Зміст:
  1. Фінансування бюджету
  2. Скільки ще буде?
  3. Чи достатньо цього? 
  4. Бонус. Військова та гуманітарна допомога

Під час помпезної презентації Плану відновлення України в Лугано українська влада озвучила, на яку фінансову допомогу від партнерів вона розраховує. Зокрема, до кінця року необхідно $60-65 млрд закордонного фінансування (ця сума не передбачає сектор оборони та безпеки).

Водночас на 11 липня Україна отримала лише одну шосту цієї суми ($11 млрд), розповіли LIGA.net у Міністерстві фінансів. І очікування відомства набагато скромніші – близько $22 млрд до кінця цього року.

У випадку з Мінфіном йдеться про гроші, щодо яких відомство вже веде переговори. А звідки брати заявлені в Лугано $60-65 млрд, поки що не зрозуміло.

Ми підрахували, які країни та організації допомогли Україні та в яких обсягах, а також дізналися у Міністерства фінансів, яку допомогу та від кого має отримати Україна у 2022 році.

Фінансування бюджету

Джерелами фінансування бюджету з 24 лютого є військові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій та двосторонні кредити та гранти, йдеться у відповіді Мінфіну на запит LIGA.net.

За даними відомства, за час повномасштабної війни за допомогою військових облігацій до бюджету вдалося залучити 335,9 млрд грн ($11,1 млрд). До того ж дві третини суми (225 млрд, або $7,7 млрд) прийшли від Нацбанку – він викупив військові облігації, тобто фактично надрукував ці 225 млрд грн.

За таких умов Україна залежна від міжнародної допомоги, наголошував у своєму макрофінансовому звіті НБУ.

Читайте також: Макрофінансовий звіт НБУ: рекордне падіння економіки, стабільні банки, втрати бізнесу

Допомога ця надходить як довгострокові кредити за низькими ставками і меншою мірою – у вигляді грантів. Це одна із проблем для України, але про це – далі.

Як зазначає Мінфін, на 11 липня суму міжнародної допомоги можна порівняти з коштами, які вдалося залучити через військові облігації, – і там, і там трохи більше $11 млрд.

Для порівняння: податкові надходження до бюджету в червні становили 45 млрд грн ($1,5 млрд), у травні – 73 млрд грн ($2,5 млрд).

Близько $4,2 млрд допомоги Україна отримала від чотирьох міжнародних організацій – МВФ, Євросоюзу, Світового банку та Європейського інвестиційного банку. Йдеться про кредити на пільгових умовах.

Понад $22 млрд до кінця року. Як світ фінансує Україну
Інфографка: Дмитренко Дарина/LIGA.net

$3,2 млрд Україна отримала у вигляді пільгових кредитів (рідше – кредитних гарантій) від країн-партнерів за двосторонніми угодами.

Понад $22 млрд до кінця року. Як світ фінансує Україну
Інфографіка: Дмитренко Дарина/LIGA.net

Найвигідніша для нас допомога – грантова, адже ці гроші не треба повертати. З 24 лютого до кінця червня Україна отримала $3,65 млрд такої допомоги, переважно – від США (у день виходу статті Україна отримала ще $1,7 млрд грантової допомоги від США).

Понад $22 млрд до кінця року. Як світ фінансує Україну
Інфографіка: Дмитренко Дарина/LIGA.net

Скільки ще буде?

Раніше міністр фінансів Сергій Марченко говорив, що до кінця року Україна очікує понад $20 млрд допомоги (включно з тією, що вже надійшла). LIGA.net звернулася до Мінфіну із запитанням, скільки і від кого конкретно відомство очікує отримати.

У відповіді зазначено:

  • німецький держбанк KfW має перерахувати грант для бюджетної підтримки на суму "до 220 млн євро";
  • на фінальній стадії отримання грантової допомоги від США на $1,7 млрд (у день виходу статті Україна отримала ці гроші);
  • підписано договір між Україною та ЄБРР на 300 млн євро кредитних гарантій. Ці кошти мають піти Нафтогазу "для екстреної закупівлі газу".

Крім цього, у липні Мінфін очікує на підписання договору про отримання кредиту з Міністерством економіки Італії. Проте відомство не наголошує, про яку саме суму йдеться.

Найбільша сума, яка фігурує у відповіді Мінфіну на наш запит, – 9 млрд євро макрофінансової допомоги (пільговий кредит) від Євросоюзу.

Понад $22 млрд до кінця року. Як світ фінансує Україну
Інфографіка: Дмитренко Дарина/LIGA.net

Однак напередодні італійська газета Corriere della Sera повідомила, що Німеччина блокує допомогу від ЄС, оскільки незадоволена механізмом надання кредиту.

Загалом Мінфін очікує отримати понад $22 млрд (з урахуванням того, що вже передали). Прем'єр-міністр Денис Шмигаль оптимістичніший у своїх очікуваннях – 3 липня він заявив про майже $29 млрд. Звідки ж тоді $65 млрд у плані, представленому в Лугано?

LIGA.net запитала про це нардепа Ярослава Железняка, який був серед української делегації в Лугано. За його словами, обіцяної допомоги вистачить до жовтня, а залишається цілий квартал до кінця року.

"Щомісяця нам потрібно по $5 млрд. Але якщо ми хочемо не лише закривати дірки, а ще щось відновлювати, то потрібно $60-65 млрд", – зазначив Железняк.

Однак реальність з Лугано поки скромніша. За словами Дениса Шмигаля, вдалося досягти домовленості на $1,9 млрд.

Чи достатньо цього? 

У відповіді на запит LIGA.net Мінфін зазначає, що Україна вдячна всім міжнародним партнерам за підтримку, проте вважає їхню допомогу недостатньою. Так, щомісячна потреба України для покриття дефіциту бюджету – $5 млрд. У найбільш "врожайний" місяць (червень) Україна отримала від партнерів $4,4 млрд.

Важливий аспект міжнародної допомоги – йдеться про кредити чи про гранти, вважає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. На її думку, більша частина допомоги має бути грантовою (поки ситуація зворотна).

"Навіть якщо кредит під наднизькі ставки, це все одно збільшує боргове навантаження на Україну. Найімовірніше, нашою післявоєнною реальністю буде те, що борг сягатиме 100 і більше відсотків ВВП", – зазначає Репко.

Економістка додає: за умов, коли центробанки країн-партнерів підвищують ключові ставки, зростатимуть і ставки за кредитами, які отримала Україна, що є ризиком для повоєнного відновлення. Тому нам і потрібно більше грантів.

Ярослав Железняк розповів, як війна вплинула на держборг. У 2022 році, якби не було повномасштабного вторгнення, він мав залишатися на рівні менше 50% ВВП. Тепер прогноз на кінець року – понад 90% ВВП.

Ще одна проблема – спалювання міжнародних резервів України. За підсумками червня, вони становили $22,8 млрд, а місяць тому показник був на 9% вищим – $25,1 млрд. Попит на валюту набагато перевищує пропозицію – за червень НБУ продав на валютному ринку $3,987 млрд, а купив лише $31 млн.

Із позитиву: продаючи валюту, Нацбанк виводить з обігу гривню, що нейтралізує негативний ефект від "друку" гривні.

Детальніше про це: НБУ надрукував рекордну кількість гривень. Держбюджет зовсім порожній?

Однак така користь від валютних інтервенцій коштує зниження міжнародних резервів, і саме фінансова допомога партнерів, яка надходить у валюті, допомагає компенсувати ці втрати. Повністю компенсувати втрати не вдається, бо резерви продовжують "худнути".

Подальше зниження може бути ризикованим, оскільки за стандартами МВФ резерви не мають бути меншими, ніж обсяг імпорту країни за три місяці. У нашому випадку це $15 млрд.

Бонус. Військова та гуманітарна допомога

Треба пам'ятати, що партнери не лише підтримують український бюджет. Є ще дві великі статті, на які західні країни виділяють мільйони доларів, – військова та гуманітарна допомога.

У випадку військової допомоги йдеться про постачання озброєнь або про виділення грошей, на які українське командування може закупити необхідну техніку чи зброю.

Гуманітарна допомога надається або у вигляді продуктів, одягу, техніки тощо, або фінансово, але йде не через бюджет України, а напряму – від міжнародних гуманітарних організацій українцям.

Підрахунок такої допомоги веде Кільський інститут світової економіки (Німеччина). Наведені нижче дані – загальні суми заявленої допомоги, які передбачають і те, що Україна вже отримала, і те, що ще мають передати.

Найбільшу військову підтримку Україна отримує від США та Великої Британії.

Понад $22 млрд до кінця року. Як світ фінансує Україну
Інфографіка: Дмитренко Дарина/LIGA.net

Також Сполучені Штати лідирують за обсягом гуманітарної допомоги.

Понад $22 млрд до кінця року. Як світ фінансує Україну
Інфографіка: Дмитренко Дарина/LIGA.net

Ці дані не охоплюють приватні пожертвування від компаній, релігійних чи неурядових організацій, приватних осіб.