Через війну можливості українців вкладати свої кошти у певні інвестиційні інструменти значно зменшилися. Зменшилася також і сама прибутковість цих інструментів. Натомість – збільшилися ризики.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Реалії часу

Тримати частину грошей в кеші й не використовувати їх для інвестицій вимагають ризики неочікуваних витрат. Основними інструментами для вкладів українців фінансовий аналітик Андрій Шевчишин називає LIGA.net традиційні – валюту, депозит, золото. Водночас ефективність цих інструментів далеко не найкраща. Деякі навіть не покривають інфляцію.

"Наприклад, з початку 2023 року і станом на 20 червня 2023 року золото зросло в ціні на 7,5% в доларовому еквіваленті. Але оскільки долар майже не змінився до гривні, покупці золота отримали 7,5%. Хоча, за умов війни, інфляції та ризику дефолту – це традиційний інструмент захисту", – відзначає аналітик.

У липні 2022 року Нацбанк встановив фіксований офіційний курс на рівні 36,5686 грн/долар і тримає його і до нині як "основний якір стабілізації очікувань і ключовий засіб виконання пріоритетних цілей НБУ".

Такий фіксований офіційний курс гривні щодо долара не дає можливості "грати" на валютних коливаннях. До того ж, навіть попри нещодавнє пом’якшення валютних обмежень регулятором, умов для інвестиційних маневрів тут немає.

У що інвестувати українцям під час війни
Ціна банківських металів

Між тим, в експертному середовищі є очікування, що офіційний курс гривні буде переглянутий до кінця року.

Зміну офіційного курсу гривні щодо долара на 7% від поточного значення – до 39,13 грн/долар – на горизонті найближчих 12 місяців передбачає прогноз інвесткомпанії Eavex Capital. Водночас і це нижче рівня річної інфляції, яка зараз складає 15,3%.

Зниження рівня річної інфляції з 26% у січні до 15,5% у травні, хоч і підвищує привабливість депозитів, ставки за якими у банках також зросли з 8-13% річних до 10-18% річних у червні, але все ще не виправдовує їх.

Варто зазначити, що Нацбанк для забезпечення економічної стабільності всіляко намагається підняти привабливість строкових депозитів для населення. Це було одним із ключових аргументів під час прийняття рішення регулятора 15 червня не знижувати облікову ставку. Її залишили на рівні 25%.

Згідно з даними Нацбанку, частка депозитів терміном від 3 до 12 місяців зросла з 47% у січні 2023 року до 76% у травні. А частка строкових гривневих депозитів у червні – на 5%, до 35%.

Найкращим інструментом для інвестицій наразі Андрій Шевчишин називає державні облігації (ОВДП), дохід за якими випереджає інфляцію.

"Наприклад річні ОВДП можна купити з доходністю 17-18,5%, облігації на більший термін – з доходністю 20%. При цьому завжди є можливість ці облігації продати", – каже він.

Не прогадав і той, хто вклався в Bitcoin. З початку року він зріс в ціні на 73%. Водночас, Шевчишин каже, що це зовсім не означає, що Bitcoin й далі зростатиме такими темпами, чи навіть втримає поточні позиції. Загалом, криптовалюта – цікавий інструмент для інвестицій, але дуже волатильний та ризикований.

Динаміка курсу біткоїну
Динаміка курсу біткоїну

На перспективу

До війни досить популярним серед середнього класу було інвестування в акції закордонних компаній. Зараз це неможливо. Проте, після закінчення війни інструмент одночасно із сильнішою інтеграцією України в Євросоюз може набрати ще більшої популярності.

Іще один традиційний для інвестицій українців інструмент – нерухомість – на сьогодні через постійні обстріли, ракетні та дронові атаки виглядає досить ризикованим. Водночас, якщо відкинути ризики, може виявитися досить прибутковим у післявоєнний період.

Згідно зі звітом міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young (EY), масштаби руйнувань української нерухомості перевищують обсяги побудованого та введеного в експлуатацію житла за останні сім років. І як би це не цинічно не звучало, але реальність така, що дефіцит квадратних метрів, особливо у післявоєнний період, стане запорукою зростання ціни на них. 

Наразі середня вартість квадратного метра у новобудові Києва складає 46 500 грн, у Львові — 45 400 грн, у Дніпрі – 41 700 грн.

Про те, що уже зараз варто розглянути інвестування у проєкти, які запускатимуться після війни, каже LIGA.net аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.

"Це може бути пов'язане з відновленням зруйнованої інфраструктури або розвитком нових галузей, що виникнуть внаслідок конфлікту", – зазначає він.

Іще одним варіантом Орищак бачить – збирати команди людей та інвестувати у їх освіту, створюючи кадровий потенціал для західних інвестиційних проєктів, які країна отримає після війни. Це допоможе українським фахівцям бути готовими до нових можливостей та вимог ринку.

"Проте ми дотримуємося погляду, що у повоєнній країні реалізація технологічних проєктів буде складною. Натомість слід зосередитись на розвитку рекреаційних та психологічних центрів, паркових територій, центрів розвитку дітей та освітніх центрів для перекваліфікації людей, щоб вони могли отримати роботу, яка матиме попит після війни", – зауважує аналітик Центру біржових технологій.

Окрему увагу Орищак звертає на аграрний сектор, де Україна посідає місце одного з найбільших виробників сільськогосподарської продукції в регіоні.

"Попри складнощі, викликані воєнним конфліктом, аграрний сектор все ще становить значний потенціал для інвестицій. Сільське господарство в Україні має сприятливі природно-кліматичні умови, великі сільськогосподарські угіддя та доступ до ринків Європи та інших країн", – зазначає він.

Зараз спостерігається зростання інтересу до інвестицій у сільське господарство, особливо в сучасні технології та інновації, спрямовані на підвищення ефективності виробництва та покращення якості продукції. Інвестори дедалі більше орієнтуються на розвиток екологічно чистого землеробства, органічного обробітку та перероблювання сільськогосподарської продукції.

Понад те, Україна має значний потенціал для розвитку сільськогосподарського експорту. Її географічне положення, ресурси та виробничі можливості роблять її конкурентоспроможною на світових ринках.

"Інвестори можуть виявити привабливі можливості у сфері розвитку експортної інфраструктури, логістики та створення спільних підприємств із закордонними партнерами", – каже Орищак.

Однак для успішних інвестицій в аграрний сектор України необхідно враховувати ризики, пов'язані з політичною та економічною нестабільністю. Також важливо звернути увагу на розвиток сучасних правових та інституційних механізмів, які гарантують захист прав власності та забезпечення справедливості у бізнесі.