"Вовина тисяча". Хто отримає виплати й звідки візьмуть гроші

Президент Володимир Зеленський 25 жовтня пообіцяв роздати кожному українцю по тисячі гривень для того, аби підтримати населення в зимовий період.

"Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень. І кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Квитки – це Укрзалізниця", – сказав Зеленський.

Як працюватиме нова ініціатива, хто зможе отримати гроші та на що витратити – у матеріалі LIGA.net.

Як це буде працювати

Відомо, що ці кошти почнуть виплачувати з 1 грудня на картку "Національний кешбек". Ймовірно, алгоритм буде таким самим, як це було з "ковідною тисячею". Щоправда, тоді українцям потрібно було відкривати окрему картку для цього, а зараз виплати перерахують на картку "Національного кешбеку".

Олексій Соболєв, перший заступник міністра економіки, 27 жовтня в ефірі телемарафону сказав, що цю тисячу отримає кожен українець незалежно від віку й соціального статусу.

"Використати можна протягом зими – грудень, січень, лютий. Гроші надходитимуть на картку програми "Національний кешбек", тобто потрібно її відкрити. Це віртуальна картка, її можна відкрити через "Дію", вже підключені банки", – зазначив Соболєв.

Використати ці кошти можна буде для оплати комунальних послуг, купівлі ліків, квитків Укрзалізниці, українських книжок, поповнення мобільного, автострахування, купівлі продуктів й т.д.

"Ці гроші марковані. Є визначене коло, куди їх можна спрямувати. Але також їх можна задонатити на ЗСУ", – додав Соболєв.

Звідки візьмуть кошти

У Мінекономіки кажуть, що на програму спрямують кошти партнерів, які не можна витрачати на війну. Соболєв уточнив, що ці кошти переспрямують з тих програм Мінекономіки та інших міністерств, в яких виділені кошти не встигають освоїти до кінця року.

"Крім того, ці кошти ми точно не змогли б спрямувати на армію, адже ці кошти виділені нашими донорами в наш бюджет, і там є умова, що їх не можна пускати на військові видатки", – пояснив заступник міністра.

За даними порталу відкритих даних Open Budget, Міністерство економіки використало лише 54,5% із запланованих 34,1 млрд грн. Також програма "Національний кешбек" поки що не має такого попиту, як планувалося. У бюджеті на неї заклали понад 3 млрд грн. Але до кінця серпня уряд витратив на програму лише 10 млн, сума кешбеку, який українці отримали за вересень, становить 37,2 млн грн.

Станом на зараз сума нарахованого кешбеку за жовтень — 104,6 млн гривень, що майже втричі перевищує нарахування за вересень. Загалом уряд витратив на програму лише близько 151,6 млн грн.

Хто зможе отримати гроші

За словами Володимира Зеленського, ці кошти зможуть отримати абсолютно всі: навіть діти та пенсіонери. Але поки невідомо, яким чином виплати зможуть отримати діти, у яких немає карток.

Також далеко не всі пенсіонери підключилися до програми "Національний кешбек", можуть пройти верифікацію особи у "Дії" та взагалі мають смартфони. Поки що невідомо, чи будуть програму коригувати таким чином, щоб виплати змогли отримати абсолютно всі без винятку. Чи все ж вона буде доступна лише тим, хто має картку "Національного кешбеку".

Це ж вже було

Ініціатива від влади з роздачею тисячі абсолютно не нова, тому й отримала назву "вовиної тисячі" за аналогією з "юліною" та "вітіною" тисячею.

Так, у 2008 році прем'єр-міністерка Юлія Тимошенко також виплачувала українцям по тисячі гривень. Але тоді це була компенсація втрачених коштів у радянському Ощадбанку. Втім, виплати отримали далеко не всі, а лише 6,4 млн людей. А витратили на програму понад 5 млрд грн.

У 2012 році президент Віктор Янукович також пообіцяв виплати для вкладників Ощадбанку, які не отримали гроші раніше. І це було однією з його передвиборчих обіцянок.

У 2021 році Володимир Зеленський запровадив програму "єПідтримка", аби стимулювати українську економіку, яка постраждала від карантинних заходів під час пандемії COVID-19. Тоді тисячу гривень отримав кожен, хто вакцинувався від коронавірусу.

Що кажуть експерти

Експерти до ініціативи поставилися скептично. Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай зауважив, якщо це соціальна допомога 一 вона має бути адресною. Для тих, хто реально цього потребує: для ВПО, пенсіонерів, ветеранів. Варіантів багато, але роздати всім 一 це одне з найгірших рішень.

Також експерт спростував міф про те, що ці гроші, які залишилися у Мінекономіки на рахунках, треба обов'язково використати, інакше вони зникнуть. Гайдай зауважив, що донори не заберуть невикористані гроші назад і їх можна перенести на наступний бюджетний рік.

"У нас і так велике фіскальне стимулювання, держава вливає в економіку щорічно на понад 1,5 трлн грн більше, ніж збирає через податки. Заплановані 30 млрд грн для роздачі просто розчиняються і не дають помітного ефекту. Ця тисяча буде використана так, як використовуються інші доходи домогосподарств: їжа, комуналка та розваги", – каже економіст.

Фахівці проєкту "Ціна держави" зазначили, що рішення роздавати зайві гроші приймають на тлі гострої нестачі коштів на оборону та відразу після підняття податків на армію (підвищення військового збору для всіх працівників та приватних підприємців). І все це виглядає як безглузде намагання згладити ситуацію.

Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, у коментарі зазначив, що ми маємо справу з запровадженням безумовного доходу і таке є не лише в Україні, а й в інших країнах. Це інколи називають helicopter money. Зазвичай це роблять тоді, коли знижується купівельна спроможність. Головна ідея ­– підвищити купівельну спроможність і пожвавити попит.

"Це відображає ситуацію, коли економічна система сьогодні не спрацьовує так, щоб забезпечувати обіг коштів в економіці. Справа в тому, що навіть ті кошти, які йдуть на потреби оборони, за різними даними 70–75% – це гроші, які йдуть на забезпечення військових. По суті, це ті гроші, які мали б надходити на внутрішній ринок", – пояснив експерт.

Але проблема в тому, що вони виходять чи на валютний ринок, чи осідають на рахунках комерційних банків. І вони не повертаються в економіку. Тобто вони вилучаються з податків і зависають в банківській системі. Тому що банківська система зараз не працює належним чином і кредитування у нас дуже кволе і дороге.

Він додав, що ця тисяча – це спроба ручним чином втрутитися в перерозподільчі механізми економіки, які зараз не спрацьовують об’єктивно. Експерт також зазначив, що ми маємо жорсткі обмеження від зовнішніх партнерів і дійсно не можемо використовувати цей ресурс на потреби оборони. Тому говорити, що ми підвищили податки, але водночас роздаємо людям гроші, – не зовсім коректно, тому що у цих коштів різне цільове призначення.

Втім, ризиків у програми чимало. Один з них в тому, що багато людей, які б дійсно потребували допомоги, наприклад пенсіонери, не зможуть її отримати, бо в них немає смартфонів та карток "Національного кешбеку" (за останніми даними, цю картку відкрили понад 1,5 млн українців). Тому потрібно придумувати механізм, щоб ці кошти дійшли до всіх людей.

"Не варто очікувати, що це матиме інфляційний чи девальваційний вплив. Хоча інфляційні очікування дійсно можуть трохи оптимізуватися. Тому що купівельна спроможність людей на низовому сегменті базових товарів посилиться", – каже Жаліло.

Олександра Бетлій, провідна експертка ІЕД, каже, що, з огляду на дані Держстату, в нас роздрібна торгівля добре зростає, а дані доходів від ПДВ говорять про те, що не так все погано зі споживанням. Тож чи точно треба направляти гроші на споживання?

"Я не чула, щоб радились з донорами про це, і буду дуже здивована, що донори на це погодились би. Навпаки, вже чула великі нарікання на наш кешбек... А тому навряд чи його розширення порадує донорів у форматі 1000 грн на людину", – зазначила Бетлій.

Чи подобається ініціатива населенню

Соціологічне дослідження, яке провела дослідницька компанія Active Group, вказує на те, що 38,9% українців здивовані новиною, приблизно по 25-27% відчувають роздратування, недовіру, обурення та сором. Зацікавлені допомогою 26,5%, радість відчули 15,3%. Надію ініціатива викликала в 10,6% опитаних, а зневіру — у 11,9%. Гордість відчувають 3,2%.

Більшість опитаних – 70,8% – відповіли, що "тисяча Зеленського" для них нічого не змінить. 1,2% українців вважають, що виплата істотно покращить їхній стан, 14,9% відповіли, що виплата трохи покращить їхнє становище.