Верховна Рада України проголосувала законопроєкт №4416-1 "Про індустріальні парки". Але практика доводить, що від них більше шкоди, ніж вигод. Розберемося, чому.

Довідка LIGA.net. Ціль законопроєкту №4416-1 – залучити інвестиції в промисловий сектор економіки України через впровадження стимулів в індустріальних парках. 

Основна мета його прийняття – стимули для створення робочих місць. За оцінками авторів документа, на кожен індустріальний парк, мінімальна площа якого становить 10 га, припадатиме щонайменше 500 нових робочих місць.

Індустріальні парки – не виключно українській феномен. Індустріальний парк – це різновид так званих Спеціальних економічних зон (СЕЗ), які присутні у 146-ти економіках світу. Це означає, що в нас є достатньо можливостей для того, щоб зрозуміти, чому саме індустріальні парки не працюватимуть в Україні, а запроваджена ініціатива не пожвавить розвиток української економіки, водночас створюючи корупційні ризики.

Спецекономічна зона та податкові пільги

Дослідження спеціальних економічних зон показують, що кореляції між успішністю економічної зони та податковими пільгами немає. Іншими словами: податкові пільги не працюють і не допомагають залучити іноземні інвестиції. 

Основна причина – у більшості випадків рівень оподаткування не є головною перепоною для ведення бізнесу і розглядається чи не в останню чергу, коли бізнес ухвалює рішення, де саме розташувати свої виробничі потужності.

Значно важливіші інфраструктура, рівні правила гри та судова система. Ти не виграєш ані копійки від низьких податків, якщо до тебе будь-якого моменту може прийти податкова та призначити будь-який штраф, просто тому, що можуть. А ти, своєю чергою, не можеш захистити себе в суді. 

Або в тебе просто вкрадуть цей бізнес, а ти не зможеш цьому протистояти через корумповану судову систему. 

Цю тезу гарно ілюструє перелік основних перепон для ведення бізнесу в Україні, який був визначений на підставі опитування Європейської бізнес асоціації

Високі податки не увійшли до першої десятки проблем бізнесу в Україні, а складність з адмініструванням податків посіла шосте місце серед основних перепон для ведення бізнесу – після недовіри до судової системи, корупції, монополій, нестабільного законодавства та репресивних дій правоохоронних органів. 

Відтак, податкові пільги (мабуть, головний фактор, який рекламують у новостворених індустріальних парках) не впливають на приплив іноземних інвестицій. 

А на що тоді впливають та чого нам очікувати

Локальна міграція бізнесу 

Дослідження свідчать, що створення таких зон призводить до міграції локального бізнесу до цих створених індустріальних парків. Замість того, щоб призводити до створення нових бізнесів та робочих місць, індустріальні парки переманюють бізнеси, які вже працюють та шукають додаткових можливостей для мінімізації податкового навантаження.

Можливості для арбітражу та корупції 

Створення декількох різних правил оподаткування на різних територіях також створює можливості для арбітражу та корупції. 

Якщо ти можеш імпортувати обладнання без податків до індустріального парку, в тебе є спокуса скористатись цією можливістю навіть, якщо ти там не працюєш і не плануєш.

Індустріальні парки перетворюються на "чорні діри" для неоподаткованого імпорту, який потім можна перепродавати на інші території України. 

Вже це проходили

І це саме те, що відбувалось в Україні, коли вже була практика створення індустріальних парків: індустріальні парки не змогли залучити нові інвестиції до країни, натомість активно залучали відвертий "схематоз". 

Детальніше про український досвід з індустріальними парками можна почитати в колонці "СЕЗ на Донбасі: Зеленському цікаво, отже, це вигідно Україні. Чи ні?", а тут обмежусь цитатою Дарини Марчак, яка розраховувала втрати від СЕЗ в Україні: "З урахуванням інших податкових пільг в СЕЗ загальний розмір втрат бюджету у 2001 році тільки з ПДВ та податку на прибуток склав 3,4% ВВП. Для порівняння, загальні надходження бюджету від цих податків становили 9,2% ВВП (МВФ, 2003)".