RU

Талони на харчування не мають нічого спільного з картками споживача УРСР. Що хочуть ввести в Україні

Талони на харчування не мають нічого спільного з картками споживача УРСР. Що хочуть ввести в Україні

дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки
17.01.2022, 11:01

Ціни на продукти зростають. В Офісі президента заявили, що хочуть ввести талони на харчування для підтримки населення. Що мається на увазі

2021 рік – рік рекордних цін на аграрну продукцію та істотного пришвидшення продовольчої інфляції у більшості країн світу. 

В Україні ціни на сирі продукти харчування за рік зросли на 11,8%, зростання цін на оброблені продовольчі товари склало 13%. Така ситуація активізувала дискусії з приводу того, чи варто підтримувати населення та як саме це краще робити. 

У зв'язку з цим Офіс президента анонсував можливість введення "талонів на харчування" за прикладом США (food stamps) як інструмент підтримки людей з нестабільним доступом до продуктів.

Перше та найголовніше, що варто розуміти. "Продуктові талони", котрі обговорюються сьогодні, не мають нічого спільного з радянськими продуктовими талонами. Це цільова дотація, яку людина може витратити лише на продукти харчування. 

Термін "продуктові талони" у дискусіях виник з прямого перекладу застарілої назви програми підтримки в США, що називалася "food stamps". Ця програма підтримки наразі називається SNAP – Supplemental Nutrition Assistance Program, "Програма допомоги у додатковому харчуванні" людям та сім'ям із низьким чи нульовим доходом.

Головна ідея програми – покращити доступ до здорових продуктів харчування для людей з низьким рівнем доходу. Окрім безпосередньо доходу, враховується і кількість грошей на рахунку. 

Дотація надходить на окрему картку, а перелік продуктів, які можна придбати на ці кошти, обмежений. Цільову допомогу не можна витратити на умовні чипси чи газовані солодкі напої. І це – один з позитивних побічних ефектів цієї програми: окрім поліпшення доступу до продуктів, ми стимулюємо вживання здорових продуктів. 

Загалом у дискусіях стосовно програми "продуктової підтримки" тема охорони здоров’я є однією з ключових. Проблеми з доступом до продуктів харчування призводять до проблем із здоров’ям та хронічних захворювань. Одна з головних метрик, які використовують дослідники, щоб порівняти "рівень здоров’я" різних груп – це витрати на охорону здоров’я. Витрати на охорону здоров’я в домогосподарствах США з обмеженим доступом до продуктів на 45% вищі, ніж в господарствах, в яких таких проблем  немає. 

Чи ефективна ця програма у боротьбі з нестабільним доступом до продуктів? Так. Аналіз аграрного департаменту США демонструє, що шість місяців участі в програмі знижують рівень "ненадійного доступу до продуктів" на 5-10 відсоткових пунктів. Найкращі результати демонструють якраз групи найбільш нужденних – тих, хто вимушений був пропускати приймання їжі через відсутність коштів, та для домогосподарств з нестабільним доступом до харчування у дітей. 

Покращення доступу до продуктів та позитивні зміни в дієті внаслідок цієї програми призводять до поліпшення здоров’я громадян. Як наслідок – зниження витрат на охорону здоров’я. В середньому, враховуючи інші фактори, учасники цієї програми витрачають на 25% менше на охорону здоров’я проти малозабезпеченого населення, яке не отримує подібну допомогу. 

З огляду на те, що більшість цих витрат лягає на плечі державних та місцевих бюджетів, із часом витрати на цю програму можуть частково компенсуватися зниженням витрат на медицину. 

На що варто звернути увагу у разі введення цього інструменту? 

Перший аспект, котрий буде уважно досліджуватись,– це потенційний вплив на інфляцію. Більші трати населення, не підкріплені ростом продуктивності та заробітних плат, може створювати інфляційний тиск. З огляду на те, що інфляція у 2021 році склала 10% (за цільового довготермінового показника в 5%), – цьому питанню необхідно приділити більше уваги. 

Друге питання – ефективність таких цільових дотацій в сільській місцевості. 

В селах немає супермаркетів, безготівковий розрахунок не є розповсюдженим. Не виключено, що більш ефективним способом розширення доступу до продовольства для громадян в сільській місцевості буде підтримка в натуральній формі – продуктові набори. 

Зі схожою проблемою можуть зіштовхнутись літні маломобільні люди. Водночас в традиційній системі формування та розповсюдження продуктових наборів більше корупційних ризиків, складніше адміністрування та більший ризик того, що кінцевий споживач його не отримає. 

Якщо говорити про альтернативні програми підтримки – зараз більше за інші обговорюється питання введення пільгових ставок ПДВ на продукти харчування. Головні недоліки цього інструменту – низька ефективність. Вона проявляється в трьох вимірах. 

Перший – вплив зниженого податку на ціни. На 100 грн бюджетних втрат від недоотриманого ПДВ, ціни не впадуть на 100 грн. 

Другий вимір – таргетованість. Переважна більшість отримувачів цільової дотації її дійсно потребують. Натомість перевагами знижених цін будуть користуватись всі споживачі, безвідносно від того, чи потребують вони допомоги чи ні. 

Третій – введення різних ставок ПДВ створює істотні викривлення на ринку та ускладнене адміністрування.

Відтак, у порівнянні з пільговою ставкою ПДВ, цільова дотація значно виграє: через свою таргетованість та відсутність негативного впливу на бізнес.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини