Польща не сплачуватиме "міграційний податок" ЄС: посилається на допомогу українцям

Польща не братиме участі в механізмі переселення мігрантів та не сплачуватиме внески в межах міграційного пакту ЄС. Про це заявив міністр внутрішніх справ країни Марцін Кєрвінський. 

"Ми вже витратили достатньо коштів на захист нашого східного кордону, а також прийняли воєнних біженців з України. Немає ніяких сумнівів у тому, що Польщу буде звільнено від будь-яких механізмів переселення", – наголосив Кєрвінський перед зустріччю міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі.

За його словами, тільки за останні два роки Польща вклала в охорону східного кордону ЄС понад 2,6 млрд злотих (близько 610 млн євро) і тепер розраховує на підтримку всіх країн блоку.

Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Мацей Душчик розраховує, що Польща отримає близько 1 млрд злотих (приблизно 235 млн євро) із бюджету ЄС на 2026 рік на підтримку міграційної політики.

"Можу сказати, що ми, безумовно, є бенефіціаром міграційного пакту у фінансовому відношенні, і насправді пакт починає приносити нам користь", – сказав він.

Душчик наголосив, що міграція загалом позитивна тенденція, оскільки польська економіка зіткнулася б зі значними труднощами без українських громадян.

"Справа не в цифрах. Польща точно не прийматиме більше мігрантів у найближчому майбутньому, враховуючи, що 10 років тому ми мали 100 000, а сьогодні – майже 3 мільйони. В основному це українці та білоруси, але певна соціальна дестабілізація все ж таки спостерігається", – сказав він.

Європарламент ухвалив Міграційний пакт у квітні 2024 року. Документ, який набере чинності 2026 року, передбачає, що кожна держава-член ЄС буде зобов'язана брати участь у перерозподілі (релокації) мігрантів або сплачувати так званий "міграційний податок" розміром 20 000 євро за кожну неприйняту людину.

Упродовж багатьох місяців польська влада домагалася звільнення від обов'язку приймати мігрантів. Це аргументувалося, серед іншого, великою кількістю воєнних біженців з України, які знайшли притулок у Польщі після російського вторгнення, а також ситуацією з нелегальними мігрантами на кордоні Польщі та Білорусі.

Спеціальний статус, який виключатиме Польщу з механізму релокації, діятиме щонайменше один рік. Однак через виняткову міграційну ситуацію та залучення Польщі до допомоги біженцям з України можливе продовження цього періоду і надалі.

Остаточне рішення з цього питання ухвалить Рада Європейського Союзу протягом двох тижнів, голосуючи кваліфікованою більшістю після подання пропозиції Європейською комісією.

• Минулого тижня Euractiv писав, що Єврокомісія готує нові візові обмеження для третіх країн через проблеми з міграцією.