Гроші Кремля під загрозою: у ЄЦБ заговорили про конфіскацію – Рolitico

Єдність у рядах Європейського центрального банку (ЄЦБ) починає давати тріщини, оскільки нагальна потреба у фінансуванні оборони Європи переважає юридичні та технократичні занепокоєння щодо управління єдиною валютою. Про це інформує Politico.

Суперечка між Трампом та Зеленським змусила лідерів ЄС шукати термінові джерела фінансування оборонних потреб, пише видання.

Через високий рівень заборгованості та обмежені можливості бюджету європейські політики розглядають можливість конфіскації близько 200 млрд євро російських резервів, заморожених у Бельгії. Нині ці кошти використовуються як застава для кредиту G7 у розмірі 50 млрд євро для підтримки України.

Традиційно ЄЦБ виступав проти агресивних дій щодо російських активів, аргументуючи це тим, що подібний крок може підірвати довіру до євро на світових фінансових ринках.

Однак у п’ятницю член керівної ради ЄЦБ, голова Банку Латвії Мартінш Казакс першим серед високопосадовців ЄЦБ підтримав ідею конфіскації, назвавши її "реальним варіантом допомоги Україні у боротьбі за свободу та проти агресії".

Його заява, зроблена від імені країни, яка межує з Росією, підкреслює, що в умовах все більшої загрози Європа може зважитися на радикальні дії, навіть якщо це спричинить новий фінансовий шок.

Джерела у фінансових колах повідомляють, що подібні настрої панують і в інших країнах Балтії. Однак центральні банки Естонії та Литви офіційно не прокоментували цю інформацію.

Попри все більший тиск, президентка ЄЦБ Крістін Лагард публічно продовжує наполягати на обережному підході. На пресконференції у четвер вона підкреслила, що юридичні ризики конфіскації російських активів можуть мати серйозні наслідки для інших міжнародних інвесторів.

Водночас Лагард визнала, що ЄЦБ має лише консультативну роль і остаточне рішення ухвалюватимуть уряди країн ЄС.

Попри всі ризики, політичний тиск на ЄС щодо конфіскації російських активів зростає щодня.

Гарійс Рокпелніс, високопосадовець керівної коаліції Латвії, заявив, що політики не повинні зважати на застереження ЄЦБ, навіть якщо вони є економічно обґрунтованими.

"З погляду чистої економіки, у них є свої аргументи. Але зараз потрібні політичні рішення. Нехай ЄЦБ дотримується своєї технократичної позиції, а політики зроблять те, що необхідно", — зазначив він.

Джерела повідомляють, що деякі центральні банкіри приватно підтримують ідею конфіскації, але не висловлюють цього публічно, дозволяючи політикам ухвалювати остаточні рішення.

Експерти також вказують, що ЄЦБ має інструменти для мінімізації фінансових ризиків.

Еліна Рибакова з Інституту міжнародної економіки Петерсона пояснює, що головний ризик полягає у можливому розпродажу європейських облігацій Китаєм чи Саудівською Аравією.

Однак ЄЦБ може використати свій інструмент захисту від кризових ситуацій (Transmission Protection Instrument), щоби стабілізувати ринок облігацій.

Те, як розв’яжеться ця ситуація, стане тестом на баланс влади між політиками та Європейським центробанком.

Останніми роками традиційна незалежність ЄЦБ слабшає через високий рівень інфляції та політичний тиск.

Деякі експерти вважають, що позиція Франкфурта (штаб-квартири ЄЦБ) може залишитися незмінною, оскільки національні центробанки країн ЄС мають обмежений вплив на ухвалення рішень у ЄЦБ.

Проте поточна ситуація демонструє, як політичні реалії можуть змінювати баланс влади у єврозоні. Це особливо важливо для керівників національних центробанків, оскільки у 2025 році закінчуються повноваження шести з 20 членів Ради керуючих ЄЦБ.

Ті, хто сподівається на перепризначення або нові посади, можуть бути не надто готовими ризикувати кар’єрою, виступаючи проти позиції своїх урядів.

"Навіть якщо політична воля до конфіскації активів зростає, фінансові ризики залишаються", — резюмує Джудіт Арналь з CEPS.

• Десятки європейських депутатів звернулися до короля Бельгії Філіпа з відкритим листом, у якому закликали його підтримати конфіскацію понад 250 млрд євро заморожених російських активів та передати їх Україні.