Хотів купити авто і землю, але податкова заарештувала рахунки з $1 млн. Кому приготуватися

Державна податкова служба України (ДПС) викрила громадянина, який легалізував доходи незаконного походження. Він здійснив витрати (придбав низку автомобілів та земельних ділянок) без наявності доходів з підтвердженим джерелом походження на загальну суму понад 20 млн грн, йдеться у повідомленні відомства. Зазначається, що здійснені витрати у декілька разів перевищували його офіційні доходи, тому такі операції мають ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.209  КК України. Зі свого боку, орган досудового розслідування вжив невідкладних слідчих дій, за результатами яких на грошові кошти цього громадянина в сумі понад 26 млн грн накладено арешт. 

Давайте розбиратися, що сталося.

По-перше, із повідомлення не зрозуміло точно, чи дійсно громадянину вдалося здійснити витрати в сумі понад 26 млн грн та придбати активи у вигляді автомобілів та земельних ділянок, адже органом досудового розслідування накладено арешт на грошові кошти в цій сумі. Очевидно, гроші не були перераховані за призначенням, тобто – платіж не було проведено фінансовою установою.

По-друге, не повідомляється, хто став ініціатором цього викриття – фінансова установа, яка мала б здійснити цей платіж, нотаріус, який мав посвідчити нотаріальні договори, бухгалтер, який готував платіж, юристи або суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна? Або простіше – хто повідомив Державну службу фінансового моніторингу про підозрілу операцію?

Згідно з законом про фінансовий моніторинг, всі вищеперелічені особи є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Саме вони зобов’язані за законом забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта, повідомляти спеціально уповноважений орган (Державну службу фінансового моніторингу) як про порогові фінансові операції, так і про підозрілі фінансові операції. 

Сама ДПС не є суб’єктом первинного фінансового моніторингу. Напевно, відповідну інформацію податківці отримали саме від Державної служби фінансового моніторингу, оперативно перевірили офіційні доходи громадянина та дійшли висновку, що здійснені витрати у декілька разів перевищували офіційні доходи громадянина. І тому зробили припущення про те, що операції мають ознаки легалізації доходів. Це і стало причиною ініціації досудового розслідування стосовно можливого кримінального правопорушення за ознаками злочину.

Варто нагадати, що законом про фінансовий моніторинг визначено порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, – 400 000 грн, а також чотири ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, серед яких фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів). 

Маю припущення, що саме фінансова установа на етапі внесення громадянином готівкових коштів в сумі 26 млн грн на рахунок, або отримання ним таких коштів на власний рахунок, чи ініціювання їхнього переказу за призначенням в якості оплати за автомобілі та земельні ділянки, в рамках проведеного обов’язкового фінансового моніторингу із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, повідомила Державну службу фінансового моніторингу про підозрілість таких фінансових операцій. 

Напевно, громадянин не зміг підтвердити джерело походження таких грошей, не надав фінансовій установі відповідні документи, що й стало причиною визнати таку операцію як підозрілу та сигналізувати про неї Державній службі фінансового моніторингу.

Йдемо далі. 

На сьогодні податкова не може в законний спосіб перевірити джерело походження коштів, адже непрямі методи контролю не запроваджені в Україні. Тоді хто може перевірити, чи не легалізуєте ви активи, отримані внаслідок скоєння кримінальних злочинів? 

Статтею 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено порядок розкриття банківської таємниці. Зокрема, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу: 

• органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їхньої компетенції;

• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншим.

А от податковій – центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – банківська таємниця розкривається у випадках та в обсязі, визначених Угодою між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їхній підставі міжвідомчими договорами.

Таким чином, податкова не має законних механізмів перевіряти джерело походження коштів та ще більше – співставляти ініційовані витрати з офіційними доходами громадян України. Вона також не має прямого доступу до банківської таємниці. 

Цілком логічним постає питання – як було перевірено та доведено, що здійснені витрати громадянина у декілька разів перевищували його офіційні доходи? Напевно, з часом ми дізнаємося про подробиці цього резонансного кейса.

Як відомо, в Україні з 1 вересня стартувала податкова амністія, яка триватиме рік. За твердженням міністра фінансів України, непрямі методи контролю будуть введені найближчим часом, проте не зрозуміло, чи будуть вони застосовуватися ретроспективно. Наразі очікуємо на реєстрацію відповідного законопроєкту у ВРУ. 

За повідомленням Людмили Демченко (ексначальниця Головного управління ДФС України в м. Києві) у Facebook від 16 вересня 2021 року: "Наскільки мені відомо, щонайменше сім спеціальних добровільних декларацій вже надійшли до податкової служби в електронному вигляді". Як бачимо, ажіотажу навколо податкової амністії немає. Цілком можливо, що цей показовий кейс є нічим іншим, як спробою привернути увагу громадян України на необхідність декларувати свої доходи.