RU

Інтерв'ю за хвилину | Як підняти Україну з руїн війни? Безоплатна допомога та зближення з ЄС. Юрій Городніченко

18.04.2022, 21:16
Як підняти Україну з руїн війни? Безоплатна допомога та зближення з ЄС. Юрій Городніченко - Фото
Ілюстрація: Олена Сошкіна / Liga.net

Повоєнне відновлення не має фінансуватися завдяки кредитам. Головне з інтерв'ю топекономіста Юрія Городніченка

Над сценаріями повоєнного економічного відновлення України працює декілька команд – і в уряді України, і в Європі, і серед приватного бізнесу, і у міжнародних фінансових організаціях.

Один із проєктів, які розробили економісти з усього світу, було опубліковано. Керував його підготовкою Юрій Городніченко, один із десяти найцитованіших вчених-економістів світу за останні десять років, професор Берклі.

В інтерв'ю Meduza він розповів про головні засади повоєнного відновлення України; про потребу зниження енергозалежності від РФ; про російські активи, завдяки яким можливі репарації; про роль Євросоюзу у відновленні України.

LIGA.net наводить скорочену версію розмови журналістів Meduza з економістом, змінивши для лаконічності деякі формулювання спікера (без спотворення сенсу). Пряма мова подається у лапках.

Витрати на відновлення України. Безоплатна фіндопомога

За попередніми розрахунками, станом на березень 2022 року, на повоєнне відновлення країни потрібно від 200 до 500 млрд євро (для порівняння – ВВП України у 2021 році становив близько $200 млрд. – Ред.). Що довше триває війна, то більше грошей буде потрібно.

Юрій Городніченко бере участь у підготовці сценарію післявоєнного відновлення економіки України разом із професорами MIT, Гарварда, Стокгольмської та Київської шкіл економіки. Підготовлену під його керівництвом доповідь опублікувала впливова неурядова організація Centre for Economic Policy Research (CEPR; об'єднує сотні економістів-дослідників з усього світу). Доповідь деякі західні ЗМІ називають "планом Маршалла" (сценарій економічного відновлення Західної Європи після Другої світової війни). За словами Городніченка, розробка плану до закінчення війни враховує помилки минулого – план Маршалла був готовий за кілька років після закінчення Другої світової війни, і в ці роки Європа переживала важкі часи.

Фінансова допомога може бути будь-де і в будь-якій формі, але головне – безоплатна. Ключовий принцип – повоєнне відновлення не має фінансуватися завдяки кредитам – Україна і так у дуже важкому становищі.

Вилучення російських активів – одне з можливих джерел фінансування. Такі приклади були. У нацистської Німеччини активи США були використані для компенсацій жертвам нацистського режиму. Є приклад Іраку, який після війни з Кувейтом виплатив останньому протягом 30 років загалом близько $50 млрд.

У репарацій погана репутація (після Першої світової війни Німеччині довелося розплачуватися, це стало одним із факторів, що згодом породили ще більшу військову агресію з її боку. – Meduza). Але Ірак платив компенсації Кувейту довгі роки. І ситуація під час війни Іраку з Кувейтом була багато в чому схожа на сьогоднішню: це була нічим не спровокована агресія з боку більшої держави на меншу за розмірами – Кувейт. Тоді світова спільнота мала достатньо рішучості, щоб здійснити це. "Я не знаю, який вигляд матиме саме це у випадку Росії, але щось буде зроблено".

Які країни братимуть участь у повоєнному відновленні?

План передбачає, що центральним гравцем у відновленні України буде Європейський Союз. Якщо Україна та Євросоюз у якийсь момент стануть єдиними, план допоможе у такий спосіб якнайкраще узгодити інтереси сторін.

Україна офіційно подала заявку на членство у ЄС 28 лютого 2022 року. 1 березня Європарламент підтримав резолюцію щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Варто зазначити, що про негайний вступ не йдеться. На думку Юрія Городніченка, для цього процесу може знадобитися 5-10 років.

Чітка перспектива вступу до ЄС буде потужним стимулом для покращення регулювання та законодавства України; відповідності українських законів європейським стандартам; верховенства права; низької корупції та сталої демократії.

"...Україна зараз бореться за європейські ідеали – за свободу, за самовизначення. Не впевнений, що інші країни були б готові піти на ті жертви, на які зараз іде Україна, щоб обстояти свободу <...> Україна заслужила своє місце в Європейському Союзі. Я гадаю, це відбудеться".

Спеціальне агентство для координації фінансової допомоги

План, розроблений Юрієм Городніченком зі співавторами, передбачає створення спеціального європейського агентства, яке займатиметься координацією та управлінням фінансовою допомогою і різними відновлювальними програмами. Це агентство може стати аналогом Адміністрації економічної співпраці, що була створена 1948 року в США для адміністрування плану Маршалла.

Зараз рано говорити про менеджмент агентства чи організації. Зрозуміло одне: там мають бути і представники Євросоюзу, і представники України. Якщо країна надає значні суми, вона також має бути представлена в органах правління агентства.

Є ймовірність, що координувати надходження з усіх джерел у межах однієї організації чи агенції буде неможливо. – Через те, що можуть бути приватні ініціативи фіндопомоги, наприклад, Ілон Маск або Білл Гейтс захочуть збудувати школу власним коштом. Але буде корисно мати агенцію, яка спробує координувати тих, хто готовий надати допомогу.

Енергетична безпека України. Скорочення залежності від Росії

Згідно з планом, центральну роль у енергетичній безпеці післявоєнної України також має відігравати Євросоюз. Серед пропозицій – будівництво додаткових трубопроводів для постачання газу та нафти через територію ЄС, а також терміналів для зрідженого природного газу. Кінцевою метою має бути зниження залежності від вуглеводнів завдяки атомній енергетиці та зеленим джерелам, а також підвищенню енергоефективності.

Сам ЄС за останні кілька років тільки нарощував енергетичну залежність від Росії (з 2011 до 2021 року включно частка газу з Росії в загальному імпорті зросла з 30% до 45%). То був свідомий вибір. Німеччина закрила свої АЕС [після аварії на японській АЕС Фукусіма у 2011 році] – ретроспективно це здається дуже поганим рішенням. Водночас інші [європейські] країни, зокрема Велика Британія, Франція, хочуть активніше використовувати атомну енергію, щоб гарантувати скорочення залежності від постачання енергоресурсів з інших країн, особливо з Росії.

"Чи буде ембарго [на російські нафту та газ]? Я думаю, що з імовірністю у 90% це можливо, якщо ми побачимо нову "Бучу", нові звірства, застосування хімічної зброї або ще щось жахливе".

За деякими прогнозами, якщо російська держава не зможе отримувати доходи від експорту нафти та газу, вона опиниться у дуже важкому становищі. Цілком зрозуміло, що коли Росія не зможе постачати нафту і газ до Західної Європи, вона зіткнеться із серйозними фіскальними проблемами, проблемами з фінансуванням, яке потрібне для ведення війни.

Про енергетичну незалежність. Україна виробляє 60% електроенергії завдяки атомним електростанціям і вже оголосила, що не закуповуватиме ядерне паливо в Росії, а замістить його постачанням від Westinghouse або інших американських постачальників.

Ось ще приклад. Україна була частиною енергосистеми Росії та Білорусі, але зараз вона підключена до енергосистеми Євросоюзу. Це величезний крок на шляху до побудови енергетичної незалежності. Якщо Україна виробляє надлишки електроенергії, то вона може експортувати її в ЄС, якщо електроенергії виробляється недостатньо — можна імпортувати з Європейського Союзу. Це виграшно для обох сторін. Те ж саме можна зробити з нафтою, газом, вугіллям тощо.


Санкції проти переговорів

Спроби знайти дипломатичне рішення здійснювалися неодноразово, і це не зупинило війну.

Питання торгових санкцій, енергетичних ембарго – це питання зіставлення витрат і вигоди. Ці заходи будуть болючими для всіх, але важливе питання у тому, хто зазнає більше втрат. Росія, з погляду світової економіки, є малою відкритою економікою. На неї припадає менш як 2% світового ВВП, на Європейський союз – удесятеро більше. Євросоюз зможе пережити [енергетичне ембарго та санкції], а Росія – ні. Те ж саме стосується США. Їхня економіка удесятеро більша за російську.

За даними МВФ, ВВП Росії – $1,7 трлн (1,8% від світового), ЄС – $18,3 трлн (19% від світового), США – $24,8 трлн (26% світового ВВП).

Тож коли вводять санкції, для них [Заходу] це невеликі витрати, а для Росії — великі втрати. Надія на те, що за нинішніх умов це буде більш болючим для Росії, їй доведеться заплатити вищу ціну. Це може змусити Росію так чи інакше змінити свою поведінку.

Як підняти Україну з руїн війни? Безоплатна допомога та зближення з ЄС. Юрій Городніченко
Вероника Гаврилюк
заместитель редактора деловой редакции LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини