Час розплати. Скільки податків доведеться заплатити українським біженцям за кордоном і в Україні

Вже в 2023 році українські біженці за кордоном мали б задекларувати і сплатити податки з доходів, отриманих у 2022 році, включно із соціальними виплатами.

Останні, як правило, не оподатковуються, але впливають на ставку оподаткування за іншими видами доходів.

У більшості випадків причина оподаткування — перебування українців в іноземній країні понад 183 дні. Але це ще не все. Багато хто з українських мігрантів ризикує підпасти під подвійне оподаткування, тобто платити податки і в Україні, і за кордоном.

За що, коли, як, де і скільки податків мають платити українські біженці – читайте в розборі LIGA.net.

Що таке подвійне оподаткування

Це коли дві країни одночасно претендують на оподаткування одного й того ж доходу. Зазвичай такі ситуації регулюються конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. Це домовленості між двома країнами про те, як визначити пріоритетне право на стягнення податку.

Станом на квітень 2023 року Україна має такі угоди з 72 країнами. Вони регулюють питання оподаткування заробітної плати, дивідендів, роялті та інших видів доходів.

Однак інколи такі конвенції можуть не спрацювати. Наприклад, майже всі конвенції передбачають, що якщо особа, яка офіційно працює на українське підприємство, понад 183 дні фізично виконує роботу в іншій країні, то право на оподаткування зарплати матиме ця інша країна.

Втім, де-факто українське підприємство не зможе виплатити зарплату в Україні, не утримавши з неї всі належні податки. В такому випадку особливо складно уникнути подвійного оподаткування.

Для більшості біженців з України, які й надалі віддалено працюють на українських роботодавців або отримують інші доходи в Україні, перспектива подвійного оподаткування абсолютно реальна. Це станеться, якщо податкова служба країни перебування українських біженців почне вважати їх своїми податковими резидентами, а податкова служба України "за старою звичкою" очікуватиме сплати податків в Україні.

Підстави вважати українських біженців своїми податковими резидентами у країн можуть бути різними. Інколи для цього достатньо факту оренди житла, як, наприклад, у Німеччині. Або вже згадане вище проживання на їхній території протягом понад 183 днів на рік.

Щоправда, зазначає партнер, керівник напрямку "Міжнародне оподаткування" і практики Deloitte Private в Україні Андрій Серветник, деякі європейські країни на час воєнного стану в Україні принципово відмовились від оподаткування українських біженців. Зокрема, на такий крок пішли Ірландія та Литва.

Проте, додає співрозмовник LIGA.net, навряд чи варто чекати аналогічних дій від більшості інших країн. Швидше за все у Європі й надалі діятимуть стандартні податкові правила.

У Міністерстві фінансів України LIGA.net пояснили, що визначальним є статус податкового резидентства у конкретній країні.

Якщо країна визнала вас резидентом, то вона має право стягнути податок із доходів, одержаних з усіх джерел, включно із закордонними (повна податкова відповідальність).

Якщо ж ви нерезидент, то податок заплатите тільки з доходів із джерелом походження у цій країні. Водночас Україна повинна усунути подвійне оподаткування — звільнити від податку або зарахувати податки, сплачені у країні, що є джерелом доходу.

Як правило, для визначення податкового резидентства у тій чи іншій країні головним критерієм є наявність "центру життєвих інтересів" та тривалість перебування.

Як декларувати доходи і рахувати податки

Зазвичай оподатковуються як "активні" доходи, наприклад, заробітна плата або сплата за послуги чи товари, так і "пасивні" — дивіденди, роялті, проценти або інвестиційні прибутки тощо.

Це стосується і соціальних пільг. Соціальні виплати українським біженцям за кордоном вважаються іноземним доходом, з якого в Україні треба сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% воєнного збору. Проте, нагадує старша юристка Sayenko Kharenko Катерина Утіралова, в серпні 2022 року Уряд звільнив від оподаткування соціальні виплати та благодійну допомогу, отримані українськими біженцями за кордоном у 2022 — 2023 роках.

Якщо біженець офіційно працевлаштований в Україні, то роботодавець утримує з його зарплати 19,5% податків (18% ПДФО і 1,5% військового збору). Водночас у більшості країн вже після 183 днів перебування біженці повинні самостійно сплачувати місцеві податки на таку українську зарплату, зокрема й на зарплату, отриману з дати прибуття до країни.

Біженець може подати декларацію за 2022 рік із вимогою про залік іноземного податку в рахунок оплати 18% ПДФО. Для заліку іноземного податку треба отримати від податкового органу країни перебування легалізовану довідку про суми задекларованих доходів і сплачених податків.

Проте, припускає керівник податкового відділу BDO Ukraine Віктор Невмержицький, в умовах воєнного часу та фінансової кризи повернути ПДФО буде складно, або в кращому випадку кошти доведеться чекати дуже довго.

Якщо український біженець працює в країні тимчасового перебування, залишаючись податковим резидентом України, то він має подати в Україні річну декларацію про доходи.

Суму зарплати від іноземного роботодавця треба вказувати до вирахування податків, перераховуючи в гривні за курсом НБУ на дату отримання кожної суми. Така зарплата оподатковується в Україні за ставкою 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору). Суму ПДФО (але не воєнного збору) можна зменшити на відповідний іноземний податок (але не більше 18%).

Але щоб іноземний податок зарахували в Україні як сплачений, необхідна довідка від податкового органу країни перебування (не роботодавця) про отримані доходи і утримані податки. Документ має бути легалізований (апостиль нотаріуса країни перебування). Також українська податкова може вимагати завірений переклад довідки українською мовою.

Податкові органи деяких країн видають такі довідки лише в електронному вигляді (наприклад, у Нідерландах). Наразі українська податкова не враховує цей практичний аспект і продовжує вимагати легалізацію паперових документів. Це ускладнює процес або й робить його неможливим.

Сплачені за кордоном соціальні внески (аналог українського ЄСВ) не зараховуються в Україні.

Водночас працевлаштовані українці не повинні подавати річну декларацію в країні перебування (якщо не виникає такої необхідності).

ФОПам найтяжче

Якщо біженець зареєстрований в Україні як ФОП, то він має сплачувати відповідні українські податки незалежно від місця фактичного проживання. Україна вважає реєстрацію ФОП достатньою умовою для визнання особи своїм податковим резидентом.

Більшість підприємців в Україні — це ФОП на третій групі платників єдиного податку. Вони сплачують податок розміром 3 або 5%, а на час воєнного стану — 2%.

Водночас Андрій Серветник зазначає, що в Податковому кодексі України є норма, згідно з якою нерезидент не має права на пільгову ставку податку. Тож якщо українець-ФОП став резидентом іншої країни, то він має платити податки в Україні за ставкою 18%, а не 2, 3 або 5%.

Разом із тим більшість країн вимагає від ФОПів, незалежно від місця реєстрації, сплати місцевих податків після перебування понад 183 дні. Це стосується доходів, отриманих від дати приїзду до країни. Водночас український єдиний податок не зараховується за кордоном, і навпаки.

"Український ФОП, переїхавши в іншу країну, може потрапити в ситуацію, коли Україна вимагатиме від нього сплати 18% податків, замість 2, 3 чи 5%. Своєю чергою країна перебування вимагатиме сплати відповідних податків на своїй території. Ще й треба зареєструватись для сплати соціальних внесків. А ставки податків для підприємців у країнах ЄС дуже високі і доходять до 40%", — попереджає Андрій Серветник.

Більш-менш співставні з українськими ставки податків для підприємців — у країнах Центральної та Східної Європи. Що ж стосується Західної Європи, то тут вони дуже високі.

Платити чи не платити

Щоб зрозуміти, чи повинні ви сплачувати податки в країні перебування, треба:

• ознайомитися з місцевим законодавством, яке визначає податковий статус, і проаналізувати свої життєві обставини, кількість днів перебування в країні;
• ознайомитися зі статтею 14.1.213 Податкового кодексу України, де вказані критерії визначення податкової резидентності в Україні, та проаналізувати свої життєві обставини, фактичну кількість днів, проведених в Україні;
• якщо за результатами аналізу особа є податковим резидентом двох країн — перечитати Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування.

Якщо український біженець виявиться податковим резидентом країни перебування, треба визначити:

• дату набуття статусу податкового резидента, оскільки дохід саме з цієї дати буде оподатковуватися;
• податки (розрахунок їхньої бази) та ставки податків, які треба сплатити;
• можливість подачі сімейної декларації (можливі переваги для подружжя);
• список відрахувань, які можна не сплачувати, наприклад, у Польщі це плата за користування інтернетом;
• наявність податкових пільг для українських біженців, наприклад в Ірландії, Туреччині, Кіпрі вони є;
• граничні строки для подання декларації і сплати податків;
• адресу податкових органів за місцем проживання.

В будь-якому разі, зазначає менеджерка групи міжнародного оподаткування KPMG в Україні Катерина Гамрецька, українському біженцю слід самостійно вивчити це питання.

Наразі податкові органи України та країн перебування українських біженців можуть обмінюватися податковою інформацією, надіславши запит. На практиці вони рідко використовують цей механізм щодо фізичних осіб, стверджує співрозмовниця LIGA.net.

Утім з 1 липня 2023 року в Україні запрацює автоматичний обмін інформацією в межах Багатосторонньої угоди (СRS). 

Як платити

Тут майже все, як в Україні — платиш або самостійно, або особа, що нараховує та виплачує дохід (наприклад, роботодавець чи банк – у разі отримання відсотків за депозитом). Важливо також отримати податковий номер — без нього ніяк.

Як і в Україні, в більшості країн світу податки треба сплачувати у відведені терміни звітного періоду. Однак не всюди так. Наприклад, у Польщі потрібно сплачувати податки з отриманих доходів щомісячно. Як це зробити:

- готівкою в податковій службі;

- банківським переказом за реквізитами та з призначенням платежу (їх завчасно треба отримати або звірити з податковим органом за місцем проживання).

Банківський переказ можна здійснити як із власного рахунку у місцевому банку, так і з іноземного рахунку.

"У разі здійснення переказу з іноземного банківського рахунку варто враховувати, що датою зарахування платежу, зазвичай, вважається дата надходження грошей на відповідний банківський рахунок податкового органу країни перебування", – акцентує Катерина Гамрецька.

Якщо ж податки не сплачувати, то в більшості країн вас оштрафують та/або позбавлять волі (залежно від розмірів несплачених податків). Як, власне, і за несвоєчасне або неправильне декларування.

Отже, в умовах невизначеності у різних країнах нашим громадянам за кордоном передусім варто розібратися зі своїм податковим резидентством, радить старший юрист юридичної компанії Arzinger Денис Ерсой.

Українські податкові органи можуть не знати про наявність податкового резидентства українських громадян за кордоном і вимагати сплачувати податки в Україні. Щоб захиститися від цього, варто задуматися про формальні кроки, які дозволили б відстояти свою позицію в майбутньому, зокрема – закриття ФОП та подачу "фінальної" ("виїзної") податкової декларації в Україні.