Зелена картка рятує страховиків. Але з ринку пішов кожний десятий. Як виживає страховий бізнес

За цей рік з українського ринку пішла більше ніж кожна десята страхова компанія. Однак це були мальки ринку — великі страховики і далі працюють. Останні долають кризу на вузькому переліку продуктів, а незабаром будуть змушені шукати нові "воєнні" пропозиції для своїх клієнтів. 

Як українські страховики проходять війну та як вони можуть адаптуватися до нових умов — у матеріалі LIGA.net.

Закрився кожен десятий

За час воєнної агресії зі страхового ринку пішло 17 учасників (близько 11% від загалу). Так, у січні в держреєстрі фінустанов (ДРФУ) нараховувалося 156 страховиків, наприкінці вересня – 139 (13 з них — life-страховики — компанії зі страхування життя, решта — non-life-страховики).

І хоча з ринку пішла кожна десятка компанія, усі великі гравці залишилися.

"Більшість з них (компаній, що пішли з ринку. – Ред.) реально не працювали з фізичними особами: були кептивними (кишеньковими. – Ред.) чи займалися квазістрахуванням", — розповів LIGA.net Сергій Авдєєв, акціонер та голова правління СК "Арсенал Страхування".

"Ці компанії не були платоспроможними і мали проблеми ще до війни. Війна стала каталізатором, який показав реальний стан справ кожного страховика", — зазначили LIGA.net у пресцентрі Національного банку України.

На додачу до цього свідчить й обсяг активів страхового ринку, який не особливо змінився. Тобто зникли маленькі компанії з дрібною часткою активів на ринку.

На війні активи зростають

Загальний обсяг активів страховиків, за даними Нацбанку, як порівняти з початком року та станом до воєнної агресії навіть трохи зріс — з 64,2 млрд грн до 65,7 млрд грн.

Це понад 2% росту за активами страховиків. 

"Не зменшився ані розмір прийнятних активів, ані обсяг сформованих страхових резервів. Протягом війни страховики навіть наростили обсяги ліквідних активів", — розповіли у регуляторі.

Як зазначили в НБУ, наприкінці вересня у страховиків було 17,2 млрд грн ліквідності, коли у січні — 14,9 млрд грн. За дев’ять місяців приріст — понад 15%.

Там пояснили, що драйвером підтримки бізнесу було не страхування життя чи майна, на яке не розповсюджується воєнний ризик. Рушієм ринку стала "Зелена картка", яка продається для тих, хто виїжджає на автомобілі за кордон.

"Зелена карта" і нові продукти

Кількість клієнтів, на думку Авдєєва, значно зменшилася з початку року. Єдиним цікавим продуктом на ринку стала "Зелена картка".

"За період війни цей вид страхування зріс на 76% порівняно з аналогічним періодом минулого року", — зазначили в НБУ. Минулого року у структурі страхового портфеля цей вид страхування становив 0,9 млрд грн, цьогоріч – 1,5 млрд грн.

"Наразі в усіх країнах українським автомобілістам уже потрібно мати або місцевий поліс, або українську "Зелену карту". Ми радимо укладати договори "Зеленої карти" з українськими компаніями", — зазначив LIGA.net В'ячеслав Черняховський, генеральний директор асоціації "Страховий бізнес".

Збільшився продаж "Зеленої карти", а КАСКО, страхування авто навпаки скорочувався. "У людей поменшало грошей. У деяких авто пошкоджене у війні, у деяких залишилися на територіях, де йдуть бойові дії", — пояснює Авдєєв негативний тренд.

Є і погляд на перспективу. На думку Черняховського, може з'явитися покриття для деяких нових ризиків — наприклад, воєнних ризиків чи ризиків політичного насильства та тероризму. Їх немає у стандартних страхових договорах, а вони зможуть бути покриті повним чи частковим страхуванням.

Великі плани НБУ

"Сьогодні всі страховики виконують свої зобов'язання перед клієнтами", — відзначають роботу ринку в НБУ. Страховики показали високу прибутковість, помітно скоротивши витрати (крім операційних).

Водночас ринок не з такою самою симпатією дивиться у відповідь на регулятора.

Як зазначив Черняховський, необхідно заборонити регулятору ухвалювати нові нормативні акти, які погіршують умови ведення бізнесу під час війни. Приводом до цього була нещодавня постанова НБУ, яка ускладнюватиме страховикам роботу.

Регулятор планує змінити умови розкриття інформації страховиків про свій фінансовий стан, виконання нормативів, виконання зобов'язань тощо. Ринок очікують істотні зміни в зв’язку з введенням в дію з 1 січня 2024 року основних положень нового закону "Про страхування".

"Стратегічна ціль Національного банку у сфері страхування — платоспроможний, фінансово стійкий, конкурентний та стабільний ринок", — наголошують у регуляторі.