RU

Розбір | Українцям обіцяють списати кредити за знищені житло та машини. Що з цією ідеєю не так

Українцям обіцяють списати кредити за знищені житло та машини. Що з цією ідеєю не так - Фото
Зруйновані будинки в Харкові, 3 березня 2022 року (Фото: Depositphotos)
08.06.2022, 19:24

У парламенті пропонують українцям не віддавати кредити, якщо їхнє майно знищене під час війни. Ось аргументи "за" та "проти" цієї ініціативи

Люди не повинні сплачувати борги за неіснуючий об'єкт. Так глава фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пояснює необхідність закону, який би списав борги українців за кредитами на купівлю майна, знищеного під час бойових дій.

Проблема в тому, що ці кредити видані банками, і в разі списання боргів у них будуть фінансові втрати, що може загрожувати банківській системі. Проте Гетманцев анонсував внесення законопроєкту про списання боргів вже протягом цього тижня.

Що відомо про ініціативу зі списання кредитів із постраждалих українців, хто може претендувати та чому народжена в парламенті ідея поки що схожа на політичний фальстарт — у матеріалі LIGA.net.

Що і кому списуватимуть 

За словами Гетманцева, йдеться про споживчі кредити, які українці взяли на рухоме та нерухоме майно (авто та нерухомість), знищене під час бойових дій. Він додав, що розробка законопроєкту узгоджена з головою Нацбанку Кирилом Шевченком та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем.

Попри обіцянку внести до Ради проєкт закону вже цього тижня, подробиць про нього обмаль. У телеефірі Гетманцев розповів, що претендувати на компенсацію зможуть лише "сумлінні позичальники, які обслуговували свій борг і не мали заборгованості у мирний час".

Також постраждалий повинен "довести документами", що його майно було знищено.

Читайте також: Перша ластівка. Що відомо про будівництво житла в Ірпені для постраждалих від війни

LIGA.net звернулася до Данила Гетманцева, щоб прояснити подробиці, наприклад, що робити тим, чиє майно знищено на окупованій території, які саме документи мають підтверджувати факт знищення майна тощо. Проте нардеп сказав, що поки не може відповісти на такі запитання.

Заступник Гетманцева по фінансовому комітету, депутат від фракції Голос Ярослав Железняк розповів, що до комітету законопроєкт ще не заходив і подробиці назвати поки що немає можливості.

"Немає фінальних даних, який обсяг проблеми, і тому ми ще не знаємо механізм. Немає тексту проєкту, і немає розуміння, скільки це грошей", — зазначив Желєзняк.

Що думають банки

У разі зі споживчими кредитами йдеться насамперед про іпотеку. Стимулом для її розвитку в Україні стала держпрограма "Доступна іпотека 7%". Найбільше кредитів за нею видають державні Ощадбанк, ПриватБанк та Укргазбанк, а також Кредобанк та банк Глобус.

Читайте також: Мертвий сезон. Ціни на квартири не обвалилися, попри війну. І не обваляться

LIGA.net звернулася до банків із запитанням, як вони ставляться до ідеї списання кредитів. В Ощадбанку коментувати відмовилися, наголосивши, що варто дочекатися закону. У Кредобанку від ідеї не в захваті.

"Списання боргу за кредитами за знищену нерухомість без рішення держави про його повну або часткову компенсацію [банку] суттєво похитне банківську сферу та вплине на майбутнє іпотечне кредитування", — говорить у коментарі LIGA.net директор департаменту іпотечного та валютного кредитування АТ "Кредобанк" Павло Маїк.

Він наголосив, що власники знищеного житла не повинні платити за те, чого немає, але й перекладати проблему виключно на плечі банків не можна.

З такою думкою погоджується фінансовий аналітик, екскоординатор Експертної платформи НБУ Наталія Задерей — примусове списання боргів остаточно відіб'є у банків бажання займатися іпотекою, зазначає вона у коментарі LIGA.net.

Якщо влада розраховує на відновлення іпотеки в майбутньому, необхідно знайти збалансоване рішення, щоб не демотивувати, з одного боку, банки, а з іншого — позичальників (якщо допомоги їм не буде).

Данило Гетманцев погоджується з тим, що весь тягар витрат не можна покладати лише на банки, тому, на його думку, має "включитися держава", можливо, Фонд гарантування вкладів.  

Альтернативу запропонував ексспікер Ради Дмитро Разумков: разом із низкою депутатів він вніс законопроєкт, яким пропонує списати не весь кредит, а проценти щодо нього, а вже виплачені відсотки зарахувати до тіла кредиту. Про будь-які компенсації банкам там не йдеться.

Що кажуть у Нацбанку

У Нацбанку розуміють соціальну важливість питання, водночас відповідь на нього не повинна вбити банківську систему та фінансову стабільність країни, говорить LIGA.net джерело в НБУ.

Сьогодні депутати вже пропонують свої варіанти (згадані вище ідеї Гетманцева, Разумкова. — Ред.), але механізм реалізації з погляду компенсацій, їхніх розмірів та джерел не до кінця зрозумілий, зазначає співрозмовник.

"Ми обережніші. Щоб пропонувати конкретні механізми врегулювання, необхідно повністю розуміти щонайменше обсяг втрат. І вже потім думати, з яких джерел ці втрати покривати", — уточнює позицію Нацбанку джерело LIGA.net. За його словами, точного розуміння про втрати ще немає, у Нацбанку наразі шукають варіанти для врегулювання питання.

Як підрахувати втрати, сказати поки що не може ніхто. У ПриватБанку не озвучили позицію щодо списання кредитів, але заявили, що подібних звернень вони отримували вкрай мало.

"По всій Україні було 20 звернень, йдеться про житло та автомобілі", — розповіли LIGA.net у пресслужбі банку.

Що конкретно просять люди і як реагує банк, у ПриватБанку не уточнили.

Які можуть бути рішення? 

Серед ідей, які є в НБУ: заморозити кредит доти, доки не буде вирішене питання з компенсацією за втрачене житло, а також заборонити продаж кредиту.

Павло Маїк із Кредобанку вважає, що головним джерелом ресурсів має стати Фонд відновлення України: "Він має надати альтернативне знищеному майно, яке, своєю чергою, має піти у заставу банкам, якщо знищене майно було в іпотеці".

Читайте також: Із житлом для переселенців доведеться зачекати. На його викуп або будівництво немає грошей

Наталя Задерей зазначає, що непопулярний, але можливий варіант — переоформлення іпотеки на нове житло, отримане замість знищеного, з наданням кредитних канікул на період воєнного стану.

"Банкам у будь-якому разі теж доведеться йти на поступки, що вплине на якість їхнього кредитного портфеля, відтак і на фінансові результати та капітал. Оскільки більша частина іпотеки сконцентрована в держбанках, державі доведеться вкотре їх докапіталізувати", — додала вона.

Данило Гетманцев припустив залучення Фонду гарантування вкладів для розв'язання проблеми.

У самому фонді заявили LIGA.net, що їхня участь можлива лише в контексті банків, які виводяться з ринку. Але левова частка іпотеки припадає на фінустанови, що працюють.

"Розробка законопроєкту — пошук балансу: як допомогти позичальникам, водночас не зашкодивши кредиторам. Проблема втрати майна зрозуміла, але водночас не можна ігнорувати інтереси банків, які мають зобов'язання перед вкладниками і не можуть просто списати борги, не маючи запобіжників від втрати капіталізації", — заявили у пресслужбі ФГВ.

Загалом же ця історія поки виглядає політичним фальстартом — навколо ініціативи, яка покликана допомогти постраждалим від війни, немає чіткого розуміння, як саме це зробити.

Калашник Павло
Калашник Павло
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Богдан Вальд
Богдан Вальд
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини