Зміст:
  1. Економіка та ціни
  2. Робота та доходи населення у 2023 році
  3. Ризики для економіки у 2023-2025 роках

Наприкінці липня 2023 року Нацбанк суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік та понизив очікування зростання цін з 14,8% до 10,6%. Також він покращив прогноз реального ВВП (валового внутрішнього продукту) країни майже на один відсоток з 2,0% до 2,9%.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

НБУ передбачає, що середня номінальна зарплата в Україні впродовж року зросте на 19,6%, реальна (з урахуванням інфляції) – на 3,9%, а безробіття трохи зменшиться.

На чому ґрунтується оптимізм фінансового регулятора, адже війна триває і країна зазнає постійних втрат?

Економіка та ціни


"Економіка відновлюється швидше, ніж очікувалося, попри виклики воєнного часу, що дає змогу поліпшити оцінку ВВП у 2023 році", – зазначено у звіті Нацбанку.

Експерти, яких опитав LIGA.net, теж говорять про позитивні зміни в економіці попри війну.

"Гроші в економіці є. Ми це бачимо, принаймні в Києві. Хоча, звісно, столиця має свої особливості. Статистика свідчить, що продажі тих же авто зростають, люди купують побутову техніку, ходять у ресторани та кафе, відновлюють зруйноване житло, тривають ремонти інфраструктури. У цілому по країні, там де немає активних бойових дій, ситуація теж потроху стабілізується. Бо є міжнародна допомога. Є соціальні виплати, виплати військовослужбовцям. Усе це сприяє відновленню економіки", – зазначив у коментарі для LIGA.net фінансовий експерт, банкір Василь Невмержицький.

Про схожі тенденції розповів LIGA.net і його колега Тарас Козак.

"Ми бачимо пожвавлення в економіці. За рахунок чого воно відбувається? Ефект порівняльної бази з минулим роком, з тим же липнем минулого року, коли все стояло, руйнувалось і було не відомо, чого очікувати далі. Зараз же економіка трохи призвичаїлася до нових умов. Звісно, є обстріли, та вони вже не такий шок для бізнесу, як минулого року. Звісно, є інші негативні фактори – руйнування дамби Каховської ГЕС, блокування зернових ініціатив. Та навіть це вже не зупиняє економіку", – зазначив він.

У НБУ теж визнають, що частина позитиву пов'язана із порівнянням проти липня 2022 року, коли через невизначеність та воєнні шоки ситуація була гіршою.

Та водночас відбулося реальне насичення ринків продовольства та пального, стабілізація цін на них, а також зниження світових цін на енергоносії.

Попри енергетичний терор та втрати, в країні змогли налагодити енергопостачання, відбулося пожвавлення зовнішнього попиту в умовах розширення пропускної здатності західних прикордонних переходів. Трохи поліпшується ситуація в металургії та добуванні руд, тваринництві та харчовій промисловості. До того ж ремонти в енергетиці підтримали добувну промисловість та машинобудування, а попит на добрива – хімічну промисловість.

Бюджетне фінансування сприяло подальшому зростанню промислових видів діяльності, орієнтованих на оборонні потреби, а також окремих секторів (держуправління і оборона, охорона здоров'я).

Відновлення житла та інфраструктури, розбудова логістичних хабів на західному кордоні підтримали будівництво.

Пожвавлення споживчого попиту, своєю чергою, сприяло відновленню роздрібної торгівлі та секторів послуг.

А ще, як зазначають у Нацбанку, все це стало можливим завдяки стійкості українського бізнесу, який, попри усі втрати та ризики, продовжує працювати.

"У липні НБУ поліпшив прогноз економічного зростання з 2,0 до 2,9% у 2023 році з подальшим прискоренням до 3,5% у 2024 році та до 6,8% у 2025 році. Головний чинник поліпшення прогнозу – надзвичайна стійкість та адаптованість бізнесу до викликів війни. Упродовж першого півріччя економічна ситуація була ліпшою, ніж очікувалося", – зазначає заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Ставка на покращення. Нацбанк поліпшив перспективи економіки
Пожвавлення

Ще одним джерелом оптимістичних настроїв була відмова від друку грошей на потреби уряду у 2023 році – монетизації дефіциту бюджету.

Усе це сприяло певній фінансовій стабілізації в країні та зменшенню рівня інфляції.

Зокрема, за даними регулятора, завдяки стабільній ситуації на валютному ринку та певному поліпшенню економічних очікувань впродовж другого кварталу, повільніше, ніж до цього, зростали ціни на товари особистого використання, одяг та взуття, електроніку, іграшки, меблі, побутову техніку, товари для дому, автомобілі, імпортні продукти харчування.

А ще це гальмувало здорожчання медичних, ветеринарних та спортивних послуг, оренди, послуг з встановлення вікон, послуг закладів громадського харчування та обслуговування автомобілів.

"У ІІ кварталі 2023 року уповільнення інфляції тривало (до 12,8% р/р у червні). Фактичні темпи зростання цін були нижчими за квітневий прогноз НБУ, передусім унаслідок достатньої пропозиції харчових продуктів та пального, стабільної ситуації в енергетиці.

Ставка на покращення. Нацбанк поліпшив перспективи економіки
Інфляція

Інфляцію також стримували ефекти від зміцнення готівкового курсу гривні та мораторій на підвищення тарифів на окремі послуги ЖКГ. Ці чинники переважили ефекти від вищих витрат бізнесу, понесених внаслідок війни, та підвищення тарифів на електроенергію для населення", – сказано у Інфляційному звіті Нацбанку.

Водночас були тенденції, які, навпаки, сприяли зростанню цін.

Зокрема, на тлі міграції людей всередині країни та їх концентрації в окремих західних регіонах і столиці були значні регіональні особливості в темпах зростання цін. Існує нерівномірно розподілений за товарами та послугами споживчий попит. Наприклад, пришвидшилося подорожчання послуг салонів краси та готелів.

У прифронтових областях ціни зростають швидше внаслідок вищих безпекових ризиків та ускладненої логістики. А в Херсонській області – ще й через наслідки підриву Каховської ГЕС.

У Нацбанку зазначають, що до кінця року кардинального покращення прогнозів з інфляцією не варто очікувати, бо на рівень цін будуть тиснути повернення довоєнного оподаткування пального та підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів. Крім того, на цінову динаміку певною мірою вплинуть і вже згадані наслідки підриву Каховської ГЕС.

На додачу негативу додадуть торговельні обмеження для української агропродукції з боку низки країн ЄС.

Робота та доходи населення у 2023 році


За оцінками НБУ, попри відновлення попиту на робочу силу ситуація на ринку праці залишається складною. Рівень безробіття впродовж першого півріччя трохи знизився, але залишається високим. Хоча фінансовий стан населення поступово поліпшується, доходи все ще слабкі через наслідки війни.

На тлі особливостей міграції на ринку праці наявні значні диспропорції – варіанти з працевлаштування різні у різних регіонах.

З початку року найвищий попит спостерігався на спеціальності, пов'язані з подальшим пристосуванням бізнесу до воєнних умов. Тому серед нових вакансій переважають робітничі професії, логістика та продажі і закупівлі.

Є певне зростання кількості вакансій в охороні здоров'я та освіті. А завдяки поступовому пожвавленню внутрішнього попиту – у роздрібній торгівлі та сфері послуг.

Хоча, як зазначають аналітики, це може бути наслідком масштабної міграції за кордон, насамперед жінок, які переважали в цих секторах.

Водночас низький попит залишається на працівників гуманітарно-культурного та адміністративно-управлінського напрямків, а також у сфері ІТ.

За даними опитування Рейтинг, які наводить Нацбанк, кількість осіб, які мали роботу до повномасштабного вторгнення, а зараз не працюють, скоротилася з 36% у лютому 2023 року до 30% у червні 2023 року. Це відбулось тому, що українці повернулися до роботи у звичайному режимі (36% у лютому та 41% у червні). Та в результаті того, що приступили до нової роботи (8% у лютому, 13% у червні).

Частка внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що мають роботу, зросла з 45% у лютому до 62% у червні 2023 року. Зокрема тих, хто працює на новій роботі – з 15% до 31%. А частка ВПО, які не працюють, відповідно, скоротилася з 51% у лютому до 36% у червні 2023 року.

Щодо оплати праці та доходів населення, за даними виплат зарплат на картки банків – вони зростали з початку року. Хоча це, зокрема, пояснюється тим же сповільненням інфляції.

Як і раніше, вагому підтримку доходам населення надавали соціальні виплати із бюджету та індексація пенсій. Щодо бізнесу, то, за опитуваннями підприємств, вони мають наміри збільшувати оплату праці.

Ризики для економіки у 2023-2025 роках


Головний фактор усіх прогнозів на цей та наступний роки – це тривалість війни. Усі позитивні очікування НБУ фактично ґрунтуються на тому, що з другої половини 2024 року активна фаза війни завершиться.

"Базовий сценарій припускає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню в Україну вимушених мігрантів", – сказано в тексті Інфляційного звіту.

Якщо це буде так, то поступове повернення мігрантів сприятиме пожвавленню споживчого попиту, а інвестиції суттєво зростуть на етапі відбудови країни.

Ставка на покращення. Нацбанк поліпшив перспективи економіки
ВВП

Та у стимулюванні економіки і надалі відіграватиме вагому роль м’яка фіскальна політика – дефіцит бюджету залишатиметься значним через потреби в підтримці обороноздатності та економічного відновлення.

Хоча, як зазначають експерти, це консервативний сценарій, який базується на припущеннях, що не буде "зернового коридору" до закінчення активної фази військових дій. Будуть ризики нових терористичних атак на портову та енергетичну інфраструктуру. А також загрози зниження обсягів чи втрати ритмічності надходження міжнародної допомоги.

"На мій погляд, перегляд макропрогнозів з боку НБУ є виваженим та консервативним, хоча, безперечно, є суттєвими ризики, пов’язані із зерновим коридором, входженням у осінньо-зимовий період та ситуацією в енергетичному секторі", – зазначив у коментарі для LIGA.net виконавчий директор Центру економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий Пульс", ексбанкір Станіслав Шлапак.

Поки що, завдяки зовнішній підтримці, валютні резерви України на кінець червня сягнули історичного рекорду – $41,7 млрд. Міжнародна допомога разом із активізацією внутрішнього боргового ринку дала змогу уряду покривати значний дефіцит бюджету без звернення за емісійним фінансуванням. Очікується, що за підсумками цього року допомога сягне $42 млрд.

Довша, ніж припускається, тривалість повномасштабної війни загрожуватиме додатковими витратами для економічного зростання, зокрема через суттєві руйнування та більшу міграцію. Це також може мати негативні наслідки для цінової динаміки, насамперед через вищий тиск на курсові та інфляційні очікування.

Серед вагомих подальших ризиків Нацбанк також називає:

  • зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
  • поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань
    енергетичної інфраструктури, що призведе до обмеження економічної
    активності та експорту, збільшення потреби в імпорті та, відповідно, посилення
    тиску на валютному ринку;
  • нові масштабні теракти, які обмежуватимуть експортну логістику, а також
    економічний потенціал країни загалом;
  • виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності,
    ліквідації наслідків терактів тощо), зокрема в енергетичній сфері;
  • подальші ускладнення для експорту агропродукції, зокрема в разі продовження
    чи розширення торговельних обмежень окремими європейськими країнами.