Держбюджет-2023: оптимізм чи реалізм

13 вересня, Кабінет міністрів України затвердив проєкт головного фінансового документа країни – державний бюджет на 2023 рік. Загалом він вийшов оптимістично-реалістичним, з пристосуванням до реалій війни. Але й не без дивних статей.

ВВП, доходи, видатки, дефіцит

Якщо говорити про основні макроекономічні прогнози, вони достатньо очікувані, але не без певного оптимізму.

Наприклад, уряд заклав прогноз номінального ВВП на рівні 6,399 трлн грн, а реальне зростання на 4,6%. Такі прогнози вже звучали раніше від Національного банку України та інших аналітиків, але умовою для цього регулятор називав щонайменше повністю розблоковані порти для експорту. Нагадаю, що падіння ВВП у поточному 2022 році очікується на рівні 33,2%.

Як і цього року, бюджету буде не вистачати приблизно $3 млрд щомісяця: доходи очікуються на рівні 1,28 трлн грн, видатки – на рівні 2,57 трлн грн, а отже дефіцит бюджету у наступному році буде приблизно 1,29 трлн грн.

Інфляція та безробіття

Зниження цін або принаймні зменшення темпів їх росту у 2023 році не очікується: річна інфляція (грудень до грудня 2023-го) становитиме 30%, тоді як прогнозна інфляція за результатами 2022 року буде на рівні 30,1%. 

Також у прогноз закладено високий рівень безробіття у 28,2%, що вище за очікуваний рівень 2022 року та навіть за прогнози у липневому звіті НБУ.

Чи буде "долар по 50" 

Ну і бюджетний макропрогноз відповідає на найбільш резонансне питання – чи буде "долар по 50". Так от, середній річний курс очікують на рівні 42,2 грн/долар США, але на кінець 2023 року і справді очікують курс у 50 грн/долар США. 

З позитивного – в уряді очікують певне пожвавлення експорту. Від’ємне сальдо торговельного балансу у 2023 році прогнозують на рівні -$14,248 млрд – це кращий результат порівняно з 2022 роком, саме внаслідок зростання експорту.

Одне з головних питань до бюджету – на чому буде заробляти країна

Тут без сюрпризів. Основним джерелом надходжень будуть, як прогнозують:

Податкова: ПДВ – 228,5 млрд грн, податок на прибуток підприємств – 132 млрд грн, акцизний податок – 137,3 млрд грн (якраз податковий комітет на засіданні в середу підтримав повернення акцизів на пальне) та податок на доходи фізосіб – 129 млрд грн, рента (120,6 млрд грн). 

Загалом цифри подекуди навіть більші, ніж фактичні надходження довоєнного 2021 року.

До речі, про податки. 

Якщо хтось наслухався деяких представників Офісу президента та їх експертів і очікував зниження податків, на них чекає розчарування: за проєктом бюджету на 2023 рік легко побачити, що жодних "все по 10" чи інших зменшень податків не передбачено. До того ж, судячи з проєкту узгодження позицій, жодне міністерство чи відомство не наполягало на інших засадах бюджету, включно з ОП, представники якого і піарили цю ідею. Тож дива не сталося і "податкова реформа" скасовується.

Щодо митниці теж очікують наближені до фактичних показників 2021 року результати, а саме 367,8 млрд грн надходжень ПДВ з імпорту та 35,2 млрд грн ввізного мита.

Ще з цікавого, попри війну, планують отримати надходження від приватизації у розмірі 6 млрд грн. Саме влітку Верховна Рада спростила процедуру приватизації у законопроєкті №7451. І навіть від азартних ігор 1,59 млрд грн заклали.

Видатки бюджету 2023

Видаткова частина за співвідношенням не надто відрізняється від того, що маємо зараз, і під час війни це абсолютно логічно та обґрунтовано. Найбільше грошей закладають на безпеку і оборону (1141 млрд грн) та соціалку (835 млрд грн). 

Також значну частину традиційно займає обслуговування боргу – 326 млрд грн. До речі, розмір держборгу наступного року зросте до 100,1% ВВП. 

Також цілком адекватний підхід до виділення бюджетних коштів розпорядникам. 

Якщо зазвичай з кожним новим роком бюджети майже у всіх зростають, тут довелося трохи зменшити забаганки. В результаті бюджети реально виростуть лише у семи відомств: Головного управління розвідки (+41%), Міноборони (+37% і найбільше підвищення в абсолютних цифрах), Мінветеранів (+13%), МЗС (+5%), СБУ(+4%), Мінфіну (+3%) та Міністерства внутрішніх справ (+2%). 

Єдине, що може спантеличити, – це зростання на 73% бюджету КМУ, але це лише технічна історія через перенесення статті видатків на Держпродспоживслужбу від Мінекономіки, де вона зазначалася в бюджеті поточного року.

Що цікаво, фінансування діяльності політичних партій наступного року залишили на рівні 366 млн грн – це вже зважаючи на заборону ОПЗЖ та зупинку діяльності відповідної фракції. 

А от для Центральної виборчої позиції на проведення чергових виборів народних депутатів ВРУ у 2023 році грошей не передбачено. Водночас у самому тексті закону бюджету 2023 року є доручення КМУ разом з ЦВК після завершення воєнного стану подати на розгляд парламенту зміни до бюджету, які передбачають кошти для підготовки та проведення таких виборів. 

Також, на відміну від попередніх років, немає рядків зі стандартними "плюшками для депутатів" – не передбачені гроші на соцеконом, Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) та інфраструктурну субвенцію (яка по факту була додатковим соцекономом). Втім, їх можуть додати у другому читанні, як це було раніше – впевнений, що знайдуться депутати, які захочуть повернути "гроші на округи" своєю депутатською правкою, але, думаю, їх чекатиме сюрприз.

Без дивних видатків все ж не обійшлося. Наприклад, у проєкті бюджету відновлюють будівництво доріг. Нагадаю, коли почалась війна, Верховна Рада проголосувала, що у бюджеті 2022 року всі кошти з дорожнього фонду йдуть або на виплати по боргах, або на армію (стаття 38 Закону про державний бюджет на 2022 рік). Своєю чергою, у проєкті держбюджету на наступний 2023 рік цієї статті вже немає. Тому, вочевидь, є план повернутися до попередньої практики, аби гроші можна було використовувати на будівництво доріг. 

Загалом, поки проєкт бюджету на 2023 рік особливо немає за що критикувати. Видатки не "роздували", неприйнятних "забаганок" теж немає. Але це лише проєкт, попереду весь бюджетний процес, до 1 жовтня будуть збиратися пропозиції від народних депутатів. 

Тож ще подивимося, які пропозиції розглядатиме комітет, яким буде бюджет у першому читанні, що має відбутися до 20 жовтня, і як трансформуватиметься далі, аби там не з’явилися зайві статті.