Трильйон на армію, фонд відновлення та гігантський дефіцит: 8 цифр бюджету на 2023 рік

Верховна Рада ухвалила бюджет на 2023 рік. Він має рекордні видатки насамперед через величезні витрати на війну, а також рекордний дефіцит. Без допомоги міжнародних партнерів Україна не зможе заповнити цю фінансову діру. 

 LIGA.net прочитала документ і вибрала головні цифри.

Воєнні видатки: 1,141 трлн  

Менш як рік тому депутати України, що ще не занурилась у війну, ухвалили держбюджет на 2022 рік, в якому заклали 1,5 трлн грн видатків. Тепер у зовсім нових умовах цей показник збільшився до 2,6 трлн — зростання на 73%. Такого стрибка не було в жодному бюджеті за всю історію.  

Пріоритет — безпека та оборона, на які передбачено 1,141 трлн грн. Це — 43% від усіх видатків, або 18,2% від ВВП.

Найбільше зростання — у Міноборони: 857,9 млрд грн проти 133,5 млрд у 2022 році. МВС також збільшило бюджет на понад 100 млрд грн (до 209,8 млрд).  

Зросли видатки і на Службу безпеки (з 16,15 до 22,24 млрд грн), і на Головне управління розвідки (з 4,5 до 11,6 млрд грн).  

Пріоритет №2: 445 млрд грн на соціальну політику  

Наступна після воєнних витрат за пріоритетністю в уряду — соціальна політика. На соціальні програми та пенсії піде 17% із закладених 2,6 трлн грн. Зокрема, на Мінсоцполітики передбачено 445 млрд грн (проти 318,8 млрд у бюджеті-2022). 

Найбільша частина із цих коштів — 271,9 млрд грн — піде до Пенсійного фонду. Далі — субсидії (86,1 млрд) та підтримка малозабезпечених сімей (53,4 млрд).  

Прем’єр Денис Шмигаль зазначив, що загалом на соціальне забезпечення спрямують понад 30% від усіх видатків. Крім Мінсоцполітики, йдеться про медицину та освіту. Так, на Міністерство охорони здоров’я заклали 174,9 млрд, на Міносвіти — 142,8 млрд грн. 

Гігантський дефіцит: 1,3 трлн грн 

Перекрити власними доходами 2,6 трлн видатків Україна зможе лише наполовину, тож дефіцит бюджету також на історичному максимумі — 1,3 трлн грн (20,6% від прогнозованого ВВП).  

Покривати будемо запозиченнями, насамперед зовнішніми. Так, уряд хоче позичити на внутрішньому ринку 90,7 млрд грн, на зовнішньому — понад 1,6 трлн (ними також повертатимуть попередні борги). 

Керівництво держави, зокрема й президент Володимир Зеленський, неодноразово заявляло, що у 2023 році розраховує отримати від міжнародних партнерів — країн Заходу та фінансових інституцій — $38 млрд на фінансування дефіциту. 

У бюджеті вся очікувана допомога від партнерів вказана як запозичення, але для України дуже важливо, аби якомога більше західного фінансування було у вигляді грантів, а не кредитів, адже наступного року держборг України перевищить 100% ВВП.

На ще один ризик вказує Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Річ у тім, що уряд очікує найбільшу суму допомоги від Міжнародного валютного фонду — понад 600 млрд грн.  

"Але з того, що ми бачимо за виступами МВФ, вони не готові зараз надати нам велику програму. У Фонду немає таких інструментів та механізмів, аби підтримати країну з проблемами, як у нас", — зазначила вона на дискусії в Центрі економічної стратегії.  

За досвідом цього року ми знаємо, що коли в бюджеті не вистачає грошей, а західної допомоги недостатньо, Нацбанку доводиться вмикати верстат і друкувати гривню.

Відновлення: 35,5 млрд грн на ліквідацію наслідків агресії РФ

Крім покриття дефіциту бюджету, тобто грошей, які потрібні тут і зараз, в Україні йдуть розмови й про необхідність повоєнного відновлення. Про це українські чиновники кажуть, зокрема, і міжнародним партнерам, від яких очікують фінансової участі (для початку хоча б на $17 млрд) та конфіскації активів Росії у світі. 

Але поки справа далі розмов не заходить, як було, наприклад, на нещодавній конференції з відновлення України в Берліні.  

Читайте також

А поки допомоги з-за кордону немає, влада створила власний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (зокрема для ремонту і будівництва домівок, об’єктів інфраструктури тощо). На нього у 2023 році планують виділити 35,5 млрд грн. Ще 16 млрд грн уряд спрямує на підтримку бізнесу через Фонд розвитку підприємництва.  

Є й менші суми в інших статтях бюджету. Так, 1,7 млрд грн субвенцій дадуть місцевим бюджетам "на реалізацію проєктів у межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України".  

Також є субвенція місцевим бюджетам на 5,3 млрд грн "на реалізацію проєктів в межах Програми з відновлення України".  

На відновлення інфраструктури та домівок, які зокрема постраждали від війни, — 1,8 млрд. 

Чи є економія на чиновниках?  

У бюджеті на 2022 рік фінансування Державного управління справами (ДУС) становило 2,9 млрд грн, у новому бюджеті — 2,7 млрд (тобто мінус 200 млн). До цього відомства належить зокрема фінансування Офісу президента: тут економія на 40 млн грн — 1,09 млрд грн проти 1,05.  

"Постраждали" й державні санаторії, підпорядковані ДУС, — було 180 млн, стало 150,2 млн.  

Зменшення фінансування Управління справами апарату Верховної Ради трохи більше — 2,689 млрд грн проти 2,618 (мінус 71 млн). 

Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету міністрів має отримати 2023 року 8,5 млрд грн, тоді як у бюджеті на 2022 рік йому закладали лише 4,9 млрд. Однак тут є нюанс. У минулому бюджеті до Секретаріату Кабміну не належала Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вона була у Мінекономіки).  

На цю службу минулоріч заклали 6,7 млрд грн, а тепер — 6,2 млрд грн. Якщо ці 6,2 млрд грн відняти від 8,5 млрд на Секретаріат Кабміну, то вийде 2,3 млрд грн проти 4,9, тобто суттєва економія на Кабміні. 

Багатий Укравтодор

Знакова для теперішньої влади установа також отримала менше грошей, ніж роком раніше, — 63,6 млрд грн (47,6 млрд грн — безпосередньо відомству та 16 млрд — як субвенції місцевим бюджетам на будівництво, ремонт та утримання автодоріг). 

У бюджеті-2022 було 82,9 млрд грн (58,3 + 24,6 субвенції відповідно). 

Але й майже 64 млрд звучить солідно, ще й під час війни. Для порівняння — "найбідніші" міністерства: Мінекономіки (3,3 млрд), МЗС (6,1 млрд), Мінветеранів (6,8), Міненерго (5,2), Міністерство стратегічних галузей промисловості (7,8), Міндовкілля (10,6), Мінрегіон (10), Мінагро (4,3), Мінцифра (0,6), Мінінфраструктури (9,8 млрд, 6,1 з яких на будівництво метро в Дніпрі та Харкові), Мінспорту (3,8), Мінкультури (9,2) та Мінреінтеграції (0,4). 

Загалом фінансування 13 міністерств обійдеться у 77,9 млрд грн — тобто сума, співставна з бюджетом одного Укравтодору.  

Телемарафон

Ще одна річ, за яку владу нерідко критикують, — телевізійний марафон "Єдині новини", який виходить в ефір від початку повномасштабного вторгнення. Противники такого формату вказують, що для демократії потрібен плюралізм, а не єдиний погляд на всіх національних телеканалах. 

Наприклад, пані посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен розповідала в інтерв’ю, що в кулуарах представники ЄС казали офіційним особам з України, що час "мати альтернативні джерела інформації". 

Однак поки наміру влади відмовитись від марафону не видно. Ба більше, якщо після першого читання на телемарафон і російськомовний телеканал "Дом" закладали 535 млн грн, то в остаточному варіанті додалось ще майже півтора мільярда — до 1,9 млрд.   

А ось на суспільному мовнику "Національній суспільній телерадіокомпанії", навпаки, зекономили — 1,5 млрд після 1,87 у минулому бюджеті. 

КРАІЛ

Абревіатура ховає за собою Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Вона з'явилася восени 2020 року після ухвалення закону щодо регулювання азартних ігор в Україні. Але міністр цифрової трансформації Михайло Федоров вже пропонує її ліквідувати, мовляв, аналіз показав, що вона не потрібна. 

Якщо це станеться, скільки б зекономив бюджет? У 2023 році — 86,8 млн грн.   

Як повідомляла КРАІЛ, за підсумками дев'яти місяців 2022 року за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор та лотерей до бюджету сплатили 828,1 млн грн. Майже вдесятеро більше, ніж видатки на саму комісію. 

Звісно, можлива ліквідація не означає, що в бюджет більше не надходитимуть гроші. Такий дохід можливий завдяки легалізації азартних ігор, що з 2020 року принесло в бюджет 2,3 млрд грн.