ВВП, інфляція, облікова ставка: декілька слів щодо нового макропрогнозу Нацбанку
Сюрпризів з ключовою обліковою ставкою не було: залишилась на рівні 25% річних, без змін. Це відповідало очікуванням експертів.
Але через посилення безпекових ризиків та негативні наслідки для економіки країни після терористичних атак на енергетичну інфраструктуру, ми погіршили макроекономічний прогноз в частині зростання ВВП: незначне зростання у 2023 році на 0,3%.
Водночас з тих же причин прогноз інфляції дещо поліпшився насамперед у результаті зниження прогнозованого споживчого попиту: прогнозується уповільнення інфляції з 26,6% за підсумками 2022 року до 18,7% у 2023 році.
З позитивного в макропрогнозі – відсутність емісійного фінансування бюджетного дефіциту, починаючи з 2023 року, за умови:
– ритмічності надходження міжнародної допомоги (яка вже анонсована);
– відновлення внутрішнього боргового ринку, як це передбачено меморандумом з Міжнародним валютним фондом.
І в цьому напрямі НБУ вже ухвалив низку рішень, зокрема, підвищив норми обов‘язкового резервування сукупно на 10% і дозволив половину від обов‘язкових резервів формувати коштом бенчмарк ОВДП.
Треба віддати належне і Міністерству фінансів України, яке поступово підвищує рівень дохідності за гривневими ОВДП.
Все це вже пожвавило внутрішній ринок, порівняно з минулим роком. Навіть дочки міжнародних банківських груп вперше з початку повномасштабного вторгнення активізувалися на цьому ринку попри декларовану ними раніше відсутність лімітів на вкладення в ОВДП.
Норми резервування
За обговоренням цифр нового макропрогнозу НБУ якось майже непомітно пройшла ще одна новина: підвищення норми резервування для банків за поточними коштами населення ще на 10%, починаючи з березня 2023-го. І не просто підвищення. А й неможливість покривати ці екстрарезерви коштом ОВДП.
Що це значить для банків? Вони не зможуть заробляти на цих залишках нічого.
Несправедливо? Ще і як справедливо.
На жаль, банки, керуючись короткостроковими комерційними цілями, зовсім не поспішали підвищувати ставки за депозитами після підняття ключової ставки попри численні вербальні інтервенції з боку НБУ. В результаті маємо небезпечний для фінансової стабільності значний за обсягами "навіс" у вигляді залишків на поточних рахунках населення, який щомісяця збільшується. І не шляхом конкуренції чи маркетингових зусиль. Скоріше всупереч відсутності будь-яких зусиль з боку банків.
Два основні чинники зростання: соціальні та інші виплати Кабінету міністрів України та обмеження на зняття готівки, які ввів НБУ 24 лютого 2022 року.
За умови поступового скасування обмежень, ці кошти миттєво опиняться на готівковому ринку. І, з одного боку, будуть тиснути на готівковий курс, з іншого – погіршать стан ліквідності банків.
Тож розрахунок на те, що потенційні втрати доходів таки змусять банки підвищити привабливість строкових депозитів.
Загалом: які часи – такі й інструменти.
