RU

Інструкція | На моє ім'я взяли кредит, що робити? Рекомендації НБУ, кіберполіції, юристів

На моє ім'я взяли кредит, що робити? Рекомендації НБУ, кіберполіції, юристів - Фото
Колаж: Сошкіна Олена/LIGA.net
14.02.2022, 07:00

В Україні зростає популярність мікрокредитів, а отримати їх — все простіше та швидше. Цим користуються шахраї, які оформляють позики на інших людей

За підсумками трьох кварталів 2021 року українці взяли 17 382 мікрокредити, тоді як роком раніше — 12 057. Заборгованість за такими позиками зросла з 14,8 млрд грн до 15,6 млрд грн, свідчить аналітика Opendatabot. Водночас частішають і випадки шахрайства, коли кредити беруть на людей без їхнього відома.

"Потрапила у неприємну ситуацію — на моє ім'я взяли кредити у трьох МФО (мікрофінансові організації. — Ред.). Голосіївське відділення поліції бездіяльне", — написала на початку лютого мешканка Києва у фейсбук-групі свого району.

У коментарях люди не лише давали різноманітні поради (нерідко протилежні за змістом), а й ділилися власними історіями:

"У товариша був такий самий випадок, він виплатив зі своїх грошей кредит і змінив документи".

"Була у такій ситуації, виплачувала два роки, доки доводила, що не я брала, набігли такі відсотки".

"У тестя вкрали телефон і набрали 40 000 грн кредитів за МФОшками".

Це лише частина історій під одним постом у фейсбуці. Як розповіли LIGA.net у Нацбанку, за 2021 рік регулятор отримав 553 звернення, пов'язані з кредитами, взятими на людей без їхнього відома. Не всі звертаються у таких випадках до Нацбанку, тому масштаби проблеми можуть бути більшими. Наприклад, Українське бюро кредитних історій лише за місяць отримало 795 скарг.

Як не опинитися серед жертв і що робити, якщо це сталося? LIGA.net розпитала Нацбанк, юристів, кіберполіцію та склала докладну інструкцію, що робити, якщо ви потрапили в таку ситуацію і як звести ризик до мінімуму.

З чого починати

Ви дізналися про кредит на своє ім'я. Що робити? Насамперед слід дізнатися, де конкретно оформлений кредит і на яку суму, йдеться у відповіді Нацбанку на запит LIGA.net.

Кредитну історію можна переглянути на сайтах бюро кредитних історій. Але зазвичай про наявність "боргу" людина дізнається вже на стадії прострочення від співробітників МФО або колекторів, які починають нав'язливо телефонувати з вимогою повернути гроші, зазначає Олександр Озеров, адвокат юридичної компанії Investment Service Ukraine. Далі тягар доведення, що кредит насправді взяли шахраї, лежить на жертві.

Потрібно звернутися до МФО або банку (випадки шахрайства із банківськими кредитами бувають набагато рідше), які видали кредит, із вимогою надати засвідчені копії кредитної справи та інші документи, які є. Краще брати два екземпляри — для поліції та суду. Фінансові організації повинні надавати копію, якщо відмовляються — скаржтеся до НБУ. Якщо користуєтеся послугами адвоката, є практика адвокатських запитів.

Також необхідно надіслати цій МФО/банку звернення з проханням провести внутрішнє розслідування, вказавши, що ви цей договір не підписували та кредит не брали, радять у Нацбанку. У кращому разі таке розслідування дасть результат і борг спишуть. Але навіть якщо ні, це звернення можна буде використовувати під час розгляду в суді, додає Олександр Озеров.

Спілкування з кредитною організацією краще фіксувати (скриншоти, записи розмов). Потім це можна використовувати в суді як доказ неправомірних дій із їхнього боку.

Звернення до поліції

З отриманими від МФО/банку документами слід звернутися до поліції. Водночас постраждалі часто скаржаться, що поліція не поспішає допомагати, тому надалі потрібно "дуже активно супроводжувати" свою заяву, пояснює LIGA.net Анатолій Рибачок, старший юрист практики вирішення спорів Juscutum: "Це важливо, щоб контролювати, що робить слідчий і чи робить він бодай щось".

Якщо нічого не робить, можна вдатися до скарг. За законом, можна звернутися до слідчого судді, який зобов'яже слідчого зайнятися справою. Це єдиний варіант у процесуальному законодавстві, проте скарги начальству слідчого чи прокуратурі теж можуть дати результат.

"Якщо ходити і методично ставити запитання — запитувати, запитувати — слідчому простіше щось робити, щоб від нього відстали", — зазначає Рибачок.

Юристи вказують, що поліція має достатньо повноважень — вони можуть надсилати запити до різних органів та організацій, наприклад, до мобільних операторів, щоб встановити, кому належав номер телефону, звідки оформлявся кредит тощо.

"Їм зобов'язані надати інформацію про трансакції з банку, наприклад, щоб подивитися конкретні рахунки — звідки, куди, що", — додає Анатолій Рибачок.

Також співрозмовники LIGA.net рекомендують звернутися до Департаменту кіберполіції, оскільки зараз шахраї переважно беруть кредити онлайн, використовуючи вкрадені номери телефонів.

Якщо поліція встановила факт шахрайства, кредитна організація зобов'язана визнати позику недійсною, наголошують у НБУ.

Але навіть якщо правоохоронці не доведуть до кінця розслідування, зібрані ними матеріали можна використовувати в суді.

Звернення до суду

У суді слід вимагати визнати договір про кредит недійсним.

"Слід надати всі зібрані докази, що договір ви не укладали, про його існування не знали, на сайті МФО не реєструвалися і листування з ним не вели", — каже Олександр Озеров.

Звертатися слід до місцевого суду, зазвичай це суд за місцезнаходженням організації, що видала кредит, додає Рибачок.

Якщо гроші заарештували, слід вимагати зняти арешт. Якщо вже їх стягнули, у позові слід зазначити вимогу повернути. Якщо важлива "чиста" кредитна історія, відповідачем у позові також потрібно вказати бюро кредитних історій, щоб вони видалили негативну інформацію. І вимагати видалити інформацію з реєстру боржників.

Як зазначає Анатолій Рибачок, найкраща стратегія — використати два зазначені варіанти (поліцію та суд) паралельно. Однак у разі арешту рахунків чи списання грошей без суду вже не обійтися.

Якщо ж рахунки не заарештовані, але ви турбуєтеся, що найближчим часом це станеться, можна звернутися до суду і окрім основного позову вимагати "забезпечення позову" — у такому разі суд заборонить заарештовувати гроші, доки завершиться розгляд справи по суті.

Юристи-співрозмовники вказують, що людям, які рідко стикаються з юриспруденцією, буде нелегко впоратися з цими завданнями самим, тому все ж таки ефективніше найняти адвоката.

Нацбанк та колектори

Регулятором ринку є НБУ, тому можна додатково поскаржитися йому, додавши документи (якщо є), які підтверджують вашу правоту. НБУ запитає у банку/МФО звіт про те, як вони відреагували на ваше звернення, і вони зобов'язані дати відповідь.

Також у НБУ слід скаржитися у разі неправомірних дій колекторів. За новим законом колектори мають чіткі правила роботи.

"Зокрема, їм заборонено повідомляти треті особи про заборгованість без згоди боржника (один із способів тиску — розповідати про борги родичам, друзям, колегам. — Ред.), погрожувати, шантажувати, чинити психологічний та фізичний тиск, телефонувати з 20 до 9 години, у вихідні, святкові дні тощо", — нагадують у Нацбанку.

Читайте також: Колектори у реєстрі: повноцінно запрацював антиколекторський закон. Що треба знати?

У регуляторі зазначили, якщо колектори порушують правила, слід робити скриншоти листування, записувати розмови, а зафіксовані порушення надіслати до Нацбанку.

Не сидіти склавши руки

Найголовніше — точно не можна сидіти і нічого не робити, сподіваючись, що воно саме розсмокчеться. Позиція — "я не платитиму, мені нічого не зроблять" — може виявитися вкрай небезпечною.

"У якийсь момент заблокують усі рахунки і гроші стягнуть у примусовому порядку", — наголошує Анатолій Рибачок.

Фінансові організації мають кілька інструментів, щоб оперативно стягнути гроші.

У судовому порядку є наказне провадження, яке дозволяє у прискореному порядку стягнути гроші. Рішення суд виносить без виклику сторін, а наказ суду водночас є виконавчим документом. Тобто одразу після набуття ним чинності виконавці можуть розпочати процес стягнення коштів.

Також часто МФО вдаються до послуг нотаріусів, які мають право видати виконавчий напис. На підставі такого документа виконавці також можуть заарештувати рахунки та почати списувати гроші. Нерідко рішення нотаріусів мають сумнівну законність. Наприклад, як повідомляло видання Наші гроші, нотаріус Олег Горай примудрився видати за рік 115 000 таких написів із грубими порушеннями. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату за поданнями Мін'юсту позбавила його ліцензії. Рішення таких нотаріусів все одно слід оскаржити у суді.

Крім втрати грошей є й інші небезпеки, додає Олександр Озеров. У кредитній історії з'явиться негативна інформація, можна потрапити до Єдиного реєстру боржників, отримати заборону на виїзд із країни.

Анатолій Рибачок наголошує: якщо ви стали жертвою шахраїв, необхідно одразу діяти, поки у вас не забрали гроші, бо скасувати кредитний договір легше, ніж потім намагатися повернути вже списані гроші.

Профілактика та безпека

Як зазначають у кіберполіції, оформлення кредитів на людей без їхнього відома стало актуальною проблемою поряд з найбільш "класичними" видами онлайн-шахрайства — фішингом, продажем неіснуючих товарів та "порятунком" грошима родичів, які нібито потрапили в халепу.

"Шахраї отримують доступ до SIM-картки, входять до інтернет-банкінгу і за допомогою віддаленої ідентифікації відкривають кредити на громадян", — описав найпоширенішу схему начальник відділу боротьби з онлайн-шахрайством кіберполіції Іван Тимошенко.

Відомство також дало головні поради, як запобігти такому сценарію:

  • зареєструвати свою SIM-карту на паспорт (тобто прив'язати її, унеможлививши перевипуск SIM-карти без паспорта);
  • відключити у мобільного оператора послугу віддаленої заміни SIM-картки;
  • включити двофакторну аутентифікацію;
  • встановити надійний пароль до інтернет-банкінгу та безпосередньо на самому смартфоні.

Часто доступ до SIM-карти шахраї отримують у такий спосіб: телефонують кілька разів і представляються таксі, держорганами тощо, після чого намагаються зробити так, щоб жертва перетелефонувала. Отримавши останні номери, куди здійснювалися дзвінки, шахраї замовляють функцію відновлення SIM-картки. Також вони можуть поповнювати мобільний рахунок жертви, якщо інформація про останні поповнення також потрібна.

Прив'язавши SIM-карту до паспорта, можна захиститися від такої схеми. Як радять у кіберполіції, ще краще мати окремий мобільний номер для зв'язку з банківською картою і не передавати його нікому. Також оператори мають функцію додаткового пароля для дій з SIM-картою.

Ще один інструмент протидії кредитному шахрайству запустила Мінцифра у Дії. Там є пушповідомлення про перевірку кредитної історії (перед тим, як видати позику, кредитор перевіряє історію позичальника), в якому зазначено, хто конкретно її перевіряє. Якщо кредит бере не ця людина, а шахраї на її ім'я, потенційна жертва має можливість зв'язатися з МФО/банком, заблокувавши договір або вимагати його скасувати (якщо його вже схвалили).

Адвокат Олег Болотський у розмові з LIGA.net розповідає про ще один сценарій: шахраї переконують людей "інвестувати" свої гроші у щось під високий відсоток, причому просять встановити на свій комп'ютер програму нібито для гри на біржі.

"Насправді вони встановлюють TeamViewer, отримують доступ до комп'ютера та починають брати кредити. У нас у компанії далеко не один такий випадок, ось нещодавно на матір та сина взяли до мільйона гривень", — розповідає юрист.

Водночас Болотський зазначає, що потрапляють у такі ситуації люди "уже зовсім без мінімальної фінансової грамотності".

Калашник Павло
Калашник Павло
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини