Як заощадити та не нашкодити Україні. 5 порад від економістів
Зміст:
  1. 1. Реалістично плануйте майбутнє
  2. 2. Впевніться у стабільності доходу
  3. 3. Обдумайте кошик споживання
  4. 4. Купуйте українське 
  5. 5. Залишок інвестуйте

Ціни зростають, тож українцям доводиться економити, ретельніше дбати про особисті фінанси. Але суцільна економія і сліпий оптимізм можуть мати негативні наслідки для економіки: як для громадян – учасників економіки, так й для їхніх фінансів у майбутньому.

LIGA.net запитала економістів, як долати зайві витрати та як організувати фінанси в нових обставинах. Ось п’ять порад. 

1. Реалістично плануйте майбутнє

Тарас Козак, засновник та президент інвестиційної групи "Універ"

Чимало українців очікують перемогу як момент, після якого все знову буде так, як до великої війни. Водночас "проїдають" свої заощадження, відкладені на чорний день. 

Я вважаю, що війна може затягнутися на роки. Варто навчитися жити за таких умов — не відкладати плани, працювати та, за можливості, заробляти кошти. Звісно, допомагати Збройним Силам, наближати перемогу. 

Хорошим прикладом такого життя є Ізраїль. Попри загрози та регулярні ракетні обстріли, країна живе повноцінним життям та розвивається вже десятиліття. 

Економити на видатках, відмовляти собі у речах не першої необхідності у воєнний час  — це добре з точки зору певного домогосподарства. Проте економіка, у разі зменшення обсягів продажу товарів та послуг, потерпає. Також страждає державна скарбниця. Загальним наслідком стане зниження рівня життя пересічного українця.

2. Впевніться у стабільності доходу

Володимир Вахітов, Ph.D., професор та співзасновник Центру поведінкових досліджень BeSmart Київської школи економіки

Слід очікувати зменшення будівництва і ремонтних робіт, скорочення ринку товарів довгострокового споживання (великої побутової техніки, люксових одягу, прикрас, годинників і автівок тощо). Якщо ви працювали в таких сферах, то є сенс подумати про нову спеціальність.

Зараз для країни й для родини дуже дорого бути безробітним. Тому варто вчитися чомусь новому і шукати нові можливості вже за перших ознак, що саме у вашій галузі починаються негаразди: скорочення зарплати та графіку, різкий відтік клієнтури.

Я б дуже хотів застерегти від споживацьких кредитів. Ставки за кредитами зростають, а в результаті інфляції зарплата знецінюється. Якщо у вас немає чіткого розуміння, де ви будете брати кошти на виплату кредиту, варто від нього утриматися. Особливо небезпечно брати в борг у мікрофінансових організаціях.

Варто тримати в голові важливість інвестицій у довгострокові речі, які нібито здаються зараз не критичними, про них важко думати. Наприклад, пройти медичний огляд, зробити щеплення, важливі операції, які можуть запобігти розвитку складного медичного стану, контроль ваги, заняття спортом. Якщо фінансовий стан родини дозволяє інвестувати в це, не варто забувати про ці категорії. Лікувати хворий зуб або інфаркт набагато дорожче, ніж зробити рутинне обстеження.

3. Обдумайте кошик споживання

Євген Дубогриз, асоційований експерт "CASE Україна"

Насправді у мене несуттєво змінилися якісь власні правила споживання. Якщо згадати все, що змінив, то це:

  1. Перестав купувати каву у кав'ярнях та на вулиці. Роблю сам, це насправді значна економія.

  2. Став у чотири рази менше палити — тут точний контроль. Але теж економія.

  3. Менше походів до ресторанів у вихідні. Готуємо те ж саме вдома.

  4. Відмова від дорогого алкоголю, перейшли на українські вина.

Українське вино, виявляється, є гарне — закарпатське. Я не знав раніше про нього. Випадково помітили, скуштували, сподобалося.

Щодо того, як споживати відповідально для економіки — обмежити споживання того, що в дефіциті, що не критичне. Наприклад, пальне. Тобто менше їздити машиною, більше громадським транспортом.

4. Купуйте українське 

Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU

Можливо, я буду не в тренді, якщо скажу, що витрати зовсім не зайві, якщо вони здійснюються всередині країни?

Навіть у мирний час зменшення витрат населенням є дуже поганим для економіки, адже невитрачені кошти одними — це незароблений дохід для інших. Зі свого боку підприємства отримують менше ресурсу, щоб платити зарплати своїм працівникам, які зі свого боку втрачають здатність розраховуватися з наступними. І так по колу.

Тому я б радив за можливості заощаджувати на дефіцитному імпортному пальному, трохи менше купувати імпортних товарів. Але не відмовлятися від послуг сусіда-перукаря та продовжувати купувати овочі у бабусь. Тобто витрачати на вітчизняні товари та послуги.

А якщо залишаться кошти, то частину їх спрямувати на підтримку ЗСУ через купівлю військових облігацій.

5. Залишок інвестуйте

Володимир Лепушинський, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України

Щоб захистити економіку та фінансовий сектор України, дуже важливо стимулювати людей вкладати гроші у депозити та цінні папери.

Це зменшує попит на товари та послуги не першочергового використання, стримує темпи зростання цін. Це також знижує тиск на валютному ринку, що допомагає Національному банку стримувати курсову стабільність. 

Щоб зробити гривневі інструменти (депозити та цінні папери) привабливішими, Нацбанк 3 червня підвищив облікову ставку до 25% річних. Ми очікуємо, що на таке підвищення відреагують ставки як за гривневими депозитами, так і за державними облігаціями України. Відповідно, громадяни отримають кращі умови захисту власних заощаджень від інфляції.