RU

Головне | Сталь, зерно й "оборонка": головні новини та цифри для України з Давосу

Сталь, зерно й
Звернення Зеленського у Давосі (Фото: скриншот трансляції форуму)
24.05.2022, 14:33

Українська металургія й агросектор обвалилися через російське вторгнення. Це загрожує глобальному ВВП. Головне з першого дня форуму в Давосі

У понеділок у Давосі почався Всесвітній економічний форум. Якщо минулого року головною темою була пандемія, то цього року – Україна. Форум відкрився зверненням президента Володимира Зеленського

Вже у перший день на панелях обговорювали українську економіку й наслідки війни для світу. Що конкретно говорили про Україну на форумі – у матеріалі LIGA.net.

Зерно і метал

Наразі дві країни переживають глибоку рецесію – це Україна й Росія, каже директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва. У 2022 році ВВП України впаде на 35-40%. У Росії – за прогнозом на жовтень – падіння сягне 11,5%. За її словами, є й інші країни, що також сильно постраждали від цієї війни: зокрема, Шрі-Ланка, Ліван, Єгипет. 

Війна вплинула на ключові сфери бізнесу, свідчать тези, озвучені спікерами. Насамперед – аграрну. 

На початку війни здавалося, що українська посівна буде у колапсі, говорила у своєму виступі міністерка економіки Юлія Свириденко. Але зараз наші фермери використовують будь-яку вільну землю для посівної, додала вона.

Виробництво кукурудзи впало на 54%, пшениці – на 35%, розповіла СЕО Смарт-Холдингу (народного депутата Вадима Новинського) Юлія Кір’янова. Зокрема, їхня компанія "Харвест" втратила 68% посівної землі, уточнила вона. 

Близько 1,5 млрд людей можуть втратити доступ до їжі, переважно в Африці, але не тільки, каже про наслідки керівник Citigroup Джейн Фрейзер.

Такий стан речей – "друга" серія кризи, яку створила Росія, впевнений президент Володимир Зеленський. Першою була енергетична, із цінами на газ, нагадав він. В українських портах заблоковано 22 млн тонн зерна, уточнив президент. Зокрема, це зерно мали б везти в Африку й Азію, додав він. 

Через загрозу продовольчої кризи Україні потрібна допомога світу у розблокуванні чорноморських портів, каже Свириденко. Це забезпечить можливість експортувати зерно і дати світові їжу, пояснила вона.

Сильно постраждала й металургія, розповіла СЕО Смарт-Холдингу Кір’янова. 

У 2021 році сталеливарна промисловість України виробила 23,5 млн тонн продукції, з них – 80% пішло на експорт (18,8 млн тонн). Зараз же річне виробництво впало приблизно до 8 млн тонн, а експорт скоротився – до 1/3 від рівня 2021 року (6 млн тонн), каже Кір’янова.

Вона пояснює:  війна спричинила безпрецедентний тиск на всі галузі, чого не було у 2014 році. Два сталеливарні заводи холдингу Метінвест (давав 70% експорту сталі), що розташовані у Маріуполі, не працюють. Видобуток газу також упав на 22%, додала вона.

"Загалом за всім нашим портфоліо виробництво впало більш ніж на 50%. Є і хороші новини – ми (компанія. – Ред.) живі", – додала Кір’янова зі Смарт-Холдингу.

Все могло б змінитися, якби не політика Росії, припускає інвестбанкір Девід Рубенштейн. Якби війна проти України завершилася завтра, економіка б дуже швидко відновилась, сказав він. 

За його словами, поки що глобальна економіка не досягла серйозної рецесії, але досить близька до неї. Це вплине на енергосектор і ціни на їжу, вважає Рубенштейн.

Допомога Україні

В України є серйозний дефіцит грошей, констатувала Свириденко. Щомісяця нам потрібна допомога у $5 млрд. 

Країні потрібен доступ до ринків ЄС i G7, а також членство у ЄС, додала вона. 

Уже зараз відомо, що після війни Україна буде розвивати ІТ, сталеливарну галузь, агросектор, але найголовніше – військову промисловість, каже Свириденко.

Йдеться про розвиток цих галузей у наступні 20 років. Пізніше у Мінекономіки додали: також ідеться про пріоритет аерокосмічної промисловості, харчової й машинобудування.

Окрім грошей Україні потрібна допомога із замороженими активами російських олігархів, додала Свириденко. Їх треба правильно конфіскувати й передати на відновлення України. 

Також Україні потрібні дизельне пальне, зброя та ще більші санкції проти Росії, додала під час виступу на форумі у Давосі народна депутатка Євгенія Кравчук. "Коли ви платите за газ (російський. – Ред.), це повертається у вигляді куль, що влучають у дітей в Україні", – заявила вона.

Їжа, ціни: що буде з глобальною економікою

2022 рік буде складним для світової економіки й найбільшим випробуванням з часів Другої світової війни, прогнозує керівниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Зараз глобальна економіка має три головні фактори впливу (залежно від регіону): Росія, рецесія і відсоткові кредитні ставки, каже керівник Citigroup Джейн Фрейзер.

У багатьох країнах фіксують зростання цін на їжу, каже Георгієва з МВФ. У квітні МВФ погіршив прогнози для 143 країн (86% глобального ВВП). "Фінансовий простір звужується, долар зростає, економіка Китаю сповільнюється. Наш прогноз – 3,6% (світовий ВВП зросте на 0,8% менше, ніж очікувалося. – Ред.)." 

За її словами, у цей прогноз закладено рецесію деяких країн, які не відновилися від COVID-19, дуже залежать від російських енергоносіїв й імпорту продовольства. "Ми ще побачимо це у майбутньому", – додала Георгієва.

Війна уже вплинула на інфляцію в ЄС (+3,4%), хоча вона надалі нижча, ніж у США (понад 7%), каже керівник центробанку Франції Франсуа Вільруа де Гало. Відповідаючи на запитання "Чи призведе до рецесії відмова ЄС від російської нафти й газу?", він заявив: 

"З першого дня війни ми знали, що війна – погана новина для економіки: менше зростання і більше інфляція. І це – ціна, яку ми вирішили платити, щоб підтримати Україну, наші цінності, демократію. Зараз найбільша проблема – інфляція", – пояснив банкір.

Александр Мясищев
Александр Мясищев
корреспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини