterCard та Visa плани про підняття ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року з 0,7 до 0,9% поділили банки на ті, які почали підвищувати комісію за еквайринг, і ті, які заявили, що не підвищуватимуть.

Еквайринг – це процес фінансового платежу, в якому задіяні банк-еквайр, банк-емітент і платіжні системи.

Банк-еквайр встановлює на тій чи іншій торговій точці свій термінал для оплати. Щоб провести оплату через цей термінал карткою іншого банку, банк-еквайр через платіжну систему запитує на це дозвіл банка-емітента, який випустив карту. За свої послуги банк-еквайр отримує від торговців комісію.

З отриманих від торговців комісійних банк-еквайр платить відсотки – так званий інтерчейндж – банку-емітенту і платіжній системі. Розмір плати інтерчейндж встановлюється платіжними системами.

Лобізм інтересів

Вперше питання про зниження комісії за еквайринг представники торгового бізнесу поставили наприкінці 2020 року. Стимулом для цього стало значне зростання кількості платежів картками за товари та послуги. Його пов’язували із карантинними обмеженнями, які діяли в країні через COVID-19.

В Українській раді бізнесу тоді заявляли, що загальний показник розрахунків картками у великому бізнесі є на рівні 60%. У 2012 році він складав лише 9%. Середній бізнес заявляв про 80% розрахунків картками. До початку пандемії цей показник визначали на рівні 30-40%.

На той час комісія, яку отримував банк-еквайр від торговців, складала 1,6-3%. Розмір комісії за еквайринг – це не тільки вибір банку. Він залежить і від обігу. Що більший обіг – то менші комісійні беруть банки. Інтерчейндж коливався в діапазоні 1-2% від суми операції.

Публічно лобістами ідеї зниження комісії за еквайринг до 0,7-1% виступали співвласник онлайн-супермаркету Rozetka Владислав Чечоткін, віцепрезидент ПАТ "Концерн Галнафтогаз" Василь Даниляк, директор з питань співпраці з органами державної влади та зв’язків з громадськістю Metro Cash & Carry Ukraine Олеся Оленицька, СEO Intertop Сергій Бадрітдінов і засновник ТОВ "Епіцентр К", на той час народний депутат – Олександр Герега.

На озброєння був взятий досвід країн ЄС, де комісія за еквайринг складає близько 1%, а міжбанківська комісія не перевищує 0,3% для кредитних та 0,2% для дебетових карт.

Гра ішла і на інтересах споживачів товарів і послуг. "Беріть з нас менше плати за еквайринг і ми це відобразимо в ціні товарів і послуг", – заявляв тоді Василь Даниляк з Галнафтогазу.

Саму комісію за еквайринг ритейлери називали другим номером затрат після заробітної плати. Владислав Чечоткін зазначив, що інтернет-магазин Rozetka витрачає менше грошей на оренду та обслуговування всіх своїх офісів, магазинів та складських приміщень, ніж віддає банкам за обслуговування платежів.

Лобіювання інтересів ритейлерів відобразилося у відповідних законопроєктах. Це внесений групою із восьми депутатів законопроєкт №4178-1, який передбачав поступове зменшення комісії за еквайринг до 1,4% та розміру інтерчейнджа до 0,9% з 1 січня 2023 року. А також законопроєкт №4178 Миколи Княжицького. Він передбачав поступове зниження комісії за еквайринг до 0,5% й інтерчейнджа до 0,3% з 1 січня 2022 року.

Лобісти інтересів банків також не спали. Проходження цих законопроєктів активно гальмувалося шляхом відсутності кворуму на час розгляду їх у комітетах Ради. Хитрістю стало внесення змін у законопроєкт №4364 "Про платіжні послуги" на етапі першого-другого читання.

"Ми зашили наш законопроєкт 4178-1 правками до законопроєкту про платіжні послуги. Цим спонукали наших колег подати ще нижчі ставки", – заявила Марія Мезенцева, тодішня голова парламентського підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС.

Компромісом у боротьбі інтересів торговців, банків і платіжних систем став Меморандум про сприяння конкурентному платіжному ринку в Україні. Його 17 травня 2021 року підписали Нацбанк, Masterсard та Visa. Меморандум закріпив узгоджений підхід щодо поступового зниження граничного розміру комісії інтерчейндж.

Згідно з ним платіжні системи мали знизити граничні розміри ставок комісії інтерчейндж із 1 липня 2021 – до рівня не більше ніж 1,2%, із 1 липня 2022 року – не більше ніж 1%, із 1 липня 2023 року – не більше ніж 0,9%.

Частка міжнародної платіжної системи Mastercerd на ринку України, згідно з даними НБУ, у 2023 році становить 53,9%, VISA – 45,5%. Загалом – 99,4%.

Чистий прибуток Visa Inc. за 2022 рік склав $14,96 млрд, чистий прибуток MasterCard Inc. — $9,93 млрд.

Непередбачувані обставини

З одного боку, встановлення платіжними системами ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року на рівні 0,9% виглядає ніби логічним. Водночас ми маємо фактор війни, який вніс свої корективи.

Першою реакцією Visa та Masterсard на повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало зниження комісії інтерчейндж до 0%. Це стосувалося всіх транзакцій в межах України.

Проте, вже з 1 травня 2022 року ставка інтерчейндж була піднята до рівня не вище 0,3%.

З 1 вересня 2022 року – не вище 0,7%.

З 1 грудня 2022 року – не вище 1%.

У січні 2023 року міжнародні платіжні системи знову повернулися до рівня не вище 0,7%.

Все це дуже схоже на таке собі "прощупування ґрунту" зі сторони міжнародних платіжних систем. У разі підняття ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року до рівня 0,9%, схоже, "не проконало". На сполох забила Асоціація ритейлерів України. Звернення "посприяти у збереженні ставок інтерчейндж на рівні не вище 0,7% та еквайрингу на чинному рівні й запобігти його підвищенню до закінчення воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення" посипались в Офіс президента, Кабмін, НБУ, парламент.

"В разі підвищення ставок інтерчейндж (еквайрингу) для суб’єктів господарювання, це напряму буде мати негативний вплив на вартість товарів та послуг для українських споживачів. Додаткові суми витрат, які повинні будуть закласти торгові компанії на сплату підвищеного розміру еквайрингу можуть сягати більше ста мільйонів гривень на рік", – зазначено у зверненні. Проте, як зазначає у коментарі LIGA.net економіст Олег Пендзин, вплинути на цей процес влада жодним чином, окрім, як за допомогою методу спілкування, не може.

"Це бізнес. Влада створює умови гри. Якісь адміністративні методи реально можуть бути застосовані, якщо доведений факт монополізму. Якщо факт недоведений, або вимагає розслідувань, то влада тут нічого не може зробити. Збиратися, спілкуватися, знаходити спільну мову. Тільки таким чином", – каже він.

Єдиним інструментом, який бізнес може використати для того, щоб запобігти ситуації, директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін називає LIGA.net звернення в Антимонопольний комітет (АМКУ) для проведення антимонопольного розслідування. Альтернативи MasterCard та Visa у бізнесу фактично немає.

За словами Пендзина, розслідування АМКУ може затягнутися на місяці. А час тут має велике значення. Чи реально сума платежів за еквайринг зі сторони бізнесу є такою, як озвучується торговцями, економісти зі сторони порахувати не беруться. Кажуть – "важко".

Разом з тим, зважаючи на ситуацію, в НБУ не виключають відновлення спроб запровадити адміністративне регулювання розміру комісії інтерчейндж на рівні законів України у разі її підвищення. Наразі, відповідно до українського законодавства учасники платіжного ринку, платіжні системи та банки, самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Втім, до таких крайнощів, як зміна законодавства, може і не дійти. Методи переконання, які почала застосовувати влада щодо банків і платіжних систем, уже діють.

"Після того, як з менеджментом Приватбанку відбулась розмова на рівні комітету Ради, ПриватБанк заявив, що не буде піднімати комісію за еквайринг. До цього єдина позиція усіх банківських структур була – піднімаємо", – зазначає Пендзин.

Наразі уже кілька українських банків заявили, що навіть попри підняття ставки інтерчейндж, залишать комісію за еквайринг на рівні, який був до цього, – 1,3%. В їх числі Ощадбанк, ПУМБ, Райффайзен Банк.

Ефектом від останньої зустрічі, яку голова Комітету Ради з питань фінансів Данило Гетманцев провів 4 липня з представниками платіжних систем, банків та торговельних мереж з приводу ставки інтерчейндж на воєнний час, очікувано стане підписання нового Меморандуму платіжних систем з Нацбанком і "заморожування" ставки інтерчейндж на рівні 0,7%.

За результатами зустрічі Гетманцев написав: "Дуже вдячний усім учасникам за згоду прийняти пропозицію у 0,7%. Це є справжнім проявом зрілості ринків у сучасних умовах. Переконаний, що така пропозиція повинна бути якнайшвидше відображена у відповідному меморандумі з НБУ".

Саме питання "ставки інтерчейндж" Гетманцев назвав "дуже чутливим", надмірне втручання держави до якого позначиться передусім на розвитку ринку безготівкових платежів та врешті на споживачах.

"Вважаю, що держава повинна якомога більше утримуватися від втручань у бізнес-процеси, а цивілізований бізнес повинен шукати баланс самостійно", – зазначив голова профільного комітету.

Найбільшими банками-еквайрами на сьогодні є ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк і Сенс Банк. Вони охоплюють близько 90% ринку. Найбільшими банками-емітентами є ПриватБанк, monobank, Ощадбанк та УкрСиббанк.

ритейлеквайрингінтерчейндж