МВФ: борг України наближається до 110% ВВП, а світовий – до рекорду з 1948 року

Глобальний державний борг до кінця 2029 року перевищить 100% глобального внутрішнього валового продукту. У такому разі цей показник досягне рекордної позначки з 1948 року, повідомив Міжнародний валютний фонд у жовтневому звіті Fiscal Monitor.

Це гірший сценарій, ніж прогнозували до пандемії коронавірусу.

За найгіршого варіанту (з 5-відсотковою ймовірністю) борг досягне 124% у 2029 році.

У багатьох найбільших економіках державний борг уже перевищує – або, за прогнозами, перевищить – 100% ВВП. Хоча кількість таких країн упродовж наступних п’яти років, за очікуваннями МВФ, поступово зменшуватиметься, їхня частка у світовому ВВП, навпаки, зростатиме.

До цієї групи належать Канада, Китай, Франція, Італія, Японія, Велика Британія та США. Ці країни мають глибокі й ліквідні ринки державних облігацій, а також широкий спектр інструментів фіскальної політики, що дозволяє вважати їхній борговий ризик помірним.

Менші країни стикаються з набагато гострішими фіскальними труднощами, навіть попри відносно невеликий обсяг боргу.

Понад 55 країн переживають боргову кризу або перебувають під високим ризиком, хоча їхній борг нижчий за 60% ВВП.

Державний борг України теж на шляху до того, щоб перевищити 100% від ВВП. Це вже сталося чи може статися ще до кінця 2025 року.

Перед початком повномасштабної війни Україна змогла скоротити державний борг до 48,9% від ВВП, але відтоді він значно зріс і, за оцінками МВФ, цього року вийде на рівень 108,6%, у 2026-му перевищить 110%, а потім почне поступово зменшуватися.

МВФ вказує, що ситуація з боргом драматично змінилася порівняно з періодом між світовою фінансовою кризою 2008 року та пандемією. Тоді зростання боргу супроводжувалося зниженням процентних ставок, що стабілізувало витрати на його обслуговування.

Зараз процентні ставки значно зросли на світових ринках, а їхня майбутня траєкторія дуже невизначена. Витрати на обслуговування боргу вже чинять тиск на бюджети.

Водночас зростають витрати на оборону, ліквідацію наслідків природних катастроф, впровадження нових технологій, демографічні зміни й розвиток. Все це відбувається на тлі політичного опору підвищенню податків.

МВФ рекомендує країнам переорієнтувати державні витрати на освіту та інфраструктуру, покращити ефективність витрат і управління, а країнам із недостатнім податковим потенціалом поступово збільшити податкові надходження понад 15% ВВП.