Проблема детінізації зайнятості в Україні історично вирішувалась у насильницький спосіб. Замість добровільного запрошення працювати легально – примусове виведення "з тіні" під пильним оком численних контролерів із податкової служби, Державної служби України з питань праці та, навіть, правоохоронців.

Проте "хрестові" походи від урядів часів Миколи Азарова до поточного очільника будівлі на Грушевського – Дениса Шмигаля, закінчувались майже однаково: звітами чиновників та мінімальним реальним ефектом, зокрема внаслідок вкрай невисокої якості рівня державного управління.

Майже єдиним ковтком економічної свободи стала/залишається спрощена система оподаткування та звітності (далі – спрощена система оподаткування або ССО), яка з 1998 року виконує функцію добровільного залучення до формальної економіки основної частини малого підприємництва.

Могло бути краще

Але навіть ССО поступово втрачає свою ефективність як джерело компромісної детінізації бізнесу. 

По-перше, через системні утискання з боку Кабінету міністрів України та Верховної Ради, що своєю чергою породжує загальну невпевненість у майбутньому та недовіру до дій влади. Останній випадок – поширення, попри протести, з 1 січня 2022 року обов’язкової фіскалізації розрахунків на більшість платників єдиного податку та впровадження обліку товарних запасів для окремих груп платників єдиного податку.

По-друге, чинні обов’язки подання звітів та ведення обліку, особливо товарного (які підприємець далеко не завжди здатний виконувати власноруч), та ризики перевірок і штрафів – робили та роблять ССО недостатньо привабливою для виходу з тіні насамперед осіб, що вже займаються епізодичною чи сезонною підприємницькою діяльністю, сумісників або тих, хто шукає підробітків (проблема неможливості робити це епізодично, за потреби). 

По-третє, після економічної кризи 2020-2021 років та в умовах повномасштабної війни для багатьох підприємців вимушена втеча (повна чи часткова) у неформальну економіку – єдине можливе рішенням задля виживання. 

Зазначену ситуацію вдало описав відомий перуанський економіст Ернандо де Сото у своїй праці "Загадка капіталу": "залишатися легальним так саме важко, як і стати легальним".

Тому чинну ССО потрібно осучаснити та модернізувати. Іншими словами – Україні необхідно терміново змінювати податкову політику щодо малого бізнесу. 

Які є варіанти

Дослідження причин існування значних за розмірами "неформальних" економік вказують на необхідність застосування з боку держави більш збалансованого та різноспрямованого підходу до мінімізації: економічно ефективного, зі зниженням витрат на адміністрування та дотриманням вимог законодавства, з принципами прозорості, нейтральності, простоти та стабільності.

Багато країн світу, включно з географічними сусідами України, про це знають та активно використовують. Там, для якнайшвидшого перезапуску національних економік та м'якого стимулювання до добровільної детінізації, роблять акценти, одночасно підвищуючи якість адміністрування збору податків, на запровадження простих та необтяжливих податкових режимів й заходів стимулювання для малого бізнесу. 

Як приклади згадаю:

- Угорські податкові стимули-2022 на суму $2,3 млрд щодо зниження податків на працю та податкового тиску на малий бізнес (модернізація так званого "податку на малий бізнес" (KIVA), що замінює собою сплату податків із прибутку/доходів і соціальні внески, та скасування обов'язкових відрахувань розміром 1,5% на професійне навчання).

- Польські ініціативи щодо зменшення податкового навантаження на громадян (знижені ставки податку на доходи фізосіб, включно з повним звільненням доходів молодих людей віком до 27-ми років) та понад удвічі нижчу за базову ставку корпоративного податку (9% замість 19%) для малих компаній та стартапів (річний дохід до 2 млн євро).

- Єгипет запустив новий спрощений режим сплати податків для мікробізнесу. Він дозволяє подавати щорічно спрощену податкову декларацію та сплачувати дуже помірковані податки. Ставки податків: 0,75% від продажу за річних обсягів менш як 5,4 млн грн (наводиться за курсом на початок року) або 1% — за продажів від 5,4 до 18 млн грн.

- У Киргизстані запровадили декілька опцій щодо спрощеного оподаткування та широко застосовують патенти (як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців, а також тих, хто займається індивідуальною трудовою діяльністю). В останньому випадку – платник податків може вибирати між патентами з термінами дії від однієї до 180-ти діб (водночас довгострокові продаються зі знижкою до 10%). Вартість патентів визначається централізовано для кожного виду діяльності й кожної місцевості та публікується податковою службою.

Запровадити додаткову групу – як варіант

Сутність нового підходу до детінізації малого бізнесу – впровадження додаткової групи платників єдиного податку або навіть спеціальних режимів, які б:

- максимально спростили "вихід із тіні", а саме примітивну процедуру початку/припинення підприємницької діяльності;

- впровадили надлегку і передбачувану систему оподаткування;

- мінімізували витрати громадянина на облік та звітування;

- водночас не створили механізми їхнього використання у мінімізації податків із боку насамперед великого бізнесу. 

Щоб завадити зловживанням, необхідно законодавчо запровадити модель виключно для цільових груп самозайнятих осіб (окремі професії та види діяльності):

- без права наймання, 

- без реєстрації (декларативний принцип через онлайн-повідомлення про початок/припинення діяльності), 

- без звітування та обліку (сучасні безплатні онлайн-платформи або відповідний інструмент в особистому е-кабінеті платника, що можуть виконувати роль інформаційного агента, автоматично формуючи звітність), 

- помірним економічно-обґрунтованим розміром податкового навантаження. 

Це може бути патентна система (у Господарському кодексі України досі існує рудимент під назвою "спеціальний торговий патент") з щомісячною невеликою за розміром фіксованою платою або податок із доходу в межах 5-6% зі звільненням від обов’язкової сплати єдиного соціального внеску.

У такому підході є сильна логіка для України.

Зниження податкового тиску на тлі перенесення витрат на дотримання вимог законодавства з платника податків на податковий орган у формі прозорого для держави та простого для платника податків податкового режиму для малого бізнесу дозволяє розірвати хибне коло з недовіри та невдоволення. 

Для цього у нас все є: податкова служба має розвинені цифрові сервіси, сучасні технологічні платформи можуть допомогти заробляти сотням тисяч людей, банки за необхідності здатні стати податковими агентами зі сплати податків. Лише державі слід законодавчо прийняти таку стимулюючу податкову політику.