Компенсацію за загиблого родича включили до Реєстру збитків: що треба знати

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, розпочав приймати заяви за ще однією категорією – смерть близького члена сім’ї. Про це повідомив Офіс президента.

Подати відповідну заяву через вебпортал "Дія" можуть близькі родичі загиблої людини або інші члени родини, які мають законні підстави та можуть це підтвердити.

Категорія стосується не тільки загиблих із 24 лютого 2022 року на території України, зокрема й військових, а й тих, хто помер за межами країни, якщо це сталося внаслідок російської агресії.

Народна депутатка Олена Шуляк уточнила, що йдеться про категорію заяв А2.1. Це друга відкрита категорія заяв, які можуть подавати українці. Першою стала А3.1 – заяв щодо компенсації за зруйноване і пошкоджене житло. 

У цій категорії йдеться тільки про моральні збитки. Заяви, пов'язані з матеріальними наслідками смерті близького члена сім’ї, такими як втрата доходу або підтримки, можна буде подати в іншій категорії, запуск якої ще готують.

Заявник повинен надати якомога більше інформації про подію, яка спричинила смерть, включно з датою смерті у разі, якщо вона відома, місцем, де було спричинено смерть, а також описом події, що спричинила смерть.

Також треба надати будь-яку наявну документацію, наприклад, свідоцтво про смерть, документи кримінального провадження або інші докази, що стосуються події, яка спричинила смерть. 

Подавати заяви до другої категорії збитків до міжнародного реєстру можуть близькі члени сімʼї загиблого, але далеко не всі, додала народна депутатка.

Поки що це:

→ один із батьків померлої особи, включно з вітчимами, мачухами або усиновлювачами;
→ партнер померлої особи в законному шлюбі або цивільному партнерстві;
→ дитина померлої особи, включно з усиновленими дітьми, навіть якщо йдеться про дітей від цивільного партнера.

Для підтвердження цивільного партнерства приймаються такі види доказів:

→ рішення суду;
→ заповіти та свідоцтва про право на спадщину;
→ документи про спільне проживання;
→ спільні банківські рахунки, спільні виписки з кредитних карток, контракти, банківські гарантії, докази спільних витрат;
→ кореспонденція, адресована обом особам на одну адресу (листи, посилки або офіційні документи);
→ спільні облікові записи в соціальних мережах, спільні фотографії, оновлення статусів або онлайн-взаємодія;
→ фотографії та відео;
→ медичні та страхові записи з переліком контактів на випадок надзвичайних ситуацій, бенефіціарів або утриманців;
→ документи, що підтверджують право на отримання пенсії або допомоги у зв'язку з втратою годувальника.

Успішне подання заяви не означає позитивне рішення щодо неї, наголосила Шуляк. Поки що в міжнародному Реєстрі збитків лише ухвалюють рішення щодо того, підлягає заява внесенню до реєстру чи ні. Фактичний розгляд заяви та присудження будь-якої компенсації і визначення її розміру буде здійснюватися компенсаційним механізмом, якого ще немає – його будуть створювати у майбутньому.

Алгоритм розрахунку виплат зʼявиться не раніше 2026 року, коли почне працювати наступна складова системи – Компенсаційна комісія, пояснила депутатка.

Перші рішення щодо визначення розміру очікують із 2027 року. А старт перших виплат залежатиме від того, як буде наповнюватись Компенсаційний фонд.

Щодо Реєстру збитків зараз розробляють такий фінансовий механізм, який не буде на 100% залежати від репарацій, додала депутатка. Там будуть і прибутки від заморожених російських активів, і інші механізми. Тобто розраховують, що очікувати на компенсації десятиліттями не доведеться. 

• Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, було створено у травні 2023 року на першому за 17 років саміті Ради Європи. До Реєстру приєдналися 37 членів Ради Європи, а також Канада, США, Японія та ЄС.