Українці беруть дедалі більше мікрокредитів, але сума позики меншає
Кредит (Фото - Depositphotos)

Кількість мікрокредитів росте квартал до кварталу, натомість середня сума позики меншає. Про це інформує Опендатабот.

За пів року 2023-го видано 3 884 875 мікрокредитів на 18,4 млрд грн. Для порівняння: за весь 2022 рік українці взяли в МФО мікропозик загалом на 23,9 млрд грн. Середня сума кредиту та темпи приросту кількості взятих мікрозаймів у другому кварталі дещо зменшилися, порівнюючи з першим.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Після занепаду галузі МФО у першій половині 2022 року, в середньому цьогоріч на місяць українці беруть 650 000 мікропозик. Це майже у 1,5 раза більше, ніж у 2022 році, але все ще у 1,8 раза менше до відповідного періоду 2021-го: тоді на місяць в середньому видавалося 1,17 млн мікрокредитів.

Проте кількість виданих кредитів щокварталу збільшується. Так, за другий квартал (квітень-червень) приріст склав 7%. Відносно  першого кварталу поточного року, коли приріст досягав 18%, темпи дещо вщухли.

Середня сума кредиту дещо зменшилася у другому кварталі: на 7% — з 4931 грн до 4564 грн. Для порівняння: торік у другому кварталі середня сума складала 3810 грн, а у другому  кварталі 2021 року — 4468 грн.

Наразі українці заборгували МФО 8,9 млрд грн. Це у 1,7 раза менше заборгованості на 01.07.2021, тоді вона складала 14,9 млрд грн, і на 22% менше суми заборгованості на кінець першого півріччя 2022-го (11,4 млрд грн).

На відміну від 2022 року, заборгованість за кредитами продовжує зростати: +1,4% за квартал. Проте порівнюючи з початком поточного року, коли приріст за квартал сягнув 9,4%, зростання заборгованостей дещо знизилось.

Від початку повномасштабної війни кількість зареєстрованих фінансових компаній скоротилася на третину: з 935 на початок 2022-го до 629 на липень поточного року.

НБУ ініціював законопроєкт №9422 щодо відповідального кредитування та ефективного регулювання на ринку небанківських фінансових послуг. Згідно з запропонованим законом, планується встановити граничні розміри процентних ставок, зменшити надмірне боргове навантаження на одного споживача, запровадити додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог тощо.