Ціни на їжу зростають. Населення хвилюється. Що робити
2021 рік приніс нам інфляційну кризу. Ціни зростають по всьому світу, включно з Україною. Найбільший удар 2021 року прийшов з боку цін на енергоносії, але в новому 2022 році точка напруги зміститься – тепер це будуть харчі.
Їжа вже дорожчає. Наприклад, окремі частини улюбленого ЗМІ "борщового набору" на кінець року зросли в ціні на 30-50%. Люди помічають і – очікувано – хвилюються. Щоби переконатися в цьому, не треба навіть проводити соціологічних опитувань. Достатньо просто уважно послухати розмови в черзі будь-якого супермаркету. Але все це лише початок подорожчання їжі, з яким ми житимемо цього року.
Що ж відбувається
Мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів, навіть переробка на заводах – всі ці статті витрат під час виробництва продовольчих товарів прямо залежать від цін на енергоносії. Тих самих, які весь минулий рік били рекорди.
Так, завдяки,зокрема, й діям нашого північного сусіда, ціни на газ в Європі наприкінці грудня перевищили $2 000 за тисячу кубометрів – абсолютний рекорд за всю історію біржових торгів. Ціни на нафту найвищі за останні п'ять років – $75-80 за барель. Ціни на вугілля небачені за останнє десятиріччя: в жовтні на американських біржах вони встановили рекорд у майже $270 за тонну.
Цілком очікувано, така цінова вакханалія на ринку енергоносіїв тепер перекидається на ринок харчів. Виробники закладають в ціну дорогі добрива та паливо. Деякі взагалі змушені зупинятися – наприклад, велика кількість вітчизняних теплиць, де вирощуються овочі для прилавків наших магазинів, зараз простоюють через надто дорогий газ. Вже навесні ми побачимо наслідки – харчів буде вироблено менше і коштуватимуть вони дорожче.
Для людей зростання цін на їжу болючіше навіть за тарифи. Понад 40% витрат середньої української сім’ї – це саме харчі. Для бідних верств населення ця цифра може досягати і понад 60%. Негативні соціальні наслідки подорожчання їжі очевидні – і з ними треба боротися.
На щастя, ми маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати Україні цього року.
Насамперед це зниження податків на їжу. Конкретно – ставки ПДВ на продукти харчування. Нагадаю, ПДВ – це податок у розмірі 20% від ціни, який ми сплачуємо під час купівлі усіх продуктів. Ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% на ключові для українців харчі. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на такі продукти.
Наприклад, якщо зараз кілограм гречки коштує 50 гривень, то з ПДВ 0% він коштуватиме менше 42 гривень. Тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ. І таким чином полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.
Даний інструмент вже використовують наші сусіди. Про намір застосувати 0% ставку ПДВ з 1 лютого для продуктів харчування вже оголосила Польща, яка наразі чекає на погодження з боку ЄС. В податковому законодавстві ЄС взагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують.
Звісно, зниження ПДВ для харчів коштуватиме грошей з бюджету. Але слід пам’ятати, що бюджет – це інструмент для розв’язання проблем людей. А нашою проблемою цього року буде саме зростання цін на їжу.
Зростання цін, яке б’є по найбідніших. Дорога їжа – це удар по пенсіонерах, безробітних, багатодітних сім’ях та інших вразливих групах. По тих, у кого їжа – це основна складова щомісячних витрат.
Для цільової підтримки найбідніших також вже розроблено інструмент, який легко можна застосувати в наших умовах. Американська держава ще під час Великої Депресії 1930-х років почала видавати бідним так звані "food stamps" – спеціальні чеки на певну суму грошей, які можна витрачати винятково на їжу. Розмови про аналогічну систему в Україні точаться серед фахівців вже давно, і 2022 рік – ідеальний час, щоби перейти нарешті від розмов до справ.
Тим більше, що зараз ми, як ніколи, добре підготовлені до цього технічно. По суті, аналогом системи продуктових чеків є "єПідтримка" – віртуальні 1000 гривень від держави, які надаються через застосунок "Дія". Ці гроші можуть бути використані лише на певні цільові товари та послуги – подорожі, книги, візити до музеїв тощо. Надаються гроші "єПідтримки" обмеженій категорії людей – тільки вакцинованим.
Аналогічним чином можна реалізувати й програму продуктових чеків. Працювати це має так: держава надає певну суму віртуальних грошей через застосунок "Дія" або (для тих, хто не має застосунку) у вигляді умовних чеків, які бізнес, отримавши від покупців, може потім обміняти на гроші від держави. Ці віртуальні гроші можна витратити лише на харчі. Надавати гроші треба лише людям з рівнем доходів нижче певного порогу. І завдяки цьому інструменту держава напряму підтримає тих найбідніших, хто особливо постраждає від подорожчання їжі.
Два інструменти: зниження ставки ПДВ на ключові харчі та запуск програми продуктових чеків для бідних. Використовуючи їх, держава сильно полегшить життя людей під час інфляційної кризи. А саме для того, аби робити життя людей кращим, держава, врешті, і існує.
