16 січня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, прийнявши законопроєкт Данила Гетманцева №1210. Документ імплементує план дій BEPS в Україні (плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування. - Ред.). Це так званий "антиофшорний" план із 15 кроків, що з подачі міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) впроваджується повсюдно у світі. 

План має на меті дати урядам країн інструмент, який би допоміг подолати ухилення від сплати податків через офшорні юрисдикції, забезпечити сплату податку у тій країні, де генерується прибуток і вартість. Для України, де майже весь великий бізнес працює через офшори, це дуже актуально.

Читайте також: "Аромат" законопроєкту №1210 і майбутня податкова реформа

Крім суто податкових наслідків – оподаткування контрольованих іноземних компаній, змін у правилах трансфертного ціноутворення, обміну інформацією - план може  спростити обмін та переказ валюти та забезпечити свободу валютних операцій.

Національний банк ставить у залежність від впровадження правил “анти-BEPS” важливі кроки у провадженні вільного руху капіталу. За планом НБУ, скасують граничні строки виконання експортно-імпортних контрактів (тобто по суті валютного контролю). 

Українцям та українським компаніям можна буде вільно інвестувати за кордон, а банкам - видавати кредити у гривні нерезидентам. 

Зараз валютні обмеження існують, щоб запобігти виведенню коштів з України за фіктивними угодами. Із введенням нових податкових правил, такі обмеження будуть непотрібні, бо з’явиться інший, більш природний інструмент нагляду за сплатою податків. Так українці зможуть вільно розпоряджатися чесно заробленими коштами.

Окрім очевидного полегшення умов ведення бізнесу через скасування валютного контролю, валютна лібералізація відкриє перед Україною нові можливості економічного розвитку, які повністю змінюють погляд на довгострокову перспективу. Це, звісно, не може стати гарантією процвітання чи успіху. Але це відкриє двері, які раніше були зачиненими.

Читайте також - Офшори і Ко. Чому закон 1210 важливий для всіх, хто платить податки

Від того, як українці зможуть новими можливостями скористатися, залежатиме майбутнє українського економічного дива:

- Українські компанії в перспективі зможуть ставати міжнародними та легше виходити на нові ринки. Наприклад, якщо зараз, американська компанія може купити виробництво в Китаї, мережу роздрібних магазинів у Європі, а офіс програмістів створити в Україні, то українські бізнесмени навіть теоретичної такої можливості не мають – лише із використанням розгалужених та сірих офшорних мереж. Така лібералізація, звичайно, не гарантуватиме успіху, але відкриє перед українцями двері глобального світу.

-   Українці вже зараз можуть робити заощадження, інвестуючи обмежені суми на міжнародному фінансовому ринку. Але такий доступ обмежено через фактичну відсутність каналів роздрібного інвестування, великі комісії, складнощі із відкриттям рахунків, переказом коштів та вибором інвестиційних продуктів. Скасування обмежень та приєднання до європейського ринку фінансових послуг змінить цю ситуацію, і українці, яким зараз 20-40 років, та яким пенсія взагалі "не світить" через демографічний спад, зможуть накопичити достойні кошти на старість, розподіливши частину капіталу у менш ризиковані активи, ніж українські.

Читайте також - Драма покоління: пенсій не буде. 3 висновки з "перепису Дубілета 

- Конвертованість гривні та розширення кола покупців і продавців валюти має знизити вплив окремих подій, як-от, наприклад, нещодавньої ревальвації гривні через порівняно помірний приплив коштів інвесторів-нерезидентів. Якби на стороні попиту на валюту був іще хтось, окрім Нацбанку, такої ревальвації не відбулося б, і різкі рухи курсу не нашкодили б експортерам. Те ж стосується і відтоку коштів: якщо зараз навіть одна велика виплата дивідендів за кордон потенційно може похитнути курсову стабільність, то в умовах, коли на ринку багато продавців та покупців валюти, і вони торгують нею вільно, такий обсяг не буде помітним.

- Вільна конвертованість гривні означатиме менше бар’єрів для іноземних інвесторів, яким стане значно простіше та безпечніше вкладати кошти в нашу економіку. Ризик введення контролю за рухом капіталу для них вже став суттєво меншим після зняття обмежень на виведення дивідендів та прибутку, а в майбутньому перестане бути актуальним взагалі.

Минулого тижня я пів години спілкувалася із таксистом-узбеком. Він перевіз всю сім’ю в Київ, бо бачить тут можливість заробляти і жити достойним життям.  В Узбекистані, який мав, мабуть, одні із найсуворіших валютних обмежень у світі – лише у серпні минулого року громадянам дозволили купівлю іноземної валюти навіть у готівці.Країна  не спромоглася створити в умови для процвітання бізнесу та людей. Так само, як не змогла за десятиріччя дії валютних обмежень подолати економічне відставання, відтік капіталів та працівників і Україна.

Читайте також - Закон №1210. Чи так він страшний для бізнесу? Відповідає автор

Для економічного процвітання потрібна свобода підприємництва, функціональні державні інституції, легкість ведення бізнесу та надійний захист прав та контрактів. Якщо в країні цього немає – жодні обмеження не зроблять її заможною. Тож сподіваємося, що паралельно зі зняттям валютних обмежень в країні буде успішною робота над правовладдям, умовами ведення бізнесу, щоб капітал волів не втікати, а залишатися.