50 фондів, 900 000 учасників і мільярди інвестиційного доходу: підсумки 20 років роботи НПФ

В Україні вже два десятиліття працює система недержавних пенсійних фондів (НПФ). Сьогодні на цьому ринку діє 50 фондів, де свої майбутні пенсії накопичують близько 900 000 українців. За цей час вони акумулювали майже 3,5 млрд грн внесків та виплатили понад 2 млрд грн. Лише інвестиційного доходу система згенерувала близько 5,5 млрд грн.

Про це йшлося під час круглого столу "20 років недержавному пенсійному забезпеченню в Україні", який зібрав представників фондів, профільних асоціацій та регулятора. Учасники підбили підсумки розвитку системи та обговорили можливості її інтеграції в економіку країни.

LIGA.net виокремила сім основних тез із дискусії та розповідає про них.

Ринок НПФ: 50 фондів та 900 000 учасників

Недержавні фонди стали важливим інструментом додаткового пенсійного забезпечення для сотень тисяч українців. За словами голови ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяни Сальникової, система вже довела свою спроможність.

"В Україні працюють 50 недержавних пенсійних фондів, в яких накопичують на пенсію близько 900 000 людей. За 20 років вони здійснили майже 3,5 млрд грн пенсійних внесків. За цей період було виплачено вже 2 млрд грн пенсій", – зазначила вона.

Сальникова додала, що протягом зазначеного періоду фонди отримали майже 5,5 млрд грн інвестиційного доходу.

Дохідність приватних фондів перевищує інфляцію

Низка фондів демонструє дохідність, яка значно перевищує інфляційні показники. Як наголосив голова ради Всеукраїнської асоціації НПФ Григорій Овчаренко, найуспішніші гравці ринку обганяють не лише інфляцію, а й валютні ризики.

"Чотири із п’яти найбільших фондів в Україні успішно обганяють і інфляцію, і девальвацію, і здорожчання іноземної валюти та ставки за депозитами", – сказав він, навівши приклади "Династії", "Емерит-Україна", "ПриватФонду" та "ОТП Пенсії".

Зростання ролі фізичних осіб у накопиченнях

Якщо раніше основу накопичень становили внески роботодавців, то тепер ситуація змінилася. За словами Тетяни Сальникової, вже другий рік поспіль фізичні особи вносять більше коштів, ніж компанії на користь працівників.

"Якщо на початку роботи пенсійних фондів 97% внесків у них були внесками від роботодавців на користь працівників, то вже другий рік поспіль внески від фізичних осіб перевищують внески від роботодавців", – уточнила вона.

На ринок можуть вийти акції держкомпаній

Регулятор розглядає можливість розширення інструментів для інвесторів. Голова НКЦПФР Руслан Магомедов повідомив, що обговорюється ідея виставити на біржу частину акцій великих державних компаній.

"У нас є така ініціатива, поки що вона активно не афішується, що треба взяти частину прибуткових державних компаній, які сплачують дивіденди, і їхні акції продати у free float. Планується десь 7% компаній, і це буде щось впізнаване – державні банки чи компанії енергетичного сектору", – розповів Магомедов.

Серед можливих кандидатів – ПриватБанк, Нафтогаз України та Енергоатом.

Він додав, що це буде перший крок до того, щоб утворився сегмент ринку, де бізнес побачить, що дійсно працює механізм: випускаєш якийсь інструмент – акції чи корпоративні облігації – і можеш залучити певну суму грошей.

Пенсійними фондами все частіше цікавляться молодші люди

Недержавні пенсійні фонди дедалі активніше залучають молодь. Якщо раніше типовим учасником був клієнт віком за 45 років, то зараз середній вік поступово знижується і становить 40 років. За словами генеральної директорки компанії з управління активами "ОТП Капітал" та голови ради НПФ "ОТП Пенсія" і НПФ "Фрі-Флайт" Наталі Меженської, все більше українців починають замислюватися про майбутнє у 20–30 років.

"Ті люди, які приходять до нас через наш сайт – їхній середній вік 37 років. Серед наших клієнтів зʼявилися молоді люди віком від 20 до 30 років. Ще пʼять років тому побачити таку людину серед наших пенсійних фондів було виключенням, ніж правилом. Зараз – це 15% від всіх наших залучених клієнтів", – зазначила вона.

Приватні пенсійні фонди мають забезпечувати якість життя, а не лише виплати

Головна цінність пенсійної системи полягає не тільки у фінансових виплатах, а у створенні умов для гідного життя літніх людей. Про це сказав Олександр Індило, заступник генерального директора Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Мінсоцполітики.

За його словами, дослідження Світового банку показують, що понад 80% людей у похилому віці потребують насамперед не грошей, а послуг – медичного догляду, соціальної підтримки, можливостей для комунікації. "Людині потрібна підтримка, допомога в старості", – підкреслив він.

На його думку, саме приватні пенсійні фонди мають стати центром такої екосистеми, яка поєднує фінансові ресурси з пакетом сервісів: медичними, побутовими, соціальними.

"Це медичні послуги, це житлові-побутові послуги і це певні рекреаційні послуги або послуги соціалізації, підтримки емоційного стану людей", – пояснив він.

Він також зазначив, що у світі приватні пенсійні фонди пропонують "єдине вікно" для доступу до різних сервісів – від знижок на ліки та медогляди до організації подорожей і програм соціалізації.

Ось оце та ключова модель, яку нам треба закладати у розвиток саме приватного пенсійного забезпечення, підсумував Індило.

Пенсійні кошти повинні працювати в економіці

Нова накопичувальна система не може обмежуватися лише вкладенням у державні облігації. На його думку, пенсійні кошти повинні підтримувати розвиток реального сектору. Про це сказав Руслан Магомедов.

Він додав, що солідарна система не витримує. Навіть якщо завтра у нас з’явиться накопичувальна система, залишається питання, куди ми будемо вкладати ці кошти? Якщо в ОВДП, то навантаження не зменшиться, а навіть збільшиться на розмір купона, який треба буде заплатити за ці ОВДП.

"Звісно, ми будемо починати в будь-якому випадку з ОВДП. Але той час, поки вони будуть, це якраз коротке вікно, за яким ми маємо створити щось ще, щоб гроші від накопичувальної системи пенсійного забезпечення йшли в реальний сектор економіки нашої країни", – підкреслив він.

У такому випадку ми зможемо створити щось ліпше, ніж наші польські колеги, на яких ми багато років рівнялися, підсумував Магомедов.