Через повномасштабне вторгнення РФ Україна стала найбільш замінованою країною в світі, констатують в Міністерстві економіки. Тільки за офіційними даними, потенційно забрудненою є близько третини території країни.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Деякі аналітики прогнозують, що на очищення звичайними методами та наявними ресурсами потрібно понад 750 років. 

Також забруднення зробило непридатними частину найцінніших сільськогосподарських угідь країни. Їхнє очищення вимагає суттєвих ресурсів. Скільки це може коштувати і які варіанти залучення фінансів, з'ясовувала LIGA.net.

Хто і як розміновує в Україні?

Як констатує перший віцепрем'єр–міністр економіки Юлія Свириденко, на сьогодні потенційно забрудненими є понад 170 тисяч квадратних кілометрів території України. Понад 6 мільйонів громадян перебувають у зоні ризику через міни та снаряди, що не вибухнули. Жертвами мін вже стали близько 800 українців, з яких понад 250 загинули. Від мін зазнає шкоди й природа – страждає біорізноманіття, ґрунти та води, що забруднюються внаслідок підривів.

За даними МВС, згідно з міжнародною практикою один день бойових дій дорівнює приблизно одному місяцю розмінування.

Як свідчить міжнародна статистика, розмінувати один метр квадратний коштує від $2,5 до $8,5. Що більше на території небезпечних предметів, то дорожче. Плюс до ціни – місцевість та особливості площ. Бо одна справа –  розмінування ріллі, інша – боліт, річок або озер.

Розмінування в кредит. Чому банкіри звернули увагу на міни
Розмінування (Фото: Андрій Заїка, LIGA.net)

І хоча обстеженням і розмінуванням української території займаються Збройні сили України, підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Міністерство внутрішніх справ (МВС) і Національної гвардії та Державна служба з безпеки транспорту, фахівців явно не вистачає.

Зокрема, норма кваліфікованого ручного розмінування, коли сапер проходить небезпечну ділянку із міношукачем – максимум 20 кв. м за робочий день. Тобто розрахунок з п'яти саперів розмінує гектар поля за три місяці щоденної роботи.

За даними ДСНС, загалом по країні служба має у своєму розпорядженні 600 саперів-розмінувальників.

До того ж є пріоритетність – є тисячі об’єктів критичної інфраструктури, громадські території, які розміновують у першу чергу. Ліси й поля – не надто пріоритетні. 

Хоча вже зараз можна найняти недержавну компанію із розміновування. Щоправда, ці послуги не дешеві. Зокрема, за даними LIGA.net, 5 млн грн за гектар – це лише собівартість ручного розмінування. Є варіанти – собівартість механізованого розмінування у 15 разів нижча від ручного. Та потрібної техніки теж поки недостатньо. 

За даними Міноборони, станом на середину літа цього року було сертифіковано 14 операторів протимінної діяльності й ще 16 проходили акредитацію.

І тут потрібно пам'ятати, що протимінна діяльність має декілька напрямів. Ключові – бойове, оперативне та гуманітарне розмінування. Останнє – важливий етап, з якого розпочинається будь-яке відновлення області, громади чи території, де колись стояли військові або були бойові дії.

ДОВІДКА
Гуманітарне розмінування, на відміну від оперативного та бойового, передбачає не вибірковий, а комплексний огляд усієї території, де, ймовірно, можуть лежати міни чи нерозірвані боєприпаси. В Україні ним займаються як державні, так і приватні організації та компанії.

Із тих 14 організацій, що мали ліцензію на середину року, тільки половина проводили саме гуманітарне розмінування. Це 145 груп загальною чисельністю близько 900 демайнерів.

Воно, своєю чергою, складається з технічного обстеження та власне розмінування. На кожен з цих видів діяльності потрібен окремий сертифікат.

Аграрії та розмінування

На тлі нестачі спеціалістів та тривалості процесу представники деяких великих агрохолдингів створюють власні команди з розмінування. Наприклад, як писала LIGA.net, холдинг "Нібулон" Андрія Вадатурського наприкінці квітня отримав сертифікат на проведення НТО – нетехнічного обстеження територій, що можуть бути заміновані.

Зараз холдинг проходить атестацію для отримання сертифікату на наступний вид – технічне обстеження. Та цей процес тривалий і затратний. Тільки навчити одного спеціаліста-демайнера коштує приблизно 4-5 тисяч доларів. Плюс – великі витрати на техніку та засоби захисту.

Щодо агровиробників, які є представниками малого та середнього бізнесу, то їм свої землі чи споруди досить часто доводиться розміновувати самотужки, за допомогою міношукачів.

На тлі цього процесу наприкінці осені деякі банки почали рекламувати свій новий продукт – кредити на розмінування полів. Це викликало масу нарікань з боку користувачів соціальних мереж.

"Отже, державний банк пропонує українським фермерам… кредит на розмінування. В мене нема слів. До речі, кредит з відсотками. Ось і тактики отих стратегій відбудови, деокупації та реінтеграції. У вас є ще ідеї для такого бізнесу? Бо я щось не готова озвучити вголос свої", – констатує стосовно цього одна з користувачів мережі.

Та фінансисти наполягають, що цей вид кредитування з'явився у відповідь на запити клієнтів і не має на меті отримання зиску з проблем.

"Для нас це не бізнес. Ми знаємо, де заробляти, – зараз ми треті по кредитному портфелю для малого та середнього бізнесу в державі і треті по темпах росту. Цей продукт – специфічний, нішевий, але необхідний. Якщо агропідприємець розуміє, що він не має змоги чекати невідомо скільки, поки до його земель дійде черга на гуманітарне розмінування, і має бажання сіятись, нікого не чекаючи, – то має таку альтернативу", – розповіла LIGA.net членкиня правління державного Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес Наталя Буткова-Вітвіцька.

Вона зазначила, що перед анонсуванням продукту фінустанова провела опитування своїх клієнтів у областях, де були бойові дії і тепер необхідне розмінування.

"Ми знаємо своїх клієнтів, упродовж усієї війни ми продовжували працювати з ними щодо кредитів. Наша стратегія весь цей час націлена на підтримку малого та середнього бізнесу. Ми дуже добре розуміємо їхні потреби. Саме тому провели опитування клієнтів із малого та середнього агробізнесу і з'ясували у них, чи цікавий їм такий продукт, чи будуть вони ним користуватись? Готовність виказали 80% в Херсонській області, 20% в Запорізькій області. По інших областях, де були бої, – близько 10% готовності. Хоча навіть у цих областях вже є реальні заявки на отримання таких кредитів", – зазначила банкір.

Наталя Буткова-Вітвіцька. Фото: banki.ua
Наталя Буткова-Вітвіцька. Фото: banki.ua

Гроші на компенсацію відсотків фактично виділяє уряд у рамках програми пільгового державного кредитування "5-7-9".

"Наразі ми комбінуємо наш продукт з урядовою програмою "Доступні кредити 5-7-9%", і це дозволяє встановлювати ставку за такими кредитами в 3%. Якби не було цієї участі держави, така ставка складала б близько 17%", – пояснює Наталя Буткова-Вітвіцька.

Кредити надаються із підтвердженням цілей використання з наступною перевіркою. Отримувач, умовно, не може їх використати на виплату зарплати чи купівлю паливно-мастильних матеріалів. Вони можуть бути виплачені лише ліцензованим компаніям за розмінування.

Зараз Ощадбанк готовий видавати короткострокові кредити на період до трьох років під 3% річних, однак веде консультації з урядом про плани змінити програму так, щоб стала можливою видача коштів на термін 10 і більше років.

"Якщо ми будемо розраховувати рентабельність такого продукту – порівнювати, скільки коштів необхідно витратити і коли вони зможуть окупитись, то цільова аудиторія нашого кредитного продукту з розмінування – це клієнти з невеликим банком землі – ті, у кого сади, виноградник, чи хто вирощує овочі. І це термін – три роки. А для тих клієнтів, які займаються ріллею та вирощують зернові, мають великі земельні банки і, відповідно, потребують більших вкладень у розмінування, окупність може складати від 10-12 років. Водночас поточні умови програми "Доступні кредити 5-7-9%" не дають можливості кредитувати на такий довгий термін. Зараз, аби мати змогу видавати довгострокові кредити на ці 10-12 років з такою невеликою ставкою, необхідні зміни в цю держпрограму. Ми знаходимось у діалозі з профільними міністерствами щодо можливості внесення таких змін для цього цільового використання", – каже членкиня правління Ощадбанку.

Вона додає, що у своїх розрахунках банкіри використовували дані з відкритих джерел та орієнтувалися на те, що є три етапи розмінування. Найдорожчий з них останній – фізичне розмінування. Він коштує від 1,2 до 2 млн грн за один гектар (від $30 тисяч). Або ж від $3 до $8 доларів за метр. Вартість другого етапу – технічного обстеження – $150 за гектар.

Стосовно того, наскільки популярним може бути цей банківський продукт, банкіри поки не готові давати прогнози.

"Обсяги прогнозувати не можемо, бо це новий продукт не тільки для нас, а й для України та світу. Та навіть якщо ми чуємо різні думки стосовно його доцільності, попит на нього має бути", – каже Наталя Буткова-Вітвіцька.

Схожі програми має й інший державний банк – Укргазбанк.

Водночас, за даними співрозмовників LIGA.net, в уряді розглядають можливості розширення програми "5-7-9" для видачі довгострокових кредитів під 1%. Або ж компенсації аграріям витрат на розмінування на рівні близько 80% від витрачених коштів – так званий кеш-бек на рівні 80%.